Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2-31/7694-2008А/5002
25.05.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіДугаренко О.В.,
суддів Дадінської Т.В. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.
без участі представників сторін,,
розглянувши апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В. ) від 17.12.09 у справі № 2-31/7694-2008А
за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" (вул. Промислова, буд. 9, м. Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)
до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Курортна, буд. 57, м. Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.12.09 адміністративний позов задоволено. Постановлено: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції від 11.06.2008 № 0001281502/0 про застосування до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17593,02 грн.; вирішено питання щодо розподілення судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач: Сакська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим, 28.12.09 звернулась з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сакської об'єднаної державної податкової інспекція в Автономній Республіці Крим.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщались, про причини неявки судову колегію не повідомили.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2008 відповідачем по справі було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за липень, вересень 2007 року. За результатами перевірки було складено акт №880/15-02/03347678 від 06.06.2008.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем по справі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001281502/0 від 11.06.2008, яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 257 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 35186,00 грн. до КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки»застосовані штрафні санкції у розмірі 50% у сумі 17593,02 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжних доручень № 1200 від 17.08.2007 на суму 25000,00 грн., № 1209 від 20.08.2007 на суму 23500,00 грн., № 1212 від 21.08.2007 на суму 10000,00 грн., № 1216 від 22.08.2007 на суму 16500,00 грн., № 1225 від 27.08.2007 на суму 15000,00 грн., № 1227 від 28.08.2007 на суму 14500,00 грн., № 1229 від 29.08.2007 на суму 12445,00 грн. (на загальну суму 116945,00 грн.) (а.с.17-18).
Відображено несвоєчасність сплати позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість по строку сплати 01.10.2007 по уточнюючому розрахунку № 19959 від 14.09.2007 на суму 35186,00 грн.
Зазначена сума перерахована своєчасно, з урахуванням самостійних нарахованих штрафних санкцій в розмірі 1759,00 грн.:
відповідно до платіжного поручення № 1337 від 14.09.2007 на суму 36945,00 грн. (а.с.17).
З вищевикладеного випливає, що позивач своєчасно сплатив узгоджені суми податкових зобовязань з податку на додану вартість. Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачені позивачем суми податкових зобовязань направлялись на погашення минулого податкового боргу за відповідними строками сплати, посилаючись при цьому на норми п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 1.3 вказаної статті передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Підпунктом 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково і сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.
При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.
Також суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку, що жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.
Крім того, дійсно норми пп. 8.6.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з урахуванням положень пп. "б" пп. 8.6.1 ст. 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платника податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.
Таким чином, застосування штрафних санкцій до позивача податковим повідомленням-рішенням №0001281502/0 від 11.06.2008 у розмірі 50% у сумі 17593,02 грн. за затримку на 257 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 35186,00 грн. необґрунтовано, що є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.12.09 у справі № 2-31/7694-2008А залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 31 травня 2010 р.
Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко
Судді підпис Т.В. Дадінська підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко
Судове рішення № 9825445, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.05.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-31/7694-2008а/5002. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: