Ухвала суду № 98250205, 12.07.2021, Великописарівський районний суд Сумської області

Справа № 578/389/19

Провадження № 1-кп/575/5/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 р. смт. Велика Писарівка

Великописарівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Семенової О.С.,

за участю секретаря

судового засідання Пасюги Н.М.,

прокурора Лисаченко О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 /в режимі відео конференції/,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Писарівка клопотання цивільного позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у кримінальному провадженні № 12018200180000289 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

УСТАНОВИВ:

19.10.2020 від потерпілої /цивільного позивача/ ОСОБА_2 до суду надійшла позовна заява /зміна предмета позову/ разом з заявою про забезпечення позову, яку вона мотивує тим, що нею у кримінальному провадженні подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 та ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. 16.12.2019 нею був збільшений розмір позовних вимог.

На теперішній час вона бажає уточнити свої позовні вимоги, виходячи з такого.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», про що свідчить поліс № АМ/3812538 від 04.07.2017, згідно з яким строк його дії становить з 27.04.2018 до 26.04.2019 включно. Згідно цього полісу страхова сума /ліміт відповідальності/ на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 200000 грн.

Їй злочином було завдано матеріальної шкоди, яка складається з витрат на придбання лікарських засобів та виробів медичного призначення, на загальну суму 12046,12 грн. Вважає, що ця матеріальна шкода повинна бути стягнута з ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» в межах страхової суми, передбаченої полісом № АМ/3812538 від 04.07.2017.

Крім цього, злочином їй спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює в 100000 грн, що виражається її негативними переживаннями, фізичними та душевними стражданнями, які пов`язані як із самою дорожньо-транспортною пригодою, так і її лікуванням, яке продовжується до цього часу.

Таким чином, вважає, що моральна шкода у розмірі 95000,00 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 , а в частині 5% в сумі 5000,00 грн – з Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії «АЛЬФА-ГАРАНТ» / Т. 3 а.с. 99-101/.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 не вжив жодних заходів для добровільного відшкодування шкоди, є не працевлаштованим, вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту на його нерухоме майно, що складається з 75/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55 кв.м і загальна вартість нерухомого майна 57968 грн /Т. 3 а.с. 104/. Незастосування такого заходу забезпечення позову в подальшому зробить виконання судового рішення неможливим.

Представник потерпілої адвокат Марченко І.В. в судове засідання подав заяву про розгляд справи без його участі, заяву потерпілої ОСОБА_2 підтримує.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні проти заяви про арешт належної йому частини житлового будинку не заперечує.

Прокурор в судовому засіданні заяву потерпілої підтримав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що заява потерпілої підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

В судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 75/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 34714218 / Т. 3 а.с. 104/.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду,завдану діяннями, зокрема, підозрюваного або обвинуваченого.

Водночас, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до частин 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.ч.1-2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частинами 1-2 статті 152 ЦПК України передбачено порядок подання заяви про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 4 своєї постанови № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід урахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної чи фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016, винесеної за результати перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача / заявника/.

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Предметом спору є відшкодування потерпілій обвинуваченим ОСОБА_1 моральної шкоди за спричинені їй тяжкі тілесні ушкодження. Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, якщо позов буде задоволено.

Відчуження вказаного майна призведе до ускладнення захисту прав позивача, тому необхідним видом забезпечення позову буде не арешт майна, а заборона відчужувати майно його власником.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2021 у справі № 643/12369/19 роз`яснив, що: арешт майна – це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна; заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна – це перешкода у вільному розпорядженню майном. Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження у користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним. Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами / способами/ забезпечення позову, обидва способи за правовою сукупністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Тому суд дійшов висновку, що з урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, необхідно вжити заходів забезпечення позову саме шляхом заборони відчуження належної обвинуваченому частини житлового будинку.

Керуючись ст. ст. 127-128 КПК, ст.ст.149 -153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання цивільного позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у кримінальному провадженні № 12018200180000289 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області 14.12 2000, відчужувати належний йому на праві приватної спільної часткової власності згідно із свідоцтвом про право на спадщину від 28.10.2011, реєстраційний номер майна: 34714218, 75/100 частин житлового будинку загальною площею 55 кв.м, житловою площею 35,4 кв.м., загальною вартістю майна 57968 грн, за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині заяви – відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області 14.12 2000.

Відповідач – ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Великописарівський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Великописарівського

районного суду Сумської області О.С. Семенова