Постанова № 9823958, 10.06.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-924/10/0770

Ряд стат. звіту № 6.6.4.

Код - 09

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Дору Ю.Ю., за участю секретаря судового засідання Бішко А.Я. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: ДПІ у Іршавському районі представник Борсенко О.В.;

відповідача: Державне підприємство «Іршавський завод продовольчих товарів»- представник Шаранич С.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Іршавському районі до державного підприємства «Іршавський завод продовольчих товарів»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 11 червня 2010 року.

Позивач Державна податкова інспекція у Іршавському районі звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до державного підприємства «Іршавський завод продовольчих товарів»про стягнення заборгованості по платі за землю у сумі 95169, 13 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просять стягнути податковий по платі за землю у сумі 95169, 13 грн.

Відповідач подав письмове заперечення проти позову, в якому просить у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що відповідно до п. 11.1., 11.2 ст. 11 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»податковою порушено порядок стягнення такого боргу,оскільки органи ДПІ повинні були із державного підприємства, яким являється відповідач, самостійно здійснювати продаж активів такого платника податків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України та статті 9 Закону України „Про систему оподаткування” кожен зобовязаний сплачувати податки, збори, інші обовязкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.Згідно п. 3 ч.1 ст.9 Закону "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , платники податків зобовязані сплачувати належні їм суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Відповідно до абзацу 1 п.5.1. ст. 5 Закону "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями, далі Закон 2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Згідно абзацу 2 п.5.1. ст. 5 Закону 2181 зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Згідно п. 4.1.1. платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації. Згідно п. 5.4.1. узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у встановлені строки визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до пп. 17.1.7 ст. 17 Закону 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання,у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Дана штрафна санкція була застосована та є узгоджена відповідно до податково повідомлення-рішення від 01.06.2009 р. в сумі 1423,79 грн. (а.с.15)

Податковий борг відповідача по платі за землю у сумі 93745,34 грн. підтверджений матеріалами справи, зокрема, податковими розрахунками земельного податку, що подавалися відповідачем (а.с.11-12), розрахунком заборгованості заборгованості по платі за землю та штрафними санкціями (а.с.8-9), обліковою карткою платника податків (а.с.16-18), актом №755/1503/00412139 від 01.06.2009 р. (а.с.13). Сумарний борг відповідача по платі за землю та штрафних санкціях складає 95169,13 грн. (93754,34 грн. (основний борг) + 1423, 79 грн. (штрафні санкції)). Окрім того, представником відповідача в судовому засіданні 09.06.2010 р. було визнано та підтверджено борг в сумі 95169,13 грн.

Оскільки вищезазначений податковий борг відповідачем не оскаржено в адміністративному або судовому порядку та добровільно до держбюджету не сплачено, позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст. 3 Закону 2181. Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. Тобто даною нормою спростовується заперечення відповідача щодо обовязку податкового органу в даному випадку самому здійснювати реалізацію активів боржника без звернення до суду, адже законодавець покаладає в такому випадку обовяязок на платника податків визначити форми задоволенні претензій, чого платником зроблено не було. Законом України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Іршавському районі до державного підприємства «Іршавський завод продовольчих товарів»про стягнення заборгованості по платі за землю в сумі 95169,13 грн. задоволити повністю .

2. Стягнути з державного підприємства «Іршавський завод продовольчих товарів»заборгованість по платі за землю в сумі 95169,13 (девяносто пять тисяч сто шістдесят девять гривень 13 коп.) грн.

3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Дору Ю.Ю.