Ухвала суду № 9824979, 01.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозговая Н.А.

Суддя-доповідач - Шаптала Н.К.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 року справа №2а-17220/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:Шаптали Н.К.

суддів апеляційного суду:Бадахової Т.П., Попова В.В.

при секретарі судового засідання: Асєєвій Я.В.

з участю сторін: представника відповідача Удода М.І., інші сторони або їх представники до суду не зявились, про дату, час та місце розгляду справи сторони були належно повідомлені;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» до Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень та зобовязання внести зміні до особового рахунку підприємства з податку на додану вартість, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

20 жовтня 2009 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» до Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними наступні повідомлення про зарахування суми сплаченого податкового зобовязання у погашення податкового боргу та пені: № 105210010130798 від 04.12.2008 року, № 105210010130799 від 04.12.2008 року, № 105210010091875 від 02.09.2008 року, № 105210010091874 від 02.09.2008 року, № 105210010091873 від 02.09.2008 року, № 105210010099730 від 02.10.2008 року, № 105210010128271 від 03.12.2008 року, № 105210010159316 від 04.02.2009 року, № 105210010173020 від 03.03.2009 року, № 105210010197220 від 02.06.2009 року, № 105210010197221 від 02.06.2009 року, № 105210010180123 від 09.04.2009 року, № 105210010188674 від 08.05.2009 року, № 105210010197222 від 02.06.2009 року, № 105210010203553 від 01.07.2009 року, № 105210010211774 від 06.08.2009 року, № 105210010221624 від 01.09.2009 року та зобовязання внести зміни до особового рахунку з податку на додану вартість, а саме зарахування суми сплачені наступними платіжними дорученнями у сплату податкових зобовязань, зазначених у відповідних податкових деклараціях: платіжне доручення № 327 від 03.12.2008 року на суму 111,00 грн. за листопад 2007 року, платіжне доручення № 326 від 03.12.2008 року на суму 2214,00 грн. за листопад 2007 року, платіжне доручення № 2089 від 29.08.2008 року на суму 55,00 грн. за травень 2008 року, платіжне доручення № 2088 від 29.08.2008 року на суму 1095,00 грн. за травень 2008 року, платіжне доручення № 2082 від 29.08.2008 року на суму 10385,00 грн. за липень 2008 року, платіжне доручення № 2336 від 29.09.2008 року на суму 62835,00 грн. за серпень 2008 року, платіжне доручення № 295 від 01.12.2008 року на суму 86212,00 грн. за жовтень 2008 року, платіжне доручення № 808 від 30.01.2009 року на суму 72877,00 грн. за грудень 2008 року, платіжне доручення № 2536 від 02.03.2009 року на суму 69729,00 грн. за січень 2009 року, платіжне доручення № 2750 від 30.03.2009 року на суму 72766,00 грн. за лютий 2009 року, платіжне доручення № 3101 від 01.06.2009 року на суму 2,30 грн. за лютий 2009 року, платіжне доручення № 3100 від 01.06.2009 року на суму 10,00грн. за лютий 2009 року, платіжне доручення № 1219 від 30.04.2009 року на суму 74084,00 грн. за березень 2009 року, платіжне доручення № 1282 від 01.06.2009 року на суму 19960,00грн. за квітень 2009 року, платіжне доручення № 1373 від 30.06.2009 року на суму 41011,00грн. за травень 2009 року, платіжне доручення № 1465 від 30.07.2009 року на суму 47478,00 грн. за червень 2009 року, платіжне доручення № 1583 від 31.08.2009 року на суму 48314,00 грн. за липень 2009 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» до Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень та зобовязання внести зміні до особового рахунку підприємства з податку на додану вартість, задоволені в повному обсязі.

Визнані недійсними податкові повідомлення №105210010130798 від 04.12.2008р., №105210010130799 від 04.12.2008р., №105210010091875 від 02.09.2008р., №105210010091874 від 02.09.2008р., №105210010091873 від 02.09.2008р., №105210010099730 від 02.10.2008р., №105210010128271 від 03.12.2008р., №105210010159316 від 04.02.2009р., №105210010173020 від 03.03.2009р., №105210010197221 від 02.06.2009р., №105210010197221 від 02.06.2009р., №105210010180123 від 09.04.2009р., №105210010188674 від 08.05.2009р., №105210010197222 від 02.06.2009р., №105210010203553 від 01.07.2009р., №105210010211774 від 06.08.2009р., №105210010221624 від 01.09.2009р.

Зобовязано Красноармійську обєднану державну податкову інспекцію внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» з податку на додану вартість, а саме зарахування сум сплачених платіжними дорученнями №327 від 03.12.2008р. на суму 111,00грн., №326 від 03.12.2008р. на суму 2214,00грн., №2089 від 29.08.2008р. на суму 55,00грн., №2088 від 29.08.2008р. на суму 1095,00грн., №2082 від 29.08.2008р. на суму 10385,00грн., №2336 від 29.09.2008р. на суму 62835,00грн., №295 від 01.12.2008р. на суму 86212,00грн., №808 від 30.01.2009р. на суму 72877,00грн №2536 від 02.03.2009р. на суму 69729,00грн., №2750 від 30.03.2009р. на суму 72766,00грн., №3101 від 01.06.2009р. на суму 2,30грн., №3100 від 01.06.2009р. на суму 10,00грн., №1219 від 30.04.2009р. на суму 74084,00грн., №1282 від 01.06.2009р. на суму 19960,00грн., №1373 від 30.06.2009р. на суму 41011,00грн., №1465 від 30.07.2009р. на суму 47478,00грн., №1583 від 31.08.2009р. на суму 48314,00грн у сплату податкових зобовязань, зазначених у відповідних податкових деклараціях.

