Постанова № 9824516, 27.05.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27.05.2010 р. справа № 2а- 44700/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання Алексєєнко О.В.,

за участі представників :

позивача - Літвінцева О.О., Фоменко Т.А.,

відповідача - Чернова О.А., Міньов О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Іноземного підприємства "Торговий Дім "ХЗШВ"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В :

Позивач, Іноземне підприємство «Торговий дім «Харківський завод шампанських вин»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просив скасувати податкові повідомлення рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова № 0000792310/0 від 22.06.2009р., № 0000792310/1 від 11.08.2009р., № 0000792310/2 від 05.10.2009р., № 0000792310/3 від 13.01.2010р., якими визначена сума податкового зобовязання по податку на прибуток в загальному розмірі 14.054.045,40грн., а також №0000802310/0 від 22.06.2009р., № 0000802310/1 від 11.08.2009р, № 0000802310/2 від 05.10.2009р., № 0000802310/3 від 13.01.2010р., якими визначена сума податкового зобовязання по податку на додану вартість в загальному розмірі 1.811.899,50грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що не вчиняв порушень, які викладені в акті від 09.06.2009р. №1387/23-104/34861034, доходи від реалізації власних товарів (робіт, послуг) в повному обсязі відображав у складі відповідних показників документів обовязкової податкової звітності, висновок ДПІ про заниження валових доходів є неправомірним, так як ДПІ включено до валових доходів ІП «ТД «ХЗШВ»ті доходи, які були одержані позивачем від реалізації належних комітентам товарів, тобто право власності на які не належить позивачу. Окрім того, позивач стверджував, що належний комітентам товар реалізовував за ціною такого товару, що була визначена комітентами, порушень у визначенні загальної суми податкових зобовязань з ПДВ податковою інспекцією не встановлено, в акті перевірки таких порушень не наведено. Заборгованості позивача перед комітентами за господарськими операціями з надання послуг щодо реалізації товарів на умовах договору комісії не має. Наведене, на думку позивача, підтверджує, що податкові зобовязання з ПДВ, які за правилами п.4.7 ст.4 Закону України «Про ПДВ»визначались позивачем під час реалізації належного комітентам товару, дорівнюють податковому кредиту з ПДВ, який виник при компенсації комітентам вартості реалізованих товарів. Отже, висновок ДПІ про заниження ціни реалізації належного комітентам товару є неправомірним. В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи і вимоги поданого позову, просили суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав, що ІП «ТД «ХЗШВ»податкові зобовязання з ПДВ при здійсненні операцій з поставки належного комітентам товару формувало за ціною поставки, а податковий кредит з ПДВ за взаємовідносинами з комітентами формувало за ціною продажу, що була визначена комітентами. Оскільки ціна поставки була нижчою від ціни товару, яка визначена комітентами, то ІП «ТД «ХЗШВ»допустило завищення податкового кредиту з ПДВ. Факт заниження валових доходів, відображених ІП «ТД «ХЗШВ»у податкових деклараціях з податку на прибуток, на загальну суму 30.820.158,00грн. було встановлено ДПІ за наслідками опрацювання відомостей бухгалтерських рахунків та наданих до перевірки первинних документів. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Позивач, Іноземне підприємство «Торговий дім «Харківський завод шампанських вин»пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарюванню - юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 34861034, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) перебуває на обліку в ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова. Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

З 30.04.2009р. по 01.06.2009р. ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова була проведена планова виїзна перевірка Іноземного підприємства «Торговий дім «ХЗШВ»(ідентифікаційний код 34861034) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.12.2008р., валютного законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.12.2008р.

Результати перевірки оформлені актом від 09.06.2009р. №1387/23-104/34861034.

22.06.2009р. з посиланням на даний акт ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова були прийняті податкове повідомлення-рішення №0000792310/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 14.054.045,40грн. (основний платіж 7.705.040,00грн.; штраф 6.349.005,40грн.) та податкове повідомлення-рішення №0000802310/0 про визначення податкового зобовязання з ПДВ в загальному розмірі 1.811.899,5грн. (основний платіж 1.207.933,00грн.; штраф 6.03966,5грн.).

Відносно вказаних податкових повідомлень-рішень позивачем була розпочата передбачена ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»процедура оскарження рішень контролюючих органів. За наслідками застосування названої процедури податкові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість, визначені первісними податковими повідомленнями рішеннями, залишились без змін, а ДПІ з метою доведення до ІП «ТД «ХЗШВ»нового граничного строку їх сплати були складені та направлені на адресу позивача податкові повідомлення-рішення №0000792310/1 від 11.08.2009р., №0000792310/2 від 05.10.2009р., №0000792310/3 від 13.01.2010р., №0000802310/1 від 11.08.2009р, №0000802310/2 від 05.10.2009р., №0000802310/3 від 13.01.2010р.

За таких обставин, при розвязанні спору належить перевірити на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України і первісні податкові повідомлення-рішення, позаяк саме ці правові акти індивідуальної дії створили для позивача обовязок здійснити до бюджету додаткові платежі, і податкові повідомлення-рішення, що були складені в процедурі оскарження рішень контролюючих органів, позаяк ці податкові повідомлення рішення визначили строк виконання обовязку, а отже і первісні, і наступні податкові повідомлення-рішення вплинули на права та обовязки позивача у публічно-правових відносинах в сфері оподаткування.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті від 09.06.2009р. №1387/23-104/34861034 висновки ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова про порушення ІП «ТД «ХЗШВ»вимог п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 та п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: заниження валових доходів від продажу товарів на суму 30.820.158,00грн.; про порушення ІП ТД «ХЗШВ»вимог п.4.7 ст.7, п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: завищення податкового кредиту на суму 1.207.934,00грн. внаслідок визначення податкових зобовязань з ПДВ при поставці належного комітентам товару не за ціною, що була визначена комітентами, а за ціною продажу, яка є нижчою, та подальшого формування податкового кредиту у взаємовідносинах з комітентами за ціною товару, що була визначена комітентами.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Стосовно податкових повідомлень рішень № 0000792310/0 від 22.06.2009р., № 0000792310/1 від 11.08.2009р., № 0000792310/2 від 05.10.2009р., № 0000792310/3 від 13.01.2010р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток.

Правові відносини з приводу справляння податку на прибуток унормовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до п.3.1 ст.3, якого об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За визначенням п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під валовим доходом розуміється загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Суд відзначає, що норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містять визначення доходу. Однак, оскільки згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, то суд вважає за можливе при вирішенні спору керуватись визначенням доходу, що міститься в актах законодавства з питань бухгалтерського обліку.

Під доходами в силу приписів Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»(затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1997р. №87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за №391/3684; далі за текстом Положення) розуміється збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). Активами згідно з приписами цього Положення є ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому, а зобов'язаннями - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

За таких обставин, отримання субєктом права певних активів від здійснення операцій з поставки належного іншим особам товару, що відбувається при виконанні договорів комісії на продаж товару, не призводить до збільшення доходів саме такого субєкта права, позаяк отримані комісіонером ресурси належать іншим особам і обєктивно здатні збільшити надходження економічних вигод лише таких інших осіб - комітентів.

Окрім того, суд бере до уваги, що даючи визначення терміну «продаж товарів»законодавець в п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачив, що не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Положення п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»знаходяться в кореспонденції з приписами п.п.7.9.1 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з якими з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Отже, активи, одержані субєктом права комісіонером внаслідок проведення господарських операцій з поставки товару на виконання договорів комісії, не підлягають включенню до складу валових доходів цього субєкта з метою оподаткування податком на прибуток, так як в розумінні норм чинного законодавства не є доходом комісіонера.

З акту перевірки від 09.06.2009р. №1387/23-104/34861034 слідує, що висновок відповідача, ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова про порушення позивачем, ІП «ТД «ХЗШВ»п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 та п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»шляхом заниження суми податку на прибуток зумовлений виключно судженням про заниження показника валового доходу від продажу товарів. Інших мотивів в обґрунтування наявності факту заниження податку на прибуток акт перевірки від 09.06.2009р. №1387/23-104/34861034 не містить.

