Постанова № 9824332, 20.05.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-1621/10/1770

20 травня 2010 року 10год. 39хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у м.Рівне

доТовариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська інформаційна телекомунікаційна компанія"

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Державна податкова інспекція у м.Рівне звернувся з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська інформаційна телекомунікаційна компанія" про стягнення податкової заборгованості в сумі 341,24 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, у судове засідання не з'явився. Відповідачу надсилались копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками до неї та повідомлення-виклики до суду за адресою, що внесена до Єдиного державного реєстру, як місцезнаходження юридичної особи. Інформацією щодо іншого місцезнаходження відповідача суд не володіє.

Судом не визнавалася обовязковою участь відповідача в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів.

Повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа розпорядженням виконавчого комітету Рівненської міської ради 25.07.2005 року за № 1827, відомості про нього включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 25.07.2005 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 33618775 (а.с.10,11). Як платник податків перебуває на обліку у Рівненській ОДПІ з 28.07.2005 року за № 28-124/3067 (а.с.7).

Актом перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання від 26.11.2009 року № 330 зафіксовано порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ порушення термінів сплати узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вартість (а.с.15). На підставі акту № 330 від 26.11.2009 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0005191541 від 27.11.2009 року, яким відповідачу, відповідно до пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, визначено суму штрафу в розмірі 1,29 грн. (а.с.14).

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

А відповідно до пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до п.7.8.1. пункту 7.8. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97- ВР, податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до п."б" пункту 4.1.4. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000року № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

А згідно з п."а" пункту 4.2.2. ст.4 цього Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Актом перевірки своєчасності подачі розрахунку, декларації від 26.11.2009 року №119 зафіксовано, що відповідачем в порушення п."б" пункту 4.1.4. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000року № 2181-ІІІ - не подано податкові декларації з податку на додану вартість по терміну подачі 10.08.2009 року та по терміну подачі 09.11.2009 року (а.с.17).

Внаслідок цього, відповідно до п."а" пункту 4.2.2. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, податковий орган самостійно визначив податкове зобов'язання відповідача з податку на додану вартість.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0005241541 від 01.12.2009 року, яке прийняте на підставі акту перевірки за №119 від 26.11.2009 року, відповідачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за штрафними санкціями у розмірі 340,00 грн. (а.с.16).

В силу вимог пп.4.2.1. п.4.2. ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Доказів оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0005191541 від 27.11.2009 року та податкового повідомлення-рішення "Р" №0005241541 від 01.12.2009 року в адміністративному чи судовому порядку не надано. Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, податкові зобов'язання платника податків, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаються узгодженими і підлягають сплаті.

В силу положень пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження, визнається сумою податкового боргу платника податків, і на таку суму, в порядку передбаченому п.6.2. ст.6 вказаного Закону, надсилаються податкові вимоги.

Позивачем для відповідача, відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, вручено податкову вимогу форми «Ю1»№ 1/1228 від 14.12.2009 року (а.с.13) та здійснено запис у Державний реєстр застав рухомого майна про податкову заставу; та другу податкову вимогу форми «Ю2»№ 2/161 від 18.02.2010 року (а.с.12), які на момент подання адміністративного позову останнім не задоволені.

Всупереч цьому, відповідач заборгованість по податку на додану вартість не сплатив і станом на день розгляду справи у суді за останнім рахується заборгованість перед бюджетом зі сплати штрафних санкцій по податку на додану вартість на загальну суму 341,29 грн.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: обліковою карткою платника податків (а.с.3-5), розрахунком виникнення податкової заборгованості відповідача (а.с.6), довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.8), копією довідки про розрахункові рахунки відповідача в банках (а.с.9).

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Примусове стягнення податкової заборгованості це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Згідно зі ст.3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

За таких підстав, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку, при цьому немає необхідності визначати спосіб і порядок такого стягнення, позаяк примусове стягнення здійснюється за рахунок активів боржника в силу Закону.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська інформаційна телекомунікаційна компанія" до місцевого бюджету м. Рівне (р/р 31115029700002 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586331) заборгованість по сплаті податку на додану вартість в сумі 341 (триста сорок одна) грн. 24 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 21.05.10р.