Ухвала суду № 98254768, 09.07.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/665/20

номер провадження 2-ві/695/4/21

УХВАЛА

09 липня 2021 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, Степченко М.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Романової О.Г. по цивільній справі №709/665/20 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору про надання валютних коштів, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2021 року до Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Романової О.Г. по цивільній справі №709/665/20.

Заява мотивована тим, що в провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа №709/665/20 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору про надання валютних коштів. Після відводу судді Кваші І.М., головуючим суддею призначено Романову О.Г.

Під час розгляду вказаної цивільної справи судді Кваші І.М. було заявлено 17 відводів, більшу частину з яких розглядала суддя Романова О.Г., яка не задовольняла заяви про відвід, тим самим затягуючи розгляд справи. Суддя навмисно не висвітлює в ухвалах те, що написано в заявах про відвід судді. Заяви про відвід Романова О.Г. розглядала поверхнево, ухвалювала рішення на підставі неповного і всебічного з`ясування всіх обставин. Вона вибирала те, що дає змогу не відводити суддю, тим самим показує свою зацікавленість. Вказане призвело до того, що на ОСОБА_1 ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2021 року застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 4540,00 грн.

Останній заявлений Кваші І.М. відвід Романова О.Г. задовольнила, знаючи, що справа буде передана для розгляду їй, оскільки інші судді Левченко В.В. та Чубай В.В. раніше заявили самовідвід по розгляду справи.

Крім цього, іншою підставою для відводу, заявниками зазначено про те, що у провадженні судді Романової О.Г. перебуває цивільна справа № 709/773/19 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідач ОСОБА_2 являється третьою особою у справі № 709/665/20 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання недійсним кредитного договору про надання валютних коштів. Заявники вважають, що на підставі ст. 37 ЦПК України суддя Романова О.Г. не може розглядати дану цивільну справу, так як вирішення цивільної справи № 709/665/20 є ключовим у вирішенні цивільної справи № 709/773/19.

Заявники також зазначають про те, що представник ПАТ АБ «Укргазбанк» під час розгляду попередніх заяв про відвід головуючого судді, неодноразово заявляв про те, що ОСОБА_1 , подаючи заяви про відвід вибирає собі суддю, який буде розглядати справу.

З метою недопущення сумнівів у неупередженості та необ`єктивності судді, виключаючи заінтересованість, суддя Романова О.Г. має бути відведена від розгляду справи. Заявники вважають, що існують обставини, які вказують на зацікавленість судді Романової О.Г. у вирішенні відводів по справі не на користь позивача ОСОБА_1 , а також є фактичні обставини, які викликають сумнів у неупередженості (безсторонності) нинішнього складу суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч. 2 ст. 40 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно ухвали від 24.06.2021 року суддя Романова О.Г. дійшла висновку, що заявлений їй відвід є необґрунтованим та зважаючи, що заява про відвід надійшла до суду більш ніж за три робочих дні до наступного засідання по справі, вона ухвалила передати заяву про відвід до канцелярії Чорнобаївського районного суду Черкаської області для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06. 2021 року призначення судді для розгляду заяви про відвід судді не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості судів для розподілу справи.

Частиною 4 ст. 40 ЦПК України передбачено, що якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Розпорядженням голови Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубая В.В. від 25.06.2021 року матеріали справи № 709/665/20 провадження № 2-ві/709/7/21) за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Романової О.Г. по цивільній справі №709/665/20 передано до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, як найбільш територіально наближеного, для розгляду.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2021 року заява про відвід судді була передана для розгляду судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченку М.Ю.

Положеннями ч. 7 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Керуючись положенням ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішив проводити розгляд заяви про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про відвід головуючого судді, матеріали справи, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. А тому, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду при визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Романової О.Г. у результаті розгляду справи №709/665/20, або наявність обставин, які викликають сумнів у її об`єктивності при розгляді даної справи, з матеріалів справи не вбачається.

Стаття 37 ЦПК України визначає підстави недопустимості повторної участі судді в розгляді справи. Жодна з підстав недопустимості повторної участі судді Романової О.Г. у розгляді справи не доведена заявниками та докази на підтвердження даних обставин до заяви про відвід не додано.

Доводи, наведені у заяві про відвід судді Романової О.Г., не є такими, що викликають сумнів у її неупередженості та зацікавленості в результаті розгляду справи, а підстави для задоволення відводу відсутні.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 36, 37, 40 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Романової О.Г. по цивільній справі №709/665/20 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору про надання валютних коштів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ю. Степченко