Постанова № 9824072, 07.06.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2010 року 10:35 Справа № 2а-2616/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садового І.В.,

при секретарі судового засідання Марченко І.В.,

за участю:

представника позивача: Мартиненка К.І.

представників відповідача: Горобченка В.В., Малого Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Національний клуб Запорізька Січ»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

про: визнання нечинними рішення від 05.03.2010 №0000852304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» та рішення від 05.03.2010 №0000862304 про застосування фінансових санкцій,

12.05.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Національний клуб Запорізька Січ» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання нечинними рішення від 05.03.2010 №0000852304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» та рішення від 05.03.2010 №0000862304 про застосування фінансових санкцій.

Ухвалою суду від 13.05.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2616/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27.05.2010. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 07.06.2010.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 07.06.2010 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач підтримав вимоги позовної заяви з підстав, зазначених у позові та додаткових поясненнях по справі. Вважає, що спірні рішення є такими, що винесені незаконно, на підставі необґрунтованих та безпідставних висновків про порушення позивачем п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР та ст.153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР. Просить позов задовольнити та визнати нечинними спірні рішення.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у наданих запереченнях. Зазначає, що за проведення розрахункової операції без використання РРО та продаж алкогольних напоїв особою, яка не досягла 18 років до позивача застосовано штрафні санкції. Висновки, зроблені в акті перевірки є обґрунтованими, а спірні рішення прийняті у відповідності до норм діючого законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності

ВСТАНОВИВ:

26.02.2010 фахівцями Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя проведена перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці ресторану, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, о.Хортиця, вул.Будинок відпочинку, буд.42, суб'єкта господарської діяльності - ТОВ «Національний клуб Запорізька Січ».

Перевірка проводилась у присутності головного бухгалтера ТОВ «Національний клуб Запорізька Січ» Пека А.О., якій були вручені 26.02.2010 направлення на перевірку №187 та №188 від 26.02.2010 та наказ №94 від 01.02.2010 щодо проведення перевірки, про що свідчить підпис головного бухгалтера в корінцях направлень.

Реєстратор розрахункових операцій на момент перевірки був відсутній, згідно квитанції №62100 від 24.02.2010 о 16 год. 45 хв. ЗАТ РСЦ «Славутич» прийнято реєстратор розрахункових операцій модель - М301, заводський номер 5000001466, фіскальний номер 0828003684, що належить ТОВ «Національний клуб Запорізька Січ» в ремонт.

До перевірки позивачем було надано розрахункову книжку №0828003684/1442 від 24.02.2010, розрахункові квитанції невикористані з № КДАВ 672001 по № КДАВ 672100.

В ході перевірки встановлено порушення вимог:

1) п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (із змінами та доповненнями):

- при покупці продукції бару - чаю 1 порції вартістю 14 грн., лимону 0,05 кг. вартістю 80 грн. за 1 кг. на суму 4 грн., соку томатного 0,6 л. вартістю 42 грн. за1 л. на суму 25 грн. 20 коп., горілки «Російський стандарт» 0,15 л., вартістю 552 грн. за 1 л. на суму 85 грн. 80 коп., 1 запальнички вартістю 11 грн. - розрахункова операція через РРО (з застосуванням РК) у сумі 137 грн. не провадилась та розрахунковий документ на зазначену суму не видавався;

2) ст.153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР:

- продаж алкогольних напої - горілки «Російський стандарт» особою, яка не досягла 18 років - офіціантом ресторану ТОВ «Національний клуб Запорізька Січ» Борисенко К.В., ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 11.02.2009.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя складено акт № 0076/08/28/23/32997893 від 26.02.2010.

Офіціант ОСОБА_5 надала пояснення стосовно виявлених порушень. Зокрема зазначила, що розрахункова квитанція на суму 137грн. не була видана,оскільки переплутала і забула та винесла спочатку решту коштів.

Після ознайомлення з актом перевірки офіціант ТОВ «Національний клуб «Запорізька Січ» ОСОБА_5 та головний бухгалтер ТОВ «Національний клуб «Запорізька Січ» Пека А.О. відмовились від підпису та отримання акту перевірки, про що було складено акти відмови від підписання матеріалів перевірки від 26 лютого 2010 року .

На підставі матеріалів перевірки 05.03.2010 ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя прийняті рішення:

- про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 05.03.2010 №000852304, яким до відповідача у зв'язку з порушенням п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 685 грн.;

- про застосування фінансових санкцій від 05.03.2009 №0000862304, яким до відповідача за порушенням ст.153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн.

Зазначені рішення отримані відповідачем 15.03.2010.

Не погодившись з рішеннями позивач звернувся до Державної податкової адміністрації у Запорізький області з відповідною скаргою №б/н від 29.03.2010 про скасування спірних рішень.

05.05.2010 ДПА у Запорізький області за результатами розгляду скарги прийнято рішення №1901/10/25-020, яким скарга позивача залишена без задоволення, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 05.03.2010 №000852304 та рішення про застосування фінансових санкцій від 05.03.2009 №0000862304 - без змін.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо порушення позивачем п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) від 06.07.1995 №265/95-ВР.

Відповідно до п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Як було встановлено матеріалами справи, реєстратор розрахункових операцій на момент перевірки був відсутній, згідно квитанції №62100 від 24.02.2010 о 16 год. 45 хв. ЗАТ РСЦ «Славутич» прийнято реєстратор розрахункових операцій модель - М301, заводський номер 5000001466, фіскальний номер 0828003684, що належить ТОВ «Національний клуб «Запорізька Січ» в ремонт.

