Постанова № 9824684, 02.06.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-1201/10/2370 02.06.2010 р. м. Черкаси

16 год. 14 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.

при секретаряхШоколенко Т.М., Кулику О.П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Леміщенко Л.С. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання бездіяльності неправомірною та зобовязання відшкодувати кошти,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2010 року позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим адміністративним позовом до Черкаського обласного відділення з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач) про визнання бездіяльності щодо не відшкодування сум витрат на виплату допомоги по вагітності та пологах неправомірною та зобовязання відшкодувати кошти шляхом стягнення суми виплачених коштів на відшкодування витрат на виплату допомоги по вагітності та пологах в розмірі 74303 грн. 11 коп. (39155 грн. 28 коп. по першому страховому випадку та 35147грн. 83 коп. по другому страховому випадку), мотивуючи тим, що працівнику виплачена допомога по вагітності та пологах, що була відображена в звіті форми Ф4-ФССзТВП за перший квартал 2008 року, перше півріччя 2008 року, три квартали 2008 року, 2008 рік, перший квартал 2009 року, перше півріччя 2009 року, три квартали 2009 року, 2009 рік, перший квартал 2010 року, але всупереч ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»та п.6.9. Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів ФССзТВП від26.06.2001 №16 виплачені їм кошти не були повернуті. Також просив визнати дії відповідача щодо проведення планової перевірки позивача у 2010 році неправомірними та такими, що не відповідають чинному законодавству та порушують права позивача.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в позові.

Представник відповідача проти позову заперечувала повністю, надавши заперечення на позов, додатково зазначивши, що органи Фонду зобовязані здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обґрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів, і даний обовязок страховик здійснює шляхом проведення відповідних перевірок страхувальників щодо правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. У своїх запереченнях представник відповідача посилалася на постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009, № 547 від 03.06.2009, на наказ виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення ФСС ТВП № 20 від 02.04.2009 про відшкодування страхувальникам коштів на виплату допомоги по вагітності та пологах за обовязковості здійснення перевірки. Таким чином представник вважає , що відповідач діяв в межах чинного законодавства, правомірно та законно відмовив позивачу у відшкодуванні витрат за рахунок коштів Фонду, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Чорнобаївською районною державною адміністрацією та від25.08.2004, є платником єдиного податку відповідно до Свідоцтва від 14.12.2009 року ( а.с. 10, 11).

Досліджуючи фактичні обставини справи, судом встановлено, що 20.03.2008 року позивачем подано заявку до Чорнобаївського центру зайнятості на спеціаліста товарознавця-комерсанта, яка була вакантною і була введена приватним підприємцем ОСОБА_1 вперше з початку діяльності.

Потреба у прийнятті на роботу працівника виникла у звязку із нещасним випадком, який стався із позивачем 15 березня 2008 року, внаслідок чого він отримав відкритий перелом голеностопного суставу та рвано-різану рану правої ноги під час розпилювання дерева бензопилою, що підтверджується Актом про нещасний випадок від 14.05.2008, Актом розслідування нещасного випадку від 14.05.2008 ( а.с. 134, 135), внаслідок чого потерпілий перебував на тривалому лікуванні, що у свою чергу унеможливило здійснювати підприємницьку діяльність.

Згідно направлення Чорнобаївського районного центру зайнятості № 23640803200002001 від 20.03.2008 на вказану посаду направлено ОСОБА_3 (а.с. 90)

20.03.2008 був укладений безстроковий трудовий договір між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та зареєстрований в Чорнобаївському районному центрі зайнятості від20.03.2008 №23640800040, яким передбачено, що працівник зобовязаний виконувати комплекс заходів по забезпеченню реалізації виробленої продукції шляхом пошуку потенційних оптових та роздрібних покупців, ведення від імені роботодавця переговорів, зустрічей, укладання договорів та ділових угод з зазначенням розміру заробітної плати в розмірі 9400 грн. на місяць (а.с. 13).

Відповідно до диплому ЕР № 16267700 від 30.06.2001 ОСОБА_3 закінчила Черкаський комерційний технікум за спеціальністю «Товарознавство і комерційна діяльність»із спеціалізацією «Товарознавство в митній справі»і здобула кваліфікацію товарознавця-комерсанта ( а.с. 64).

