Постанова № 9824748, 19.05.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1896/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гром Л.М.,

при секретарі Герасенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

15.04.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» та просить суд стягнути з відповідача суму дотацій, що не були вчасно перераховані сільськогосподарським товаровиробникам 153885,31 грн. Свої вимоги обґрунтовують тим, що в перевіряємому періоді відповідач здійснював переробну діяльність та користувався пільгою з податку на додану вартість, відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Враховуючи суму ПДВ, зазначену в рядку 20 податкової декларації за вересень 2009 року та суму переплати, що рахувалась станом на 30.10.2009 року, податкові зобовязання в сумі 102597,31 грн. не були перераховані на бюджетний рахунок у встановлені законодавством терміни. Крім того, згідно інформації № 19 12 2 30/806 від 04.11.2009 року наданої УДК ГУДКУ у Чернігівській області станом на 01.11.2009 року на не бюджетному рахунку № 37127596123660 ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» рахувався залишок коштів в сумі 51288 грн. Загальна сума перерахованих дотацій з порушенням строків складає 153885,31 грн. Не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, зазначені в позовній заяві та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог. Просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Свої заперечення мотивують тим, що дотації дійсно перераховувались сільськогосподарським товаровиробникам, що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи. Затримка проплат в декілька днів виникла не з вини відповідача. Жодної шкоди Державному бюджету не було нанесено. Кошти були використані за призначенням і перераховані в повному обсязі.

На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19 травня поточного року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 25.05.2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств та організацій.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції покладено функції щодо контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі; обліку податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих платежів, зокрема пунктом 11 зазначеної статті державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» зареєстровано 20.05.1999 року в Ніжинській районній державній адміністрації, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності юридичної особи та взято на облік в Ніжинській обєднаній податковій інспекції 21.05.1999 року за № 84.

Матеріалами справи підтверджено, що 03.12.2009 року Ніжинською ОДПІ відповідно до наданих їй повноважень, було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» з питань повноти та своєчасності перерахування дотацій сільськогосподарським товаровиробникам. 03.12.2009 року податковою було складено акт № 1620/15 21403660, яким встановлено порушення п. 7 Постанови КМУ від 02.04.2009 року № 291 «Про Порядок обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та мясо в живій вазі», а саме відповідачем було перераховано сільгоспвиробникам дотацій у сумі 153885,31 грн. з порушенням строків, встановлених законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету та вважаються використаними не за цільовим призначенням та стягуються до державного бюджету. Акт не був підписаний керівництвом ТОВ «Лосинівський маслосирзавод».

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що в декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства) за вересень 2009 року № 9001533431 від 20.10.2009 року підприємство задекларувало податок на додану вартість в сумі 210786 грн. По терміну нарахування 30.10.2009 року в особовій картці платника податку рахувалась переплата в сумі 7403,19 грн. Станом на 01.11.2009 року недоїмка становила 203382,81 грн.

Відповідачем 04.11.2009 року до Ніжинської ОДПІ були надані копії платіжних доручень, щодо перерахування коштів на особовий рахунок для виплати дотацій сільгоспвиробникам по зобовязанням вересня 2009 року, а саме:

-№ 1730 від 30.10.2009 року на суму 51288 грн.

-№ 1739 від 02.11.2009 року на суму 10000 грн.

-№ 1736 від 02.11.2009 року на суму 19000 грн.

-№ 1738 від 02.11.2009 року на суму 50000 грн.

-№ 1743 від 03.11.2009 року на суму 13000 грн.

-№ 1745 від 03.11.2009 року на суму 7000 грн.

-№ 1747 від 04.11.2009 року на суму 11000 грн.

Згідно Постанови КМ| України, від 02.04.2009, № 291 "Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість"" перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій - з його небюджетного рахунка, відкритого в територіальному органі Державного казначейства (далі - небюджетний рахунок), на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду.