Згідно ст.5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Як вбачається з позовної заяви, в зв'язку з перебуванням реєстратора розрахункових операцій в ремонті розрахункова операція з Споживачами - працівниками ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя була проведена позивачем з використанням розрахункової книжки. До матеріалів позовної заяви позивачем додано копію розрахункової квитанції № КДАВ 67002 від 26.02.2010 на суму 137 грн.

З пояснень позивача метрдотель підприємства позивача - Ревунова Світлана Миколаївна згідно своєї посадової інструкції здійснює розрахунки з клієнтами товариства через реєстратор розрахункових операцій або з застосуванням розрахункових книжок. Після отримання від офіціанта грошових коштів споживачів - працівників податкової на оплату рахунку виписала з розрахункової книжки зареєстрованої в ДПІ Ленінського району м.Запоріжжя 24.02.2010 за №0828003684/1442 розрахункову квитанцію серії КДАВ №672002 від 26.02.2010 на суму 137грн. у т.ч. ПДВ 20% у сумі 22 грн. 83 коп. та передала через офіціанта споживачам-працівникам податкової. В свою чергу працівники ДПІ відмовилися прийняти від офіціанта розрахункову квитанцію.

В судовому засіданні не знайшли підтвердження дані факти, про що свідчать пояснення представника ДПІ, який безпосередньо проводив перевірку, пояснення офіціанта ОСОБА_5

Крім того, як вбачається з акту перевірки (п.2.1.7 описової частини) на час перевірки у позивача були наявні розрахункові квитанції, жодної квитанції виписано з початку дня не було. В акті зазначено невикористані розрахункові квитанції з № КДАВ 672001 по № КДАВ 672100, в той час як позивач надав розрахункову квитанцію за № 672002, яка могла бути виписана тільки після складання акту перевірки.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Отже, суд вважає висновки податкової щодо порушення позивачем п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР обґрунтованими, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 05.03.2010 №000852304 в розмірі 685 грн. правомірним.

Таким чином, в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо виявленого податковою порушення позивачем ст.153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР.

Перевіркою встановлено порушення ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР, а саме продаж алкогольних напоїв (горілки «Російський стандарт») особою, яка не досягла 18 років, офіціантом Товариства - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно п.1 ч.1 ст.153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного) алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років.

Як було встановлено, в ході здійснення перевірки працівниками ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя згідно меню та прейскуранту підприємства позивача були замовлені наступні товари на загальну суму 137 грн.

На виконання замовлення барменом Городецьким Д.В. через офіціанта ОСОБА_5, яка обслуговувала споживачів - працівників податкової, були відпущені (продані) замовлені ними товари та наданий рахунок на оплату замовлення.

Тобто, споживачі - працівники податкової придбали (купили) товари у бармена, які від бармена через обслуговуючого офіціанта придбали для споживання, а також отримали рахунок на оплату замовлення, після чого через офіціанта передали бармену грошові кошти для оплати рахунку.

Отже, продаж товару для споживачів (працівників ДПІ), в тому числі продаж горілки «Російський стандарт», здійснював бармен підприємства, який згідно посадової інструкції, наділений правом реалізації готових до споживання алкогольних напоїв для споживачів позивача.

Як встановлено матеріалами справи, бармен є матеріально-відповідальною особою, який несе повну матеріальну відповідальність за отримання зі складу, збереження та продаж наданих йому матеріальних цінностей, в тому числі всіх алкогольних напоїв, тобто, лише бармен, як матеріально-відповідальна особа має право отримувати під звіт зі складу товариства безалкогольні, слабоалкогольні (пиво, фруктові і мінеральні води, соки) та алкогольні напої з метою їх подальшого продажу.

В свою чергу згідно посадової інструкції офіціанта товариства, на офіціанта покладені обов'язки, пов'язані з безпосереднім обслуговуванням споживачів, а саме: приготування залу до обслуговування споживачів; сервіровка столів; прийняття замовлення від споживачів; подання страв та напоїв споживачам, тощо.

При цьому згідно посадової інструкції офіціант не наділений правом продажу товарів у ресторані товариства, в тому числі алкогольних напоїв.

З наведеного вбачається, що висновок ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя про те, що саме офіціант здійснила продаж алкогольних напоїв (горілки «Російський стандарт») є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності. Офіціант лише виконала покладені на неї посадові обов'язки з обслуговування споживачів, а не з продажу алкогольних напоїв, як зазначає ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя.

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення про застосування фінансових санкцій від 05.03.2010 №0000862304 на суму 6800 грн. та порушення позивачем ст.153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР, а тому в цій частині позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Як вбачається з позовної заяви позивачем подано позов про визнання спірного рішення нечинним. Однак суд вважає, що спосіб захисту порушеного права повинен обиратися особою відповідно до норм матеріального права, що регулюють спірні відносини.

У разі визнання рішення таким, що не відповідає чинному законодавству, воно підлягає скасуванню.

За загальним правилом суд розглядає адміністративні спори не інакше, як за позовною заявою, і не може виходити за межі позовних вимог.

Однак, відповідно до п. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У даному випадку суд вважає за необхідне, застосувати принцип верховенства права, передбачений ст. 8 КАС України, а також користуючись правом суду, передбаченим п. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя про застосування фінансових санкцій від 05.03.2010 №0000862304 на суму 6800 грн.

Згідно ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Національний клуб Запорізька Січ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя про застосування фінансових санкцій від 05.03.2010 №0000862304 на суму 6800 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Національний клуб Запорізька Січ» (69093, м.Запоріжжя, вул.Зачиняєва, буд.158-А, ідентифікаційний код юридичної особи 32997893) 1 (одну) грн. 70 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 10.06.2010