Ухвала суду № 9825140, 08.04.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2010 р.Справа № 2-а-11062/08/1570 Категорія: 2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Марченко Ю.В. колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О., Косцової І.П.

при секретарі Ридванській Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2009 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства Виробничого обєднання «Одеський консервний завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення щодо зменшення бюджетного відшкодування

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ЗАТ ВО «Одеський консервний завод»звернувся з позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000851620/0 від 20.10.2008 року щодо зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 344970 грв., посилаючись на те, що підприємство виконало всі вимоги законодавства при формуванні сум податкового зобовязання, податкового кредиту, та визначенні відємного значення за жовтень 2006 року, вересень, листопад 2007 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2009 року - позов задоволено. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення рішення № 0000851620/0 від 20.10.2008 року щодо зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 344970 грв.

В апеляційній скарзі, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 8 квітня 2009 року скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі на підставі п.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ЗАТ ВО «Одеський консервний завод»з питання правомірності декларування сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за жовтень 2006р., вересень, листопад 2007р.

За наслідками вказаної перевірки був складений акт від 17.10.2008 року №437/16-2/30087693/84 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки правомірності декларування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у

зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів ЗАТ ВО «Одеський консервний завод»за жовтень 2006р., вересень, листопад 2007р.».

На підставі означеного акта перевірки від 17.10.2008р. №437/16-2/30087693/84 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі 20.10.2008р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000851620/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 344 970грн., у зв'язку з порушенням позивачем, на думку відповідача, вимог п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

В ході проведення фахівцями СДПІ виїзної документальної перевірки даних податкової декларації з податку на додану вартість з від'ємним значенням ПДВ ЗАТ ВО «Одеський консервний завод»за жовтень 2006р., та вересень, листопад 2007р., були надіслані відповідні запити щодо надання вичерпної інформації відносно Підприємств - постачальників ЗАТ ВО «Одеський консервний завод», зокрема, контрагента - ПП «Хозпром-К»та ПП «Гарман», на які отримано відповіді, з яких вбачається, що ПП «Хозпром-К»є посередником, а постачальником реалізованої продукції е ПП «ВТ-Пром»відносно якого було порушено провадження у справі про банкрутство, в подальшому скасовано державну реєстрацію рішенням №1556117000401576 від 11.06.2007р., та знято з обліку в ДП1 у Приморському районі м. Одеси рішенням №2/20-07-898 від 24.04.2007р. ПП «Гарман»за юридичною адресою не знаходиться, про що складено акт обстеження від 16.05.2008р. №3054/23-10. Підприємство ліквідовано також за рішенням суду у справі про банкрутство. Скасовано державну реєстрацію №15561170006007150 від 18.06.2008р. та знято з податкового обліку відповідним рішенням №7/95-08-1704 від 12.06.2008р.

Таким чином, з урахуванням викладеного, в акті перевірки податковий орган дійшов висновку щодо включення ЗАТ ВО «Одеський консервний завод»в порушення п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»до складу податкового кредиту сум ПДВ по господарських операціях з купівлі - продажу з господарюючими субєктами, сплата ПДВ до державного бюджету якими не підтверджена зустрічними перевірками за періоди жовтень 2006р., вересень, листопад 2007р.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 3.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення даних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам, таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначальним критерієм виникнення права платника податку на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в наступному податковому періоді в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому означені приписи закону не містять будь - яких обмежень та не ставлять право платника податку - покупця на бюджетне відшкодування, при дотриманні ним положень Закону, в залежність від відсутності будь-яких порушень з боку вказаних постачальників вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, отримані позивачем від ПП «Хозпром-К»та ПП «Гарман»товари Підприємством були повністю оплачені, що підтверджується наданими

позивачем до суду та наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Відповідно до п.п. 7.5.1 й.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.3, 7.2.4 ст.7 вказаного Закону податкова накладна е звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому Законом.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р. №165. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97р. за №233/2037 передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Пунктом 5 даного Порядку встановлено, що податкова накладна вважається недійсною тільки у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