Дослідивши зібрані судом докази по справі, суд відмічає, що в декларації з податку на прибуток за півріччя 2008р. (період діяльності з 01.04.2008р. по 30.06.2008р.) позивачем, ІП «ТД «ХЗШВ»були визначені доходи від продажу товарів (робіт, послуг) в сумі 21.543.704,00грн. (наростаючим підсумком з урахуванням показників 1 кварталу 2008р.), в декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2008р. (період діяльності з 01.07.2008р. по 30.09.2008р.) позивачем, ІП «ТД «ХЗШВ»були визначені доходи від продажу товарів (робіт, послуг) в сумі 49.503.069,00грн. (наростаючим підсумком з урахуванням показників попередніх звітних податкових періодів 2008р.), в декларації з податку на прибуток за 2008р. (період діяльності з 01.10.2008р. по 31.12.2008р.) позивачем, ІП «ТД «ХЗШВ»були визначені доходи від продажу товарів (робіт, послуг) в сумі 98.170.428,00грн. (наростаючим підсумком з урахуванням показників попередніх звітних податкових періодів 2008р.).

При цьому, в приєднаних до справи копіях звітів про фінансові результати позивачем були наведені такі показники:

- за 1 квартал 2008р. за рядком 010 (доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт) 42.227,4тис.грн., за рядком 015 (податок на додану вартість) 7.037,9тис.грн., за рядком 030 (інші вирахування з доходу) 20.325,2тис.грн., за рядком 035 (чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів) 14.864,3тис.грн. Розшифровуючи показник рядка 030, позивач, зазначив, що повернення товару склало 1.180,7тис. грн., реалізація комісійного товару 19.144,5тис.грн.;

- за 2008р. за рядком 010 (доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт) 205.029,00тис.грн., за рядком 015 (податок на додану вартість) 34.080,00тис.грн., за рядком 030 (інші вирахування з доходу) 73.102,00тис.грн., за рядком 035 (чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів) 97.847,00тис.грн. Розшаровуючи показник рядка 030, позивач, зазначив, що повернення товару склало 3.988,00тис. грн., реалізація комісійного товару 69.114,00тис.грн.

В ході розгляду справи судом зясовано, що показник рядку 010 (доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт) Звіту про фінансові результати за 2008р. позивача, ІП «ТД «ХЗШВ»в сумі 205.029,00тис.грн. структурно складається з доходів позивача від реалізації товару за 2008р. за оборотом субрахунку 7021 в сумі 164.329.460,85грн., з доходів позивача від реалізації товару за 2008р. за оборотом субрахунку 7029 в сумі 38.582.007,40грн., з доходів від реалізації робіт та послуг за оборотом субрахунку 703 в сумі 2.118.000,00грн.

Згідно з наданою відповідачем, ДПІ копією плану рахунків ІП «ТД «ХЗШВ»на субрахунку 7021 відображається дохід від реалізації товарів, на субрахунку 7029 відображається дохід від реалізації товарів на комісії по агентським угодам, на субрахунку 703 відображається дохід від реалізації робіт та послуг, на субрахунку 6881 відображаються розрахунки з замовником по товарам з ПДВ.

Суд зазначає, що відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за №892/4185) рахунки класу 7 призначені для відображення доходів та результатів діяльності. При цьому, систетичні рахунки за кодом 70 відображають доходи від реалізації, а за кодом 79 фінансові результати.

Правила використання рахунків бухгалтерського обліку деталізовані Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за №893/4186; далі за текстом Інструкція), в силу приписів якої рахунки класів 0 - 7 є обов'язковими для всіх підприємств.

Інструкцією також визначено, що рахунки класу 6 (поточні зобовязання) призначені для обліку даних та узагальнення інформації про зобов'язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Таким чином, план рахунків, які використовуються позивачем для відображення результатів проведених господарських операцій, відповідає вимогам Інструкції.

З пояснень представників позивача, які узгоджуються з приписами Інструкції та не спростовані представниками ДПІ, судом встановлено, що на субрахунку 6881 відображаються показники господарських операцій з реалізації товару, який належить комітентам, а на субрахунку 791 - надходження від реалізації власного товару. Фактів неправильного відображення позивачем на бухгалтерських рахунках проведених господарських операцій відповідачем в ході перевірки не виявлено, що підтверджується змістом акту від 09.06.2009р. №1387/23-104/34861034 та поясненнями представника відповідача Міньова О.Ю.

