Рішення № 98254721, 07.07.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3159/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

при секретарі судового засідання Гожа Г.В.,

з участю:представника позивача Темнової І.Л.

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Рівнетеплоенерго» (надалі - позивач), діючи через свого представника ОСОБА_3 , звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання в розмірі 74303 грн. 91 коп. та судові витрати.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , власником (квартиронаймачем) якої є ОСОБА_2 . Згідно витягу оборотної відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 станом на 01.11.2020 року виникла заборгованість за надані ТОВ «Рівнетеплоенерго» послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 74303,91 грн.

23 квітня 2021 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні вимог, оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_1 розташована в багатоквартирному житловому будинку з внутрішньобудинковою системою централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення, обладнена газовою плитою, під`єднана до внутрішньобудинкової електромережі, в лютому 2001 року була приватизована і належала на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2 р.н. (йому) 28.05.1967; ОСОБА_4 (бувша дружина) ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 (дочка) ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Вказує, що шлюб між ним і ОСОБА_4 в листопаді 2003 році було розірвано і з того часу і по жовтень місяць 2013 року колишня дружина з дочкою в зазначеній квартирі не проживала перебуваючи в ній зареєстрованими. Зазначає, що ТзОВ "Рівнетеплоенерго" з листопада 2009 року і по 01.11.2020 року здійснювало відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 проводячи нарахування за надані послуги, відповідно за опалення, виходячи з площі квартири, а саме 44.7 кв.м., гарячого водопостачання, враховуючи кількість зареєстрованих осіб, а саме 3 (три). Вказує, що з метою врегулювання спірних правовідносин, приведення їх до вимог діючого законодавства, відповідно для отримання якісних, в повному обсязі, безперебійних послуг з опалення та гарячого водопостачання та оплати за фактично надані і спожиті послуги відповідно до частки спільного майна (1/3 вартості) 02.04.2012 року письмово звернувся до директора ТзОВ "Рівнетеплоенерго" п. ОСОБА_6 з заявою про укладання договору з надання послуг з теплопостачання в який зазначив вимоги законодавства до укладання договору, обставини і відносини які склалися між співвласниками і звертався з проханням при підготовці проекту договору врахувати їх. Крім того, 05 квітня 2021 року подав заяву про застосування позовної давності, в якій просить застосувати позовну давність до вказаних правовідносин.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовільнити з підстав викладених у позові.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, просив суд відмовити в його задоволенні. Також підтримав в судовому засіданні подану ним заяву про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Заслухавши учасників учасників процесу, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , власником (квартиронаймачем) якої є ОСОБА_2 .

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води здійснюється у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, якими визначений порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обов`язки споживача і виконавця, а також інші питання.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Аналогічні положення містить і стаття 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції чинній на час розгляду справи.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Обов`язок відповідача як споживача житлово-комунальних послуг, закріплений також у статті 162 Житлового кодексу Української РСР.

Відповідно до п.п. 11, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Товариство з обмеженою діяльністю «Рівнетеплоенерго» здійснює свою господарську діяльність у відповідності з вимогами Законів України «Про теплопостачання» від 02.06.2005р. № 2633-lV, «Про житлово-комунальні послуги» 24.06.2004р. № 1875-lV- (даний закон втратив чинність 01.05.2019 р.), чинний Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. № 2189-Vlll (вступив в дію 01.05.2019 р.) «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого , постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року (зі змінами та доповненнями), «Правила користування тепловою енергією» затвердж. Постановою КМУ від 03.10.2007р. № 1198, «Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі» затвердж. Постановою КМУ від 17.02.2010р. № 151 та іншими-нормативно-правовими актами в сфері теплопостачання.

Відповідно до своїх функцій і повноважень Регулятор здійснює формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.

Згідно із. ст. 16 Закону України «Про теплопостачання» до повноважень НКРЕКП у сфері теплопостачання встановлення тарифів на теплову енергію суб`єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією. На підставі вищевказаних повноважень, Регулятор прийняв ряд постанов про встановлення тарифів, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» здійснювало нарахування споживачам за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання (для різних категорій споживачів).

Розрахунок вартості наданих послуг здійснюється ТОВ «Рівнетеплоенерго» за тарифами з теплопостачання у розмірах затверджених рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №6 від 04 січня 2011 року (із відповідними змінами) та постановами НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями послуг» (із відповідними змінами).

Відповідач не виконує свого обов`язку по оплаті цих послуг, внаслідок чого за ним за період з грудня 2009 року по листопад 2020 року утворилася заборгованість в розмірі 74303,91 грн.,

З заяви вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до директора ТзОВ «Рівнетеплоенерго» про приведення їх до вимог діючого законодавства, відповідно для отримання якісних, в повному обсязі, безперебійних послуг з опалення та гарячого водопостачання та оплати за фактично надані і спожиті послуги відповідно до його частки спільного майна (1/3 вартості).

Крім того, відповідач не подав суду доказів, що він повідомляв позивача про зміну фактичної кількості осіб, які постійно проживають в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане спростовує заперечення відповідача відносно суми заборгованості розрахованої позивачем із кількості трьох осіб зареєстрованих в квартирі за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, суд доходить висновку про те, що відповідач, отримавши за спірний період послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води належної якості, зобов`язаний був оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів, розписаних з розрахунку на 1 особу.

Разом з тим, суд, враховуючи заяву відповідача про застосування строків позовної давності та розрахунок по нарахуванню коштів за послуги з гарячого водопостачання з розрахунку на 1 особу, вважає, що стягненню підлягає заборгованість в розмірі 19787 грн. 06 коп.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Згідно з частинами 1,5 ст. 261 ЦК України, встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України, обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 264 ЦК України, визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

При цьому часткова оплата комунальних послуг відповідачем не є підставою для переривання строку позовної давності. В матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про визнання боргу за спірний період.

Так, позовна давність у цій справі спливла до позовних вимог про стягнення боргу щодо тих щомісячних платежів від моменту прострочення яких до дня звернення до суду з позовом минуло три роки.

Таким чином заборгованість відповідача в межах позовної давності становить 19787 грн.12 коп..

За вищевикладених обставин, суд доходить висновку щодо часткового задоволення позову в межах позовної давності в розмірі 19787 грн.06 коп.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 604 грн. 50 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р I Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання в розмірі 19 787 грн. 06 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» судовий збір в розмірі 604 грн. 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», місцезнаходження: вул. Д. Галицького, буд. 27, м. Рівне, код ЄДРПОУ 36598008.

Відповідач ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ідент. код . НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 12 липня 2021 року.

Суддя Харечко С.П.