До трудової книжки ОСОБА_3 внесено запис № 12 від 20.03.2008 про прийняття її на посаду товарознавець-комерсант ( а.с. 63).

ОСОБА_3 відпрацювала 7 робочих днів відповідно до табелю обліку використаного робочого часу за березень 2008року (а.с.151), за які їй нараховано заробітну плату у розмірі 3290 грн. З 31.03.2008 по 03.08.2008 знаходилась на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серіїААЧ №405430 виданим Іркліївською районною лікарнею (а.с. 15). На підставі даного листка непрацездатності, згідно Протоколу засідання від31.03.2008 про призначення допомоги по тимчасовій втраті працездатності призначено допомогу по вагітності та пологах за 84 дні у розмірі 100відсотків її заробітку (а.с. 27).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 03 квітня 2008 року ОСОБА_3 виплачено заробітна плата за березень та допомога по вагітності та пологах у розмірі 42178 грн. 62 коп. Також відповідно до касового ордеру № 2 від 29.05.2008 ОСОБА_3 виплачено заробітну плату за роботу в понадурочний час за березень 2008 року, донарахування по вагітності та пологах у розмірі 1232 грн. 31 коп. (а.с. 18).

Протягом 7 робочих днів ОСОБА_3 на виконання функціональних обовязків товарознавця-комерсанта укладено три договори купівлі-продажу деревини від 21.03.2008, від 25.03.2008, 27.03.2008 з ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 ( а.с. 130-133).

Судом встановлено, що на підставі п. 15.3 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах ФССзТВП, затвердженої постановою правління ФССзТВП від19.09.2001 №38, 21.04.2008 завідувачем фінансовим відділом головним бухгалтером Золотоніської міжрайонної виконавчої дирекціїЧОВФССзТВП Гришко Т.В. з відома та у присутності ОСОБА_1 за результатами камеральної перевірки проведена позапланова перевірка правомірності витрат, проведених на оплату листка непрацездатності по вагітності та пологах ОСОБА_3 № 405430 від 31.03.2010.

За результатами перевірки складено Акт ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від21.04.2008, де в заключній частині зазначено, що питання надання відшкодування витрат на виплату допомоги по вагітності та пологах, проведених ПП ОСОБА_1, буде вирішено після отримання відповіді з Чорнобаївської ДПІ (а.с. 59).

Золотоніською міжрайонною виконавчою дирекцією для вирішення питання правомірності встановлення заробітної плати ОСОБА_3 у великому розмірі, дотримання правил щодо охорони праці та техніки безпеки, надіслані запити до ДПІ у Чорнобаївському районі, Територіальної державної інспекції праці у Черкаській області, прокурору Чорнобаївського району, начальнику ВДСБЕЗ УМВС.

У відповіді ДПІ у Чорнобаївському районі зазначено, що згідно поданих звітів субєктів малого підприємництва фізичної особи платника єдиного податку, обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) становить за 2007 рік 110000 грн., за 1 квартал 2008 року 42000 грн. ( а.с. 67).

Прокуратурою Чорнобаївського району проведено перевірку в порядку ст. 97 КПК України щодо зловживань з боку ПП ОСОБА_1, який займається виготовленням деревного вугілля та реалізацію пило-лісоматеріалів на території Чорнобаївського району, під час встановлення, нарахування, виплати заробітної плати та виплати допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_3 В ході перевірки фактів зловживань чи інших злочинів з боку ОСОБА_1 під час встановлення, нарахування, виплати заробітної плати та виплати допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_3 не виявлено. За результатами перевірки в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 під час встановлення, нарахування, виплати ним заробітної плати та виплати допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_3 за ст.ст. 364-367 КК України відмовлено за відсутністю складу злочину.

Також прокуратурою Чорнобаївського району у 2009 році проведено додаткову перевірку в порядку ст. 97 КПК і також відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_1(постанова від 03.06.2009 а.с. 81).

Як вбачається з листа Територіальної державної інспекції праці у Черкаській області від28.05.2008 №81/25 останнім здійснено перевірку ПП ОСОБА_1 з питань додержання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування, за результатами якої було видано припис щодо усунення виявлених правопорушень законодавства про працю, матеріали перевірки передані до прокуратури Чорнобаївського району за ознаками злочину передбаченого ст. 172 КК України. Зокрема перевіркою встановлено, що при нарахуванні заробітної плати за час даної відпустки не проведено нарахування заробітної плати за роботу в наднормовий час. Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплати за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням проведено з порушенням вимог постанови КМУ від 26.09.2001 № 1266. Таким чином, використання найманої праці ОСОБА_3 ( вагітної жінки) в наднормовий час вказує на порушення вимог ст. 63 КЗпП України. Стосовно правомірності встановлення заробітної плати в такому розмірі у висновку зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу законів про працю України розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Позивачем заявлені вимоги щодо відшкодування суми заборгованості, які виплачені позивачем ОСОБА_3 у березні 2008 року та у грудні 2009 року, тобто мають місце два страхові випадки.

Судом встановлено, що з 07.12.2009 по 11.04.2010 ОСОБА_3 знаходилась на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії ААЧ № 275934, виданим Іркліївською районною лікарнею (а.с.16). На підставі даного листка непрацездатності, згідно Протоколу засідання від17.12.2009 про призначення допомоги по тимчасовій втраті працездатності призначено допомогу по вагітності та пологах за 86 днів у розмірі 100відсотків її заробітку (а.с.31).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 17.12.2009 ОСОБА_3 виплачено допомогу по вагітності та пологах у розмірі 35 147 грн. 83 коп. (а.с. 17).

Судом досліджено, що перевірки контролюючих органів, які здійснені за ініціативою Золотоніської міжрайонної виконавчої дирекції, проведені на предмет дотримання законодавства про працю ПП ОСОБА_1, правомірності нарахування заробітної плати у великому розмірі та виплати допомоги по вагітності та пологах щодо першого страхового випадку.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначаються Законом України від18.01.2001 №2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі Закон №2240-III).

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом №2240-III, а також базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

При цьому згідно з п.5 ст.10 Закону №2240-III робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень. А згідно ст.9 - одним із напрямів діяльності робочих органів відділень Фонду є збір та акумуляція страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, що надаються Фондом.

В редакції статей Закону на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Закону №2240-III - кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, спрямовуються на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання. А нормою п.1 ч.2 ст.28 Закону визначено, що страховик зобовязаний забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Відповідно п.2 ч.1 ст.34 Закону №2240-III визначено, що за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надається такий вид матеріального забезпечення та соціальних послуг, як допомога по вагітності та пологах (статті 38, 39 цього Закону): допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами (ч.1 ст.38); допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до ст.53 цього закону, і не залежить від страхового стажу (ст.39).

Отже підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи (ч.1 ст.51 Закону №2240-III).

Відповідно до п.6.9 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів ФССзТВП від26.06.2001 №16 (далі Інструкція № 16) - якщо витрати, проведені страхувальником-роботодавцем, за звітний квартал перевищують нараховану суму страхових внесків та інших платежів, то різниця між сумою витрат і сумою страхових внесків зараховується в рахунок сплати наступного кварталу.

Якщо ж витрати не можуть бути покриті страховими внесками і в наступному кварталі, то сума перевищення, з урахуванням очікуваного результату в наступному кварталі, відшкодовується страхувальнику-роботодавцю органом Фонду після одержання від нього звіту за формою Ф4-ФССзТВП за минулий квартал.

Відшкодування страхувальнику-роботодавцю суми перевищення над сумою страхових внесків у випадках, коли належна сума страхових внесків не покриває витрат, може провадитись і до одержання звіту за формою Ф4-ФССзТВП при обов'язковому поданні довідки-розрахунку за підписом керівника, головного бухгалтера, завіреної печаткою підприємства.

Відшкодування здійснюються органом Фонду шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок страхувальника.

Відповідно до п. 8.1 Інструкції № 16 контроль за правильністю нарахування, своєчасністю та повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів здійснюють страхувальники, виборні органи профспілкових організацій на підприємстві, в установі, організації, комісії (уповноважені) із соціального страхування на підприємстві та органи Фонду.

Судом встановлено, що ФОПОСОБА_1 подавалися звіти про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності за 1 квартал 2008року, 1 півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, за 2008 рік, за 1 квартал 2009 року, за 1 півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року, 2009 рік, в яких зазначалась заборгованість за ФССзТВП по вагітності і пологам в розмірі74303 грн. 11 коп. (39155 грн. 28 коп. по першому страховому випадку та 35147грн. 83 коп. по другому страховому випадку), із чого вбачається, що витрати, проведені страхувальником-роботодавцем, за звітні періоди перевищують нараховану суму страхових внесків та інших платежів (а.с.19-26).

Основним аргументом відповідача при відмові у відшкодуванні страхових внесків стала позиція про те, що фінансові можливості ФОП ОСОБА_1 не дозволяли встановлювати заробітну плату у високому розмірі, також те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебувають у родинних стосунках, а тому відповідач вважає, що ОСОБА_3 фактично не працювала на посаді товарознавця-комерсанта.

Відповідно до книги обліку доходів платника єдиного податку ПП ОСОБА_1 ( а.с. 145-146) та звіту субєкта малого підприємництва фізичної особи платника єдиного податку (а.с. 141-144) сума доходу за 2007 рік становила 110000 грн., за 1 квартал 2008 року 42000 грн., за 2009 рік 171000 грн.

Натомість суд зазначає, що доходи позивача дозволяли здійснювати виплати у зазначених розмірах, і нарахування заробітної плати у високих розмірах не суперечило ст.97 КЗпП України, а звуження норм щодо розміру заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням станом на час виплат допомоги по вагітності та пологах чинне законодавство не передбачало.

Також суд зауважує, що при прийнятті на роботу позивачу достовірно було відомо про вагітність працівника, але позивач керуючись нормами ст. 184 КЗпП України відповідно до якої забороняється відмовляти жінка у прийнятті на роботу з мотивів, повязаних із вагітністю, а також враховуючи термінову потребу у додатковій робочій силі, діяв правомірно.

Спростовуючи заперечення відповідача, суд враховує, що обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по вагітності та пологам у квітні-травні 2008 року здійснено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від26.09.2001 №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням».

Надаючи правову оцінку обставинам справи, враховуючи висновки контролюючих органів, які під час проведення перевірок не виявили порушень трудового законодавства та інших зловживань з боку позивача, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про неправомірну бездіяльність відповідача і невідшкодування відповідачем виплати допомоги по вагітності та пологах по першому страховому випадку протягом 2008 року, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню

Твердження представника відповідача на обовязковість проведення перевірок страхувальників щодо правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників спростовується наступним.

Статтею 28 Закону №2240-III встановлено, що страховик має право:

1) здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам;

2) одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від державних податкових органів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, щодо сплати страхових внесків та використання страхових коштів;

3) здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників;

4) одержувати необхідні пояснення (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час перевірок.

Тобто, суд зауважує, що відповідачу законом надано право, а не обовязок здійснювати перевірки правильності нарахувань і виплати страхових коштів.

Натомість, постановою Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009 та постановою Кабінету Міністрів України № 547 від 03.06.2009, якими керуються у своїй роботі органи фонду, передбачено обовязковість проведення перевірок субєктів господарювання з високим ступенем ризику: фонд оплати праці яких за 2008 (2009) рік перевищує 1 млн. грн., у яких за формою Ф 4 ФСС з ТВП протягом 2009-2010 років мають місце перевищення середньоденної допомоги по тимчасовій непрацездатності чи вагітності та пологах над розміром середньоденної заробітної плати, які систематично (два і більше разів за звітний рік порушують встановлені строки страхових внесків.

Відповідач посилався на те, що позивачем при виплаті допомоги щодо другого страхового випадку, а саме 17.12.2009, мало місце перевищення середньоденної допомоги по тимчасовій непрацездатності чи вагітності та пологах над розміром середньоденної заробітної плати.

Суд зазначає, що позивачем при нарахуванні допомоги у грудні 2009 року не дотримано правил обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по вагітності та пологам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від26.09.2001 №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»(далі постанова № 1266). Позивач при обрахунку середньоденної допомоги виходив із розміру посадового окладу (9400 грн.) і кількості робочих днів у грудні 2009 року (23 дні), і множенням на кількість днів відповідно до листка непрацездатності, отримав суму 35147 грн. 83 коп. Натомість відповідно до п. 4 постанови № 1266 якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку працівниця не мала заробітку з поважних причин, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах визначається виходячи із місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої їй момент настання страхового випадку (п. 10). У такому випадку для розрахунку середньоденної заробітної плати береться кількість робочих днів за балансом робочого часу підприємства (підрозділу) у розрахунковому періоді 6 календарних місяців.

Суд оцінює бездіяльність відповідача щодо невідшкодування допомоги по вагітності та пологах у грудні 2009 року на предмет протиправності, і тим самим зауважує, що суд в даному випадку не може підміняти орган, на який законом покладено обовязок щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою нарахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача і як наслідок невідшкодування допомоги по вагітності та пологах, виплачених позивачем ОСОБА_3 у грудні 2009 року, не підлягають задоволенню, оскільки позивач своїми діями, а саме ігноруванням запрошеннями відповідача для вчинення перевірки щодо правильності нарахувань допомоги по вагітності та пологах, перешкоджав реалізації обовязку відповідача щодо відшкодування зазначеної страхової виплати.

Щодо позовних вимог позивача про неправомірність дій відповідача при проведенні перевірок у 2010 році суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач повідомленнями від 08.02.2010 № 42/01-1-30, від 12.03.2010 № 80/01-1-30 неодноразово викликав позивача до Золотоніської МРВД ФСС з ТВП для здійснення перевірки. В повідомленнях зазначено, що перевірка буде проводитись згідно з планом проведення документальних перевірок на 1 квартал 2010 року та фактору ризику перевищення розміру середньоденної допомоги по тимчасовій непрацездатності чи вагітності та пологах над розміром середньоденної заробітної плати, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 № 547 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, повязаних із державним наглядом (контролем) у сфері загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням».

Порядок проведення перевірок страхувальників врегульований Інструкцією про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління ФСС з ТВП від 19.09.2001 № 38 (далі Інструкція № 38). Пунктом 15.2 Інструкції № 38 передбачено, що органи фонду мають право здійснювати камеральні перевірки, за результатами яких може складатися довідка. В довідці, що підписується працівником органу фонду, який здійснив камеральну перевірку, фіксуються виявлені недоліки та порушення. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться органом фонду на підставі даних, зазначених у звітах про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані із загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку із тимчасовою втратою працездатності. Також відповідно до зазначеної інструкції органи фонду у повноважені проводити ревізії (перевірки) згідно з планом-графіком роботи органу фонду та позапланові ревізії, які не передбачені в планах роботи органу фонду. У пункті 15.8 Інструкції № 38 зазначено, що працівникам органу фонду на обєкті, що ревізується (перевіряється), надається місце для роботи, можливість користуватися звязком та копіювальною технікою.

Суд враховує твердження представника відповідача щодо встановленої практики викликів фізичних осіб-підприємців до органу фонду для проведення перевірок, оскільки дані субєкти господарювання у реєстраційних документах зазначають як правило домашню адресу, що ускладнює вчинення дій, спрямованих на реалізацію повноважень працівників фонду.

Також, із матеріалів справи вбачається, що протягом 2008-2009 років позивач неодноразово викликався до органу фонду для проведення планових документальних перевірок. Зокрема, позивач письмовою заявою від 30.07.2009 (а.с. 113 ) клопотав відкласти перевірку на більш пізній термін, мотивуючи тим, що він буде перебувати за межами держави, та просив повідомляти про планові перевірки заздалегідь, тим самим визнаючи факт правомірності дій відповідача.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При вирішенні даної справи суд керується принципом законності, відповідно до якого субєкти владних повноважень зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на наведені норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача щодо невідшкодуванні витрат на виплату допомоги по вагітності та пологах в розмірів розмірі39155 грн. 28 коп. є неправомірною і як наслідок суд зобовязує відповідача відшкодувати зазначену суму на користь позивача.

Щодо решти позовних вимог, суд не вбачає підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо не відшкодування витрат на виплату допомоги по вагітності та пологах в розмірі39 155 (тридцять девять тисяч сто пятдесят пять) гривень 28 копійок.

Зобовязати Черкаське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (18016, м. Черкаси, Соснівський район, вул. Байди Вишневецького, 18, ідентифікаційний код 21355026) відшкодувати на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), суму виплачених коштів на відшкодування витрат на виплату допомоги по вагітності та пологах в розмірі 39 155 (тридцять девять тисяч сто пятдесят пґять) гривень 28 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_1 396 (триста девяносто шість) гривень судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

CуддяВ.П. Тимошенко

Повний текст виготовлений 7 червня 2010 року