Згідно з матеріалами справи на субрахунку 7021 позивачем відображено оборот за 2008р. в сумі 164.329.460,85грн., а саме: в кореспонденції з рахунком 64 (розрахунки по податкам та платежам) - сума 27.296.861,86грн., рахунком 68 (розрахунки по іншим операціям) - сума 61.495.755,64грн. та рахунком 79 (фінансові результати) - сумі 75.536.843,35грн.

На субрахунку 7029 позивачем відображено оборот за 2008р. в сумі 38.582.007,40грн., а саме: в кореспонденції з рахунком 64 (розрахунки по податкам та платежам) - сума 6.430.334,55грн., рахунком 68 (розрахунки по іншим операціям) - сума 7.715.817,29грн. та рахунком 79 (фінансові результати) - сумі 24.435.855,56грн.

На субрахунку 703 позивачем відображено оборот за 2008р. в сумі 2.118.000,00грн., а саме: в кореспонденції з рахунком 64 (розрахунки по податкам та платежам) - сума 353.000,00грн. та рахунком 79 (фінансові результати) - сумі 1.765.000,00грн.

Отже, загальна сума власних надходжень позивача від продажу товарів (робіт, послуг) за 2008р. склала 101.737.698,91грн. (загальна сума показників по рахунку 79 в кореспонденції з субрахунками 7021, 7029, 703), а з урахуванням даних субрахунку 704 (вирахування з доходу) 97.749.429,43грн. при тому, що в рядку 01.1 декларації з податку на прибуток за 2008р. позивач відобразив суму доходу від продажу товарів (робіт, послуг) в розмірі 98.170.428,00грн. Сума надходжень, одержаних позивачем за 2008р. від реалізації товару, належного іншим особам, склала 69.211.642,93грн., а за період з 2 кварталу 2008р. по 4 квартал 2008р. 50.067.149,42грн., що відповідає даним долученого до справи аналізу субрахунку 6881 та оборотно-сальдової відомості за 01.04.2008р.-31.12.2008р. (сума 60.117.945,97грн. з урахуванням 10.019.657,714грн. за рахунком 64).

Заслухавши пояснення представника відповідача Міньова О.Ю., суд відзначає, що при проведенні перевірки відповідачем не досліджувались дані субрахунку 6881, в акті перевірки від 09.06.2009р. №1387/23-104/34861034 результатів аналізу показників цього субрахунку не наведено.

Водночас з цим, суд звертає увагу, що дані вказаного субрахунку мають безпосередній вплив на визначення суми доходу позивача від операцій з поставки товарів (робіт, послуг), позаяк суми за цим субрахунком не повинні враховуватись у складі доходу з метою його оподаткування податком на прибуток.

За таких обставин, викладений в акті перевірки від 09.06.2009р. №1387/23-104/34861034 висновок відповідача про те, що за період 2 квартал 2008р. 4 квартал 2008р. доходи позивача склали 113.951.092,00грн. не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідачем, який в силу Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та за ознаками ст..3 КАС України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності висновку про заниження ІП «ТД «ХЗШВ»валових доходів, а згаданий висновок слід визнати неправомірним.

Стосовно податкових повідомлень рішень №0000802310/0 від 22.06.2009р., № 0000802310/1 від 11.08.2009р, № 0000802310/2 від 05.10.2009р., № 0000802310/3 від 13.01.2010р., якими визначена сума податкового зобовязання по податку на додану вартість.

Правовідносини з приводу справляння податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з поставки товарів, одержаних в межах договорів комісії, регламентовані абз.2 п.4.7 ст.4 Закону України «Про ПДВ», де указано, що у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Згідно з п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

При цьому, відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про ПДВ»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

З наданої відповідачем, ДПІ копії плану рахунків ІП «ТД «ХЗШВ»витікає, що в бухгалтерському обліку ІП «ТД «ХЗШВ»існує рахунок 024, який призначений для обліку господарських операцій з товарами, що прийняті на комісію.

Таким чином, товари, одержані позивачем на комісію, мають обліковуватись на рахунку 024 за визначеною комітентом ціною.

В судовому засіданні зясовано, що за 2008 рік кредитовий оборот рахунку 024 складає 83.035.958,41грн. (з урахуванням ПДВ). Кредитовий оборот за рахунком 6881 за цей же період складає 83.153.280,72грн. (з урахуванням ПДВ). Отже, надходження від реалізації належного комітентам товару перевищують вартість даного товару, за якою комітенти пропонували здійснити його реалізацію.

Суд погоджується з наведеним в акті перевірки висновком ДПІ, що згідно з ч.3 ст.1017 Цивільного кодексу України комісіонер, який продав майно за нижчою ціною, повинен заплатити різницю комітентові, якщо комісіонер не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки.

Водночас з цим, суд зауважує, що реалізація комісіонером належних комітенту товарів за ціною, нижчою від визначеної комітентом, спричиняє наявність збиткового фінансового результату від господарських операцій з реалізації, який відображається за даними бухгалтерського обліку комісіонера, позаяк згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»здійснена субєктом права господарська операція, якою в силу ст.1 названого закону є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, повинна бути відображена в бухгалтерському обліку відповідно до ст.9 згаданого закону на підставі відповідних первинних документів.

Проте, акт перевірки від 09.06.2009р. №1387/23-104/34861034 не містить відомостей про наявність у позивача, ІП «ТД «ХЗШВ»зобовязань щодо погашення заборгованості перед комітентом ПФ «Орнатус», яка виникла внаслідок здійснення збиткових господарських операцій по поставці товару.

Окрім того, суд бере до уваги, що перерахування комісіонером на користь комітента грошових коштів або поставка інших видів компенсації вартості реалізованого товару в сумі, що перевищує розмір активів, отриманих від реалізації комісійного товару, в силу положень п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»викликає виникнення відємного значення з податку на додану вартість, так як податкові зобовязання з ПДВ при поставці комісійного товару є меншими від податкового кредиту з ПДВ, який виникає при поставці на користь комітента більшої суми компенсації, ніж була отримана при продажу такого товару.

Відповідно до акту перевірки від 09.06.2009р. №1387/23-104/34861034 завищення податкового кредиту, на думку ДПІ, мало місце в серпні 2008р. в сумі 112.620,00грн., в жовтні 2008р. в сумі 134.303,00грн., в листопаді 2008р. в сумі 254.060,00грн. та в грудні 2008р. в сумі 706.951,00грн.

Проте, у перелічені звітні податкові періоди позивач не мав відємного значення з ПДВ, що спростовує висновок ДПІ про здійснення ІП «ТД «ХЗШВ»збиткових операцій з продажу комісійного товару.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання правомірним висновку відповідача, ДПІ про порушення ІП «ТД «ХЗШВ»положень п.п.4.7 ст.4 і п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ».

Висновок ДПІ про порушення ІП «ТД «ХЗШВ»п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»також не знайшов свого підтвердження судовим розглядом, позаяк в акті від 09.06.2009р. №1387/23-104/34861034 взагалі не викладено жодних обставин стосовно зазначеного порушення, що прямо суперечить Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205), де указано, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В ході судового розгляду справи відповідач ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова, який є субєктом владних повноважень, не довів правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Отже, поданий ІП «ТД «ХЗШВ»позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат по справі належить здійснити за правилами ч.1 ст.94 КАС України, стягнувши з Державного бюджету України на користь Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ" витрати по оплаті судового збору (державного мита) в розмірі 3,40грн..

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Іноземного підприємства "Торговий Дім "ХЗШВ" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова від 22.06.2009р. №0000792310/0, від 11.08.2009р. №0000792310/1, від 05.10.2009р. №00007922310/2, від 13.01.2010р. №00007922310/3, від 22.06.2009р. №0000802310/0, від 11.08.2009р. №0000892310/1, від 05.10.2009р. №0000892310/2, від 13.01.2010р. №0000892310/3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ" (ідентифікаційний код - 34861034; місцезнаходження - 61124, місто Харків, пр-т Гагаріна, буд.167/1) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в розмірі 3 (три) грн. 40коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 01.06.2010р.

Суддя Сліденко А.В.