Ухвала суду № 98245901, 08.07.2021, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/28/17-к

1-кп/287/12/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.,

за участю: секретаря Кострицької Т.П.,

прокурора Приходька О.Г.,

обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань матеріали кримінального провадження № 42015060000000071 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ст. 246, ч. 2 ст. 364-1 КК України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ст. 246 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 246 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 246, ч. 1 ст. 365 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Олевського районного суду Житомирської області перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 42015060000000071 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ст. 246, ч. 2 ст. 364-1 КК України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ст. 246 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 246 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 246, ч. 1 ст. 365 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України.

Ухвалою суду зазначене кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні на обговорення було поставлене питання про відповідність обвинувального акту вимогам КПК України та можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду .

Прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України. При цьому не зміг пояснити невідповідність вимогам КПК України розписок цивільного відповідача ОСОБА_9 та його представника – адвоката Алейникова О.С. та підтвердив, що у даних розписках не вказаний номер кримінального провадження. Також прокурор підтвердив наявність виправлень у розписці ОСОБА_10 . Крім того, прокурор не зміг пояснити невідповідність сукупної вартості усіх проведених експертиз, зазначених в обвинувальному акті, загальному розміру витрат на залучення експертів під час досудового розслідування в сумі 36289,86 грн. Вважає, що обвинувальний акт слід призначити до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України .

Обвинувачений ОСОБА_2 вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України .

Обвинувачений ОСОБА_3 вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України .

Обвинувачений ОСОБА_4 вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України .

Обвинувачений ОСОБА_5 вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України .

Обвинувачений ОСОБА_6 вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України .

Обвинувачений ОСОБА_8 в підготовче судове засідання не з`явився, про дату та час підготовчого судового засідання повідомлявся , що стверджується матеріалами справи.

Від захисника Паламарчука О.В. надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.

Від захисника Ткачука А.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з його участю в розгляді Богунським районним судом м. Житомира справи, де він представляє інтереси відповідача.

Від захисника Колоса В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з його участю в розгляді Житомирським районним судом справи, де він приймає участь в якості захисника.

Обвинувачені у підготовчому судовому засіданні не заявляли клопотання про перенесення підготовчого судового засідання у зв`язку з відсутністю захисників та не заперечували про проведення підготовчого судового засідання без участі захисників.

Представник цивільного позивача Олевської міської ради у підготовче судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що стверджується матеріалами справи.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд прийшов до наступних висновків.

Як вбачається з доданих до обвинувального акту письмових розписок цивільного відповідача ОСОБА_9 та його представника – адвоката Алейникова О.С., в даних розписках не зазначено номер кримінального провадження по якому зазначені особи отримали копії цивільного позову прокурора, що унеможливлює встановлення того, чи дані особи ознайомлені із цивільним позовом по кримінальному провадженню за № 42015060000000071, що суперечить вимогам п. 3 ч. 4 ст. 291 КК України.

Крім того, додана до обвинувального акту письмова розписка ОСОБА_10 про отримання копії цивільного позову містить виправлення, які не засвідчені у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 291 КК України обвинувальний акт має містити розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування).

В обвинувальному акті зазначається, що загальний розмір витрат на залучення експертів під час досудового розслідування становить 36289,86 грн., але при цьому з наявного в обвинувальному акті переліку проведених експертиз та відповідних витрат за кожну експертизу слідує, що загальний розмір витрат не відповідає зазначеній сумі 36289,86 грн., тому загальну суму витрат слід уточнити.

Також при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації та формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , слідчим, який складав обвинувальний акт, та прокурором, який його затвердив, порушено принцип презумпції невинуватості, закріплений у ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 (далі - Конвенція), положення якої підлягають застосуванню відповідно до ч. 2 ст. 1, ст. 9 КПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Пунктом 2 ст. 6 Конвенції передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Частина 5 ст. 17 КПК України (відповідно до якої поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою) встановлює механізм втілення презумпції невинуватості під час здійснення кримінального провадження, якого з огляду на вимоги ч. 1 ст. 9 КПК України повинні дотримуватися не тільки суд, а й прокурор, слідчий, інші службові особи органів державної влади, зокрема, і під час складання та затвердження обвинувального акту.

Не вдаючись до вирішення питань, що підлягають вирішенню під час судового розгляду, а лише перевіряючи обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК, суд дійшов висновку, що в порушення вимог ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України та п. 2 ст. 6 Конвенції в обвинувальному акті стверджується, що ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 вчинили кримінальне правопорушення, що є тотожнім визнанню їх винуватими у вчиненні кримінального правопорушення до ухвалення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили.