Разом з тим, податкові накладні, які отримані ЗАТ ВО «Одеський консервний завод», заповнені особами, зокрема, ПП «Хозпром-К»та ПП «Гарман», які на час укладення договорів та оформлення податкових накладних були зареєстровані як платники податку на додану вартість та яким був присвоєний індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з підпунктом 7.2,6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем надані суду оформлені відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»податкові накладні, отримані від контрагентів - ПП «Хозпром-К»та ПП «Гарман», зокрема: №324 від 11.10.2006р., №345 від 13.10.2006р., №010907/2 від 01.09.2007р.,

№010907/6 від 01.09.2007р., №010907/7 від 01.09.2007р., №010907/9 від 01.09.2007р., №010907/10 від 01.09.2007р., №010907/11 від 01.09.2007р., №030907/11 від 03.09.2007р., №050907/1 від 05.09.2007р., №050907/3 від 05.09.2007р., №050907/21 від 05.09.2007р., №070907/2 від 07.09.2007р., №080907/1 від 08.09.2007р., №080907/5 від 08.09.2007р., №08.0907/6 від 08.09.2007р., №100907/1 від 10.09.2007р., №100907/3 від 10.09.2007р., №100907/4 від 10.09.2007р.. №100907/5 від 10.09.2007р., №110907/2 від 11.09.2007р., №110907/4 від 11.09.2007р., №140907/1 від 14.09.2007р., №220907/5 від 22.09.2007р.. №220907/6 від 22.09.2007р., №260907/1 від 26,09.2007р., №280907/1 від 28.09.2007р., №290907/1 від 29.09.2007р., №1311/2 від 13.11.2007р., №1511/1 від 15.11.2007р.. №1611/1 від 16.11.2007р., які повністю підтверджують правомірність віднесення позивачем відповідних сум до складу податкового кредиту.

Колегія суддів вважає правильним посилання суду першої інстанції стосовно того, що жодною нормою Закону України «Про податок на додану вартість», не передбачено в якості підстави для не включення платником податку до складу податкового кредиту звітного періоду факт зняття з обліку виробника придбаних платником товарів (робіт, послуг).

Як свідчать матеріали справи, ПП «ВТ-Пром», яке на момент проведення перевірки ЗАТ ВО «Одеський консервний завод»виявилося знятим з податкового обліку в податковому органі за місцем державної реєстрації, не було безпосереднім контрагентом позивача за укладеними угодами.

Таким чином, сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця. Ухилення однією із сторін від сплати податків після виконання умов угоди відповідно до діючого законодавства України не с підставою для виключення зі складу податкового кредиту позивача та його право на подальше бюджетне відшкодування сплаченої ним суми податку на додану вартість, у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, а тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб постачальника.

Відповідно до вимог п.п,8.2.-п.8 Порядку обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998р. №80. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.1998р. за №172/2612 (із змінами та доповненнями), при одержанні органами державної податкової служби від платника податків заяви за формою №8-ОПП (тобто заяви про зняття з обліку), а також на підставі інформації про порушення справи про банкрутство платника податків, провадження справи в суді (звернення до суду, порушення судом справи, прийняття рішення) щодо скасування державної реєстрації, припинення, визнання недійсними або такими, що суперечить законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або в інших випадках, передбачених законом, органом державної податкової служби у місячний термін приймається рішення про проведення документальної перевірки таких платників податків і відповідні підрозділи здійснюють перевірку.

Підпунктом 8.3. п.8 вказаного Порядку встановлено, що після проведення перевірки платника податків, у разі встановлення відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами орган державної податкової служби знімає його з обліку.

Відтак, зняття з обліку контрагента та виробника придбаних позивачем товарів на момент перевірки позивача було ретельно перевірено податковими органами за місцем їх державної реєстрації та встановлено відсутність заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами, оскільки наявність заборгованості перед бюджетом унеможливлювала б їх зняття з податкового обліку податковими органами відповідно до вимог означеного Порядку обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову від 8 квітня 2009 року з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2009 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства Виробничого обєднання «Одеський консервний завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення щодо зменшення бюджетного відшкодування залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її оголошення.

Головуючий:

Судді: