Постанова № 9824199, 08.06.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-10497/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

при секретарі судового засідання Ігнатенко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення 20833,00 грн., суд, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (далі ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України в Одеській області, в якому позивач просить скасувати податкове-повідомлення-рішення від 29.09.2008 року № 0001282304/0 про зменшення ВАТ «УДП»бюджетного відшкодування за лютий 2008 року у сумі 20833,00 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 20833,00 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача № 2600801531105 в Укрексімбанку в м.Ізмаїл, МФО 328629, код ЄДРПОУ 01125821.

В своєму позові позивач зазначив, що за результатами позапланової невиїзної перевірки ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за лютий 2008 року був складений акт від 24.09.2008 року № 00852304/01125821, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.09.2008 року № 0001282304/0. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки ним виконані всі вимоги щодо бюджетного відшкодування у повному обсязі заявленої ним суми, а саме: у попередньому податковому періоді різниця між податковими зобовязаннями та податковим кредитом мала відємне значення, сума, заявлена до бюджетного відшкодування у лютому 2008 року, фактично сплачена постачальникам товарів, робіт (послуг) у січні 2008 року, а неможливість з будь-яких причин перевірити та стягнути ПДВ з попередніх виробників товарів не має відношення до права позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідач Головне управління Державного казначейства України в Одеській області надав до суду заперечення (а.с. 50-51, 82-83), в яких зазначив, що контролюючим органом стосовно вірного обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів податків та інших платежів є органи податкової служби, а органи державного казначейства відповідно до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України, п. 2.2. Порядку виконання Державного бюджету за доходами», затвердженого наказом ДКУ від 19.12.2000 року № 131, готують розрахункові документи і проводять повернення надмірно або помилково сплачених платежів до бюджету на підставі висновків органів державної податкової служби.

Відповідач Ізмаїльська обєднана державна податкова інспекція позов не визнав та подав до суду заперечення (а.с. 57-58), в яких зазначив, що право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку до бюджету, не із самого факту існування зобовязання по сплаті податку в ціні товару та послуг. Перевіркою не було встановлено сплати до бюджету податку на додану вартість, а провести перевірку ПП «К.К.К.»на має можливості у звязку з визнанням його банкрутом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції проти адміністративного позову заперечувала, посилаючись при цьому на доводи та обґрунтування, викладені в наданих до суду запереченнях.

Представник відповідача Головне управління державного казначейства України в Одеській області проти адміністративного позову заперечував, посилаючись при цьому на доводи та обґрунтування, викладені в наданих до суду запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що зявились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

19.09.2008 року Ізмаїльською обєднаною державною податковою інспекцією Одеської області була проведена невиїзна позапланова перевірка ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за лютий 2008 року, за результатами якої було складено акт від 24.09.2008 року №00852304/01125821 (а.с. 7-17).

Під час перевірки відповідачем було встановлено та відображено в акті перевірки, що відповідно до п. 1.8. ст. 1, пп. 7.7.2., 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»не мало право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 20833 грн.

На підставі вищевказаного акту Ізмаїльською обєднаною державною податковою інспекцією Одеської області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.00.2008 року № 0001282304/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»у розмірі 208333,00 грн. (а.с. 6).

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Згідно із пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Законом також встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. Згідно із пп. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Згідно з пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносилася до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість»як умова не передбачена сплата цих сум до бюджету. Ст.7 цього Закону лише передбачено обовязок платника податку надати покупцю податкову накладну. У разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату ПДВ.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналіз вищенаведених норм Закону України «Про податок на додану вартість»свідчить про те, що для виникнення у особи права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість повинні бути дотримані наступні умови: а) наявність відємного значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом у попередньому податковому періоді; б) фактична сплата податку на додану вартість отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Довідкою про результати виїзної позапланової перевірки ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»від 19.05.2008 року № 01432304/01125821 (а.с. 18-43) встановлено, що згідно з даними декларації платника за січень 2008 року різниця між сумою податкового зобовязання і податкового кредиту з ПДВ з урахуванням уточнюючого розрахунку має відємне значення 230201 грн., по даним перевірки відхилень не встановлено, тобто, позивачем виконана умова щодо наявності відємного значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом у попередньому податковому періоді.

У п. 3 акта перевірки було встановлено, що в ході проведення позапланових виїзних перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування по деклараціям було надано запити на проведення зустрічних перевірок щодо отримання товарів, послуг від СП «А.Т.А плюс Ко, ЛТД», код 21008508 по податковим накладним, зарахованим до складу податкового кредиту, у відповідях на які було зясовано, що СП «А.Т.А плюс Ко, ЛТД»є посередником, постачальником є СПД ФО ОСОБА_3, після чого був зроблений відповідний запит щодо СПД ФО ОСОБА_3 та зясовано, що він також є посередником, а постачальником є ПП «К.К.К.». Згідно з отриманими відомостями щодо останнього, провести перевірку ПП «К.К.К.»не має можливості у звязку із визнанням його банкрутом.

Однак, для вирішення питання щодо правомірності виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування, як було зазначено вище, необхідно встановити лише факт сплати податку безпосередньому постачальнику товарів позивачу, факт сплати або несплати сум ПДВ до бюджету цим постачальником, а також іншими постачальникам по ланцюгу не є умовою виникнення права на бюджетне відшкодування у позивача.