Переробні підприємства проводять щомісяця розрахунок сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставку молока та м'яса в живій вазі згідно з додатком 2 за фактичними даними про обсяги закупленого молока та м'яса в живій вазі і надходження на небюджетний рахунок сум податку на додану вартість. На підставі цього розрахунку переробними підприємствами проводиться остаточне перерахування за платіжними дорученнями сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені молоко та м'ясо в живій вазі за звітний період, крім особистих селянських господарств.

З урахуванням авансового платежу перерахування дотації проводитися переробним підприємством не менш як два рази на місяць.

Не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати ПДВ до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету (абзац останній п. 7 Порядку № 291). Отже, переробні підприємства зобов'язані самостійно перерахувати на окремий рахунок суму ПДВ, зазначену в окремій декларації, протягом десяти днів, наступних за 20 календарним днем, що настає за звітним податковим періодом (при звітному періоді, що дорівнює місяцю).

Судом встановлено, що відповідачем було перераховано кошти на особовий рахунок для виплати дотацій сільгоспвиробникам по зобовязанням вересня 2009 року, що підтверджується вищезазначеними платіжними дорученнями. Тому суд вважає, що кошти, які перераховані на рахунки сільгоспвиробників, не використані не за призначенням. Це також підтверджується виписками по особовому рахунку № 26001961000014 за 19.10.2009 року, за 21.10.2009 року, за 22.10.2009 року, за 23.10.2009 року, за 26.10.2009 року, 27.10.2009 року, за 28.10.2009 року, за 29.10.2009 року, за 30.10.2009 року, за 02.11.2009 року, за 03.11.2009 року, за 04.11.2009 року. Також в матеріалах справи є журнал-ордер і Відомість по рахунку 311 за 20.10.2009 по 31.10.2009 року, якими підтверджується перерахування коштів банків.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, під час здійснення позивачем перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» фактів нецільового використання позивачем акумульованих коштів податку на додану вартість не встановлено.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 24.11.2009 N 29-рп/2009 Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу" від 4 лютого 2009 року N 922-VI, яким, зокрема, запроваджено виплату дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі, визнаний неконституційним і втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

В судовому засіданні головний бухгалтер ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» Калюжна Н.М. суду пояснила, що їх підприємство є переробним і реалізовує перероблену молочну продукцію. Затримка перерахунку коштів на 2 дні на спецрахунки для виплат дотацій сільгоспвиробникам залежить від реалізації цієї молочної продукції, суми перераховані постачальникам в повному обсязі і від постачальників претензій до ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» не має. Ці обставини знайшли підтвердження в судовому засіданні та є встановленими під час перевірки податковою інспекцією.

Відповідно до п. 9 Постанови КМ України, від 02.04.2009, № 291 "Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість"" контроль за правильністю визначення сум податку на додану вартість та їх перерахуванням за платіжними дорученнями на небюджетні рахунки здійснюють органи державної податкової служби. Але за ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», іншими нормативно-правовими актами не передбачено того, що податкова служба може визначати цільове або не цільове використання грошей, які передбачені для перерахування на рахунки постачальників та звертатися до суду щодо їх стягнення.

Також слід відзначити, що позивачем в судовому засіданні до суду надано копії платіжних доручень установ банків, що підтверджують перерахування коштів на спецрахунок, які у відповідності до пояснень сторін в свою чергу в подальшому були використані за цільовим призначенням і цей факт відповідачем в ході судового розгляду не спростований. Таким чином відповідач не порушив п. 11.21. Закону України, від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", де зазначається, що сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги й заперечення, а суд відповідно до статті 86 цього Кодексу, оцінює докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність субєкта владних повноважень обовязок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією і законами України; чи цілеспрямовано використовувались повноваження; чи обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; чи безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; чи дотримувався принцип рівності перед законом з метоюзапобігання дискримінації; чи пропорційно, тобто чи дотримувався необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками стосовно прав, свобод, інтересів особи і тією метою, для досягнення якої й було спрямоване це рішення; чи враховувалися права особи на участь у процесі прийняття рішення; чи проводилося своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 41, 70, 71, 104, 122 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Гром Л.М.