Рішення № 98252436, 30.06.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4343/21

Провадження № 2/522/5927/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.

за участю:

секретаря судового засідання – Середи А.В.,

представника позивача – Ляшука Є.В.,

інші учасники справи в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович; 2) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

16.03.2021 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Ю.С. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Т.І. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про те, що про існування спірного виконавчого напису він дізнався з постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.09.2020 у виконавчому провадженні № 63107969. Разом з тим, ніякої постанови про відкриття виконавчого провадження у зв`язку з примусовим виконанням виконавчого напису від 04.09.2020 № 580 про стягнення з нього на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості у розмірі 45 876,52 грн, а ні за місцем роботи, а ні за зареєстрованим місцем проживанням: АДРЕСА_1 , він не отримував. Окрім того, жодних документів та інформації щодо виникнення у нього реального обов`язку перед відповідачем у позивача теж не було. З виконавчим написом, він ознайомився під час ознайомлення з матеріалами ВП № 63107969 у приватного виконавця, який, на думку позивача, вчинений з порушенням законодавства та його прав, так як покладає на нього протиправний та безпідставний обов`язок по сплаті грошових коштів відповідачу, які він від нього не отримував і жодних правовідносин, правочинів з ним не укладав, а тому вказаний виконавчий напис приватного нотаріуса має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

22.03.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

21.04.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, на думку представника ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», даний виконавчий напис було вчинено відповідно до норм діючого законодавства та є таким, що підлягає виконанню. Разом з цим директором ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» подано до суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.

30.06.2021 в судове засідання з`явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити та вирішити питання про розподіл судових витрат. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.

Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 16.07.2013 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500391147, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 17 174 грн строком до 17.07.2016 та зі сплатою 14,99 % за користування кредитними коштами.

Згідно довідки Акціонерного товариства «Альфа-Банк» від 07.12.2017 № 92213-23.1 заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Альфа-Банк» станом на 07.12.2017 відсутня.

З відповіді приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Т.І. від 08.04.2021 № 41/01-16 адресованої адвокату позивача ОСОБА_2 вбачається, що правонаступником усіх прав та обов`язків за договором від 16.07.2013 № 500391147, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 1 від 21.06.2016 є ТОВ «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253), правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 26.12.2018 № 2019-1К1/ВЕСТА є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (код ЄДРПОУ 41264766), правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 16.01.2019 № 16-01/19/1 є ТОВ «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749).

03.09.2020 ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Т.І. з заявою про вчинення виконавчого напису.

04.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Т.І. вчинено виконавчий напис № 580, згідно з яким з позивача на користь відповідача стягнуто заборгованість за кредитним договором від 16.07.2013 № 500391147 за період з 16.01.2019 по 11.03.2020 в розмірі 45 376,52 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту – 13 838,15 грн, прострочена заборгованість за комісією 0,00 грн, прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 5 812,32 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту 0,00 грн, строкова заборгованість за комісією 892,13 грн, строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 13 483,92 грн, строкова заборгованість за штрафами і пенями 11 350,00 грн, а також збір за вчинення виконавчого напису в розмірі 500,00 грн.

Отримавши даний виконавчий напис відповідачем в подальшому було спрямовано його до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. з метою примусового виконання, про що свідчить постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.09.2020 у ВП № 63107969.

Згідно зі ст. 18 ЦК України та ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Однак, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Зазначене вище узгоджується з правовими висновками, наведеними у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс 17, у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 61-154св18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17.

Верховним Судом у постанові від 29.01.2019 у справі № 910/13233/17 зазначено, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Верховний Суд у постанові від 30.10.2019 у справі № 644/6221/16-ц зазначив, що з огляду на те, що адміністративними судами було скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662, відповідні положення Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, не підлягають застосуванню. Тобто перелік діє у попередній редакції, за якого виконавчий напис має вчинятися на оригіналах нотаріально посвідчених угод.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Судом встановлено, що спірний виконавчий напис вчинений нотаріусом 04.09.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Крім того, на підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнанні їх.

Зокрема, документом, що може (з врахуванням заяв чи листів боржника) підтверджувати такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження безспірності зобов`язання позивача за яким вчинено спірний виконавчий напис, а саме: отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання. За таких обставин позивач був позбавлений можливості подати до нотаріуса свої заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Зазначені правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 759/6167/18, від 27.08.2020 у справі № 554/6777/17 від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17.

З огляду на викладене, спірний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що представником позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача 13 850,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 593,40 грн витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

21.04.2021 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, у якому він просить відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу посилаючись на те, що позивачем порушені вимоги ст. 134 ЦПК України та не подано належних та допустимих документів, які б підтверджували її оплату, в тому числі шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міністерством доходів України від 16.09.2013 № 481 Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність та Порядку її ведення, зареєстрованим у Міністерстві юстицію України від 01.10.2013 за №1686/24218.

Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться належним чином завірені копії договору про надання правової допомоги від 01.03.2021 № ХХІ/01/03/21-01, додаткової угоди від 01.03.2021 № 1 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2021 № ХХІ/01/03/21-01, розрахунку судових витрат пов`язаних з розглядом цивільної справи № 522/4343/21, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, опису витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду та акта наданих послуг від 28.06.2021 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2021 № ХХІ/01/03/21-01.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги адвокатом були надані наступні послуги позивачу: зустріч з клієнтом, надання правової консультації – 400,00 грн; підготовка позову – 1 800,00 грн; підготовка заяви про забезпечення позову – 750,00 грн; підготовка та направлення адвокатського запиту – 400,00 грн; отримання ухвали суду про забезпечення позову та подача її на примусове виконання – 1 600,00 грн; підготовка до судового засідання 19.04.2021 – 500,00 грн; представництво інтересів у судовому засіданні 19.04.2021 – 1 200,00 грн; підготовка до судового засідання 13.05.2021 – 800,00 грн; представництво інтересів у судовому засіданні 13.05.2021 – 1 200,00 грн; підготовка до судового засідання 01.06.2021 – 1 200,00 грн; представництво інтересів у судовому засіданні 01.06.2021 – 1 200,00 грн; підготовка до судового засідання 15.06.2021 – 400,00 грн; представництво інтересів у судовому засіданні 15.06.2021 – 1 200,00 грн; представництво інтересів у судовому засіданні 30.06.2021 – 1 200,00 грн.

Згідно загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить13 850,00 грн, а витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду – 593,40 грн (витрати у зв`язку з направленням копій позовної заяви та судових повісток).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із визнанням виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Щодо витрат пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду у розмірі 593,40 грн, суд вважає їх доведеними та підтвердженими копіями фіскальних чеків та описів вкладень, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 362,00 грн.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна про визнання виконавчого напису № 580, вчиненого 04 вересня 2020 року таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 580, вчинений 04 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною про стягнення з ОСОБА_1 ( РНКОПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б) заборгованості в сумі 45 876,52 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б) на користь ОСОБА_1 ( РНКОПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) 1 362,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б) на користь ОСОБА_1 ( РНКОПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) 593,40 грн витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду буде складений протягом п`яти днів.

Суддя І.А. Павлик

Повний текст рішення складено 12.07.2021.