Так, в обвинувальному акті у формулюванні обвинувачення щодо ОСОБА_7 зазначено: «Своїми умисними діями, які виразились у організації незаконної порубки дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, вчиненої організованою групою ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення , передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ст. 246 КК України» та «Своїми умисними діями, які виразились в зловживанні повноваженнями , тобто умисному , з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень , що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державними інтересам, ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення , передбачене ч. 2 ст. 364-1 КК України».

В обвинувальному акті у формулюванні обвинувачення ОСОБА_1 зазначено: «Своїми умисними діями, які виразились в незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, вчиненій організованою групою ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення , передбачене ч. 3 ст. 28, ст. 246 КК України».

В обвинувальному акті у формулюванні обвинувачення ОСОБА_2 зазначено: «Своїми умисними діями, які виразились в незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, вчиненій організованою групою ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення , передбачене ч. 3 ст. 28, ст. 246 КК України».

В обвинувальному акті у формулюванні обвинувачення ОСОБА_3 зазначено: «Своїми умисними діями, які виразились в незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, вчиненій організованою групою ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 28, ст. 246 КК України».

В обвинувальному акті у формулюванні обвинувачення ОСОБА_4 зазначено: «Своїми умисними діями, які виразились в незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, вчиненій організованою групою ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 28, ст. 246 КК України».

В обвинувальному акті у формулюванні обвинувачення ОСОБА_8 зазначено: «Своїми умисними діями, які виразились в пособництві незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_8 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 246 КК України».

В обвинувальному акті у формулюванні обвинувачення ОСОБА_5 зазначено: «Своїми умисними діями, які виразились в пособництві незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 246 КК України» та «Своїми умисними діями, які виразились в перевищенні влади та службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом державними інтересам, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 365 КК України».

В обвинувальному акті у формулюванні обвинувачення ОСОБА_6 зазначено: «Своїми умисними діями, які виразились в пособництві незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 246 КК України» та «Своїми умисними діями, які виразились в перевищенні влади та службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, що спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державними інтересам, ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення , передбачене ч. 3 ст. 365 КК України».

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що слідчим під час складання обвинувального акту та прокурором при його затвердженні, всупереч вимог ч. 5 ст. 17 КПК України в обвинувальному акті допущено порушення презумпції невинуватості, оскільки у формулюванні обвинувачення та при викладенні правової кваліфікації діяння, міститься твердження, що ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ст. 246, ч. 2 ст. 364-1 КК України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 28, ст. 246 КК України, ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 246 КК України, ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 246, ч. 1 ст. 365 КК України, ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України, що не відповідає поводженню з невинуватими особами.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором.

Затвердження прокурором обвинувального акту щодо обвинувачених та не скріплення його печаткою є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу. Оскільки в контексті примітки до ст. 358 КК України під офіційним документом слід розуміти документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднання громадян, юридичних осіб, незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Саме підписання й затвердження обвинувального акту прокурором та скріплення його підпису печаткою надає цьому документу статус офіційного і свідчить про належний нагляд за досудовим розслідуванням.

Зазначена правова позиція збігається з правовою позицією Верховного Суду України у справі №5-50кс15 від 09.07.2015 року, в якій зокрема зазначено, що при встановленні ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків. Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.

Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , даний обвинувальний акт належним чином не затверджений прокурором у даному кримінальному провадженні ОСОБА_11 , оскільки підпис в графі «Затверджую» не скріплений печаткою.

Ст.314КПК України не передбачено можливості виправлення технічних чи інших помилок, а також внесення будь-яких додаткових відомостей до обвинувального акту після його надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні.

На думку суду, залишення у матеріалах кримінального провадження обвинувального акту з недоліками є неприпустимим, оскільки може призвести до необ`єктивного та неповного встановлення всіх обставин у справі та позбавить можливості ухвалити справедливе судове рішення.

Вищеописані порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, дають підстави дійти висновку, що обвинувальний акт в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 був складений із порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України, що унеможливлює призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акта та порушує гарантовані законом процесуальні права обвинувачених, в тому числі і право на захист, і право на справедливий суд, а тому обвинувальний акт, з доданими до нього документами підлягає поверненню прокурору для усунення допущених недоліків та приведення його у відповідність до вимог статей 291 КПК України, впродовж розумного строку, який буде об`єктивно достатнім для усунення цих недоліків.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 291, 314-316 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 42015060000000071 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ст. 246, ч. 2 ст. 364-1 КК України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ст. 246 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 246 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 246, ч. 1 ст. 365 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України - повернути прокурору відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Житомирської області Романенку Д.М. для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу України, впродовж розумного строку, який буде об`єктивно достатнім для усунення цих недоліків.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Л.В. Винар