Судом досліджені наступні податкові накладні:

від 25.01.2008 року № 101005, видана СП «А.Т.А. Плюс Ко,ЛТД»на суму ПДВ 4067,67 грн. (а.с. 144);

від 10.01.2008 року № 101006, видана СП «АТА Плюс Ко,ЛТД»на суму ПДВ 16765,44 грн. (а.с. 145).

Податкові накладні відповідно до положень пп.7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є підставою для нарахування податкового кредиту.

Для встановлення факту здійснення зазначених господарських операцій судом також досліджені:

- договір №644- ОБФ від 30.11.2007 року укладений між СП «АТА плюс КоЛТД»та ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»(копія а.с.175-177);

- платіжне доручення №310 від 95 лютого 2008 року (копія а.с. 174);

- рахунок від 26.12.2007 року №1226, виданий СП «А.Т.А. Плюс Ко, ЛТД»ВАТ «Українське дунайське пароплавство»на загальну суму 144128,00 грн., в т.ч. сума ПДВ 24021,33 грн. (а.с. 133);

- видаткова накладна від 10.01.2008 року № 101006 на поставку дизельного палива від СП «А.Т.А. Плюс Ко, ЛТД»на загальну суму 100592,64 грн., в т.ч. ПДВ 16765.44 грн. (а.с. 137);

- видаткова накладна від 25.01.2008 року № 101005 на поставку бензину та дизельного палива від СП «А.Т.А. Плюс Ко, ЛТД»на загальну суму 24406,00 грн., в т.ч. ПДВ 4067,67 грн.;

- копії платіжних доручень, одержувачем в яких визначено СП «А.Т.А. Плюс Ко, ЛТД», від 09.01.2008 року № 45 на суму 45000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7500 грн., призначення платежу за дизпаливо згідно рахунку 1226 від 26.12.2007 року та договору № 664/ОБФ від 30.11.2007 року (а.с. 139); від 09.01.2008 року № 44 на суму 40000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6666,67 грн., призначення платежу за дизпаливо згідно рахунку 1226 від 26.12.2007 року (частково) та договору № 664/ОБФ від 30.11.2007 року (а.с. 140); від 24.01.2008 року № 231 на суму 40000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6666,67 грн., призначення платежу за дизпаливо згідно рахунку 1226 від 26.12.2007 року (частково) та договору № 664/ОБФ від 30.11.2007 року (а.с. 141); від 05.02.2008 року № 310 на суму 43328,00 грн., в т.ч. ПДВ 7221,33 грн., призначення платежу за бензин та дизпаливо згідно рахунку 1229, 1226 (зал.) від 26.12.2007 року (частково) та договору № 664/ОБФ від 30.11.2007 року (а.с. 142).

Крім того, за результатами проведення зустрічної перевірки СП «А.Т.А. Плюс Ко, ЛТД»відповідачем було встановлено, що зазначена господарська операція дійсно проводилась між позивачем та СП «А.Т.А. Плюс Ко, ЛТД», та заборгованість по розрахунках з ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»становить 00,00 грн. (а.с. 147-148).

Таким чином, суд вважає, що ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»правомірно до складу податкового кредиту за січень 2008 року була віднесена сума ПДВ 20833,11 грн. на підставі податкових накладних, виданих СП «А.Т.А. Плюс Ко, ЛТД». Виходячи з цього, зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ВАТ «Українське дунайське пароплавство»на зазначену суму є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення від 29.09.2008 року № 0001282304/0, прийняте Ізмаїльською обєднаною державною податковою інспекцією, підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Відповідно до ч.6 п.2.2 Порядку виконання Державного бюджету за доходами», затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 року № 131, органи Державного казначейства здійснюють відшкодування податку на додану вартість на підставі висновків органів державної податкової служби та рішень судових органів.

На підставі встановленого суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів п.1 ст..87; п.1 ст.94 КАС України:

-судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи;

-якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення 20833 гривні - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення рішення Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції від 29.09.2008 року № 0001282304/0 про зменшення ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»суми бюджетного відшкодування у сумі 20833 гривні (двадцять тисяч вісімсот тридцять три гривні).

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на користь відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 20833 гривні (двадцять тисяч вісімсот тридцять три гривні) шляхом перерахування на розрахунковий рахунок № 2600801531105 в Укрексімбанку в м. Ізмаїл, МФО № 328629, код ЄДРПОУ 01125821.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до приписів п.1 ст. 94 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, а також апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 08.06.2010 року.

СуддяС.М.Корой

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення 20833 гривні - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення рішення Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції від 29.09.2008 року № 0001282304/0 про зменшення ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» суми бюджетного відшкодування у сумі 20833 гривні (двадцять тисяч вісімсот тридцять три гривні).

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на користь відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 20833 гривні (двадцять тисяч вісімсот тридцять три гривні) шляхом перерахування на розрахунковий рахунок № 2600801531105 в Укрексімбанку в м. Ізмаїл, МФО № 328629, код ЄДРПОУ 01125821.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до приписів п.1 ст. 94 КАС України.

08 червня 2010 року