Відповідач з даною постановою не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтована апеляційна скарга тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права. Вважає, що судом першої інстанції неправомірно невраховані посилання на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу та вважає неправомірним висновки суду першої інстанції, щодо повноважень податкового органу змінювати призначення платежу. Також вважає, що судом першої інстанції не повністю враховані обставини справи та докази.

Колегія суддів заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріалами справи за апеляційною скаргою, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» зареєстровано у якості юридичної особи відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 292516, включено до Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій за номером 32011542.

На підставі податкових декларацій з податку на додану вартість Позивачем самостійно нараховані та сплачені в строк податкові зобовязання, про що свідчать наступні документи: платіжне доручення №327 від 03.12.2008р. на суму 111,00грн., платіжне доручення №326 від 03.12.2008р. на суму 2214,00грн., платіжне доручення №2089 від 29.08.2008р. на суму 55,00грн., платіжне доручення №2088 від 29.08.2008р. на суму 1095,00грн., платіжне доручення №2082 від 29.08.2008р. на суму 10385,00грн., платіжне доручення №2336 від 29.09.2008р. на суму 62835,00грн., платіжне доручення №295 від 01.12.2008р. на суму 86212,00грн., платіжне доручення №808 від 30.01.2009р. на суму 72877,00грн., платіжне доручення №2536 від 02.03.2009р. на суму 69729,00грн., платіжне доручення №2750 від 30.03.2009р. на суму 72766,00грн., платіжне доручення №3101 від 01.06.2009р. на суму 2,30грн., платіжне доручення №3100 від 01.06.2009р. на суму 10,00грн., платіжне доручення №1219 від 30.04.2009р. на суму 74084,00грн., платіжне доручення №1282 від 01.06.2009р. на суму 19960,00грн., платіжне доручення №1373 від 30.06.2009р. на суму 41011,00грн., платіжне доручення №1465 від 30.07.2009р. на суму 47478,00грн., платіжне доручення №1583 від 31.08.2009р. на суму 48314,00грн.

Відповідач податковими повідомленнями №105210010130798 від 04.12.2008р., №105210010130799 від 04.12.2008р., №105210010091875 від 02.09.2008р., №105210010091874 від 02.09.2008р., №105210010091873 від 02.09.2008р., №105210010099730 від 02.10.2008р., №105210010128271 від 03.12.2008р., №105210010159316 від 04.02.2009р., №105210010173020 від 03.03.2009р., №105210010197221 від 02.06.2009р., №105210010197221 від 02.06.2009р., №105210010180123 від 09.04.2009р., №105210010188674 від 08.05.2009р., №105210010197222 від 02.06.2009р., №105210010203553 від 01.07.2009р., №105210010211774 від 06.08.2009р., №105210010221624 від 01.09.2009р. сповістив позивача про зарахування сплачених позивачем сум податкових зобовязань на погашення податкового боргу та пені згідно з абз.2 п.п.16.3.3. п.16.3 ст. 16 Закону №2181.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Як вбачається з наданих позивачем платіжних доручень на перерахування податку на додану вартість, у реквізиті «Призначення платежу» ним вказано перерахування податку на додану вартість за відповідний поточний податковий період.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181, платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст. Закону №2181 для подання податкової декларації.

П.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону №2181 встановлено, що джерелами самостійної сплати податкових зобовязань платника податків визнаються будь-які власні кошти та інші активи з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ч.3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» за №1251-ХІІ встановлено, що обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів припиняється із сплатою податку. Податки, збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету, згідно з приписами ч.5 ст. 50 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. за №2542-ІІІ. З урахуванням зазначеного є підстави вважати, що з поданням Позивачем до установи банку платіжних доручень на перерахування вищевказаних сум з податком на додану вартість, його обовязок щодо сплати податку в цих сумах припинився. Таким чином, проведення відповідачем операцій в особовому рахунку платника податків в хронологічному порядку, що означає «право на зміну напрямку платежу» - є безпідставним.

Згідно із п.1.11 ст. 1 Закону України №2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р.(Далі Закон №2181) податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

П.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону №2181 передбачені строки подання податкових декларацій за базовий податковий (звітний) період, зокрема, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Черговість погашення узгоджених податкових зобовязань платника чітко визначений п.п.7.7 ст. 7 Закону №2181, згідно з яким податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а вразі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Визначений порядок сплати та зарахування податків є єдиним для всіх платників податків та органів державної податкової служби. Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму погашеного податкового боргу відповідно до ст.ст.16,17 Закону №2181 нараховуються пеня та штрафні санкції.

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, про те, що до уваги не приймаються доводи відповідача на п. 7.7 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано та апеляційна скарга позивача не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 195, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія;

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2009 року, якою задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень та зобовязання внести зміні до особового рахунку підприємства з податку на додану вартість залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали, тобто з 03.06.2010 року.

Колегія суддів: