Постанова № 9824726, 03.06.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2010 р. м. ЧернівціСправа № 2а-1425/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Дембіцького П.Д.,

при секретарі судового засідання Маркуц Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу запозовомпрокурора Герцаївського району Чернівецької області в інтересах Управління Пенсійного фонду України у Герцаївському районі Чернівецької області доТовариства з обмеженою відповідальністю «Молницьке»,-

за участю :

представника позивача: Дронь І.А. (посвідчення № 145 від 20 жовтня 2009 року);

Калмуцького П.Д. (довіреність № 18/09 від 04 січня 2010 року);

відповідача не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Герцаївського району Чернівецької області в інтересах Управління Пенсійного фонду України у Герцаївському районі Чернівецької області звернувся з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Молницьке» про стягнення заборгованості з відшкодування пільгових пенсій в сумі 5796,95 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Молницьке», яке знаходиться за юридичною адресою с. Молниця, Герцаївського району Чернівецької області, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України. Зокрема, по відшкодуванню витрат, пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій, призначених на підставі п.п. «б»- «з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення », а саме працівникам підприємства ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, на загальну суму 5796,95 грн.

Таким чином, до відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. п.п. «в»і «д»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»належить сума в розмірі 5796,95 грн. Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідачу в січні 2010 року було направлено акт звірки розрахунків та вимогу про сплату боргу. Вимога про сплату боргу оскаржена не була, і самостійно боржником не сплачена, для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби не направлялась.

Відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, але в судове засідання не з»явився. Заперечення на позов не надав.

01.04.2010 року та 29.04.2010 року відповідач, належним чином повідомлений за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, представника всудове засідання повторно не направив, заяви про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Продержавну реєстрацію юридичнихосіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.

Таким чином відповідач про час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу без представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив фактичні обставини у справі, надавши оцінку доказам, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суддя, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Молницьке» зареєстроване в органах Пенсійного фонду України як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 01.06.1994 року відповідно до довідки АБ № 311059.

Обов'язок відповідача щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зумовлений наступним.

Згідно довідки інформації Пенсійного фонду України в Герцаївському районі Чернівецької області встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Молницьке» станом на 17 березня 2010 року має заборгованість перед Пенсійним фондом України на загальну суму 5796,95 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам підприємства ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Пенсійним фондом було виплачено пенсії на загальну суму 5796, 95 грн.

На підставі п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам підприємства ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Пенсійним фондом за грудень 2009 року та січень-лютий 2010 року було виплачено пенсії з урахуванням поштового збору на загальну суму 5796,95 грн.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що за ТОВ «Молницьке» рахується заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій на суму 5796,95 грн.

Відповідно до Акту звірки розрахунків від 17 березня 2010 року вбачається, нараховано пільгову пенсію згідно ст. 13 п. «б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» за грудень 2009 року у сумі 1923, 61 грн., за січень 2010 року у сумі 1963,79 грн., за лютий 2010 року у сумі 1963,79 грн.

Водночас судом встановлено, що Управління пенсійного фонду України в Герцаївському районі Чернівецької області 25 січня 2010 року на адресу ТОВ «Молницьке» направляли розрахунки фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «про пенсійне забезпечення».

Обставини отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підтверджується повідомленнями про отримання. Із змісту повідомлення вбачається, що вищевказані розрахунки вручено представникам ТОВ «Молницьке» 27 січня 2010 року за № 131195 про, що свідчать підписи та печатки. У судовому засіданні встановлено, що недоїмка по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у сумі 5796,95 грн. ТОВ «Молницьке» на момент розгляду справи, не сплачена.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 (надалі-Закон № 1058) підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покрлття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.01.2004 ).

Статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених п. п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (788-12 ) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення; ( п. 1 ст. 2 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 1461-III (1461-14) від 17.02.2000 ).

Відповідно до підпункту 6.10 пункту 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (надалі - Інструкція) вбачається, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у п. 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат і виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації. У статті 64 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», зазначено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків, несплачені суми страхових внесків.

Статтею 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Закони і нормативно правові акти України регулюють порядок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя:

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Молницьке» (с. Молниця, Герцаївський район, Чернівецька область, р/р 260063064, ЧОД АППБ «Аваль», МФО 356464) заборгованість по виплаті і доставці пільгових пенсій в сумі 5796,95 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Герцаївському районі Чернівецької області (60500, Чернівецька область, м. Герца, вул. Шевченка, 9, інд. Код 21430667, МФО 356334, р/р 256033123759 в «Ощадбанк» м. Чернівці) .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі 08 червня 2010 р..

СуддяП.Д. Дембіцький