Постанова № 9824100, 03.06.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2010 року Справа № 2а-685/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Чубари Н.В.

при секретарі: Коробченко Є.К.

за участю представників:

від позивача: Драган О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі (надалі позивач) до приватного підприємства «Давір плюс»(надалі відповідач) про визнання недійсними установчих документів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить, визнати установчі документи ПП «Давір Плюс»(код ЄДРПОУ 32718603) недійсними з моменту перереєстрації ПП «Давір Плюс»на гр. ОСОБА_2, а саме з 11.08.2009 р. як фіктивний правочин.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перереєстрація підприємства відбулася на підставну особу, волевиявлення гр. ОСОБА_2 не було направлено на створення ним підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності, документи, що стали предметом позову, свідчать про намір створити ПП «Давір Плюс»для ухилення від сплати податків, про намір ведення недобросовісної господарської діяльності, без дійсного волевиявлення гр. ОСОБА_2 створити підприємство. За юридичною адресою підприємство не знаходиться. У звязку з викладеним просить визнати недійсними установчі документи з моменту перереєстрації на гр. ОСОБА_2

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав, на судовий розгляд справи не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений за адресою, вказаною у довідці ЄДРПОУ. Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно положення частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Суд звертає увагу, що, як випливає зі змісту статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" інформація про зміну місцезнаходження юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Доказів опублікування інформації про зміну місцезнаходження юридичної особи Приватного підприємства «Давір Плюс»в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації суду надано не було. Тому судові ухвали та повістки надсилалися Відповідачу за наявною в матеріалах справи Довідки N 14-3458 від 02.04.2010 р. з ЄДРПОУ (а. с. 26), в якому зазначена адреса Приватного підприємства «Давір Плюс»: 27134, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Приют, вул. Ангеліної, 1.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.06.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 08.06.2010 р., про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши у судовому засіданні надані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «Давір Плюс»було зареєстроване 03.11.2003 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради (а. с. 14).

11.08.2009 року було зареєстровано зміни до установчих документів відповідача у звязку зі зміною засновника підприємства та зміною юридичної адреси.

Згідно внесених змін засновником (власником) відповідача є ОСОБА_2, юридична адреса змінена: АДРЕСА_1 (а. с. 10).

10.09.2009 року у звязку зі зміною юридичної адреси відповідач був зареєстрований в ДПІ у Новоукраїнському районі.

Відповідно до п. 4 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 104 КАС України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Частина 4 ст. 50 КАС України встановлює, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх обєднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Закон України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-XII, а саме ст. 10 встановлює вичерпний перелік функцій податкових органів, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Як передбачено ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Здійснюючи функції визначені ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»податкові органи наділені правами, які визначені ст. 11 вказаного Закону. Виходячи зі змісту вказаної норми, податкові органи у правовідносинах унормованих Законом України «Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV (надалі Закон № 755-IV) наділені лише правом на звернення у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003р. № 755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Абзацом 12 ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Застосування податковим органом вказаної адміністративно-господарської санкції має наслідком втрату юридичною особою цивільної правоздатності у звязку з ухваленням судового рішення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи (ст. 33 Закону № 755-IV).

В даному випадку позивачем ставиться вимога про визнання установчих документів ПП «Давір Плюс»недійсними з моменту перереєстрації ПП «Давір Плюс»на гр. ОСОБА_3, а саме з 11.08.2009 р.

Тобто вказані вимоги не мають наслідком припинення юридичної особи та виключення її з Державного реєстру.

В свою чергу, органи державної влади відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому, враховуючи норми ст. ст. 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»суд приходить до висновку, що податкові органи не вправі звертатись до суду з вищевказаними вимогами.

Крім того, суд зазначає, що в даному випадку ДПІ невірно обрано спосіб реалізації власних повноважень в разі встановлення факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як вбачається з матеріалів справи посадовими особами ДПІ встановлено, що за юридичною адресою відповідач не знаходиться, що підтверджено відповідною довідкою № 26 від 21.01.2010 р. (а. с. 7).Крім того, ДПІ в обґрунтування позовних вимог надала акт перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню субєкта підприємницької діяльності від 21.01.2010 р. (а. с. 8). Зі змісту вказаного документу вбачається, що ПП «Давір Плюс»за адресою АДРЕСА_1, не знаходиться. Будинок за вказаною адресою належить ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 38 Закону № 755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно ч. 8 ст. ст. 19 Закону № 755-IV (в редакції чинній на момент здійснення позивачем перевірки відповідача щодо знаходження за юридичною адресою) якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У повідомленні зазначаються підстава його надіслання, остання дата одержання державним реєстратором реєстраційної картки від юридичної особи або найменування органу державної податкової служби, який надіслав повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, та дата цього повідомлення. Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду та повідомляє про це заявника у випадках і в порядку, встановлених частиною п'ятою цієї статті.

У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

З урахуванням вказаних норм ДПІ слід було направити державному реєстратору повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням для внесення в Єдиний державний реєстр запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, що і стало б підставою для звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи, в межах повноважень визначених Законом України «Про державну податкову службу».

З урахуванням вищевикладеного в судовому засіданні не встановлено підстав для постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 08.06.2010 р.

Суддя Н.В.Чубара