Рішення № 98239416, 12.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року Справа № 160/6792/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 : з 02.08.1991 по 10.02.1992 на посаді водія в ПККО «Моноліт» (запис трудової книжки №10-12), з 18.02.1992 по 10.05.1993 на посаді слюсаря по виготовленню вузлів і деталей сантехсистем (запис трудової книжки 13-14), з 09.02.1994 по 29.07.1996 на посаді водія на ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Лідекс, Ко» (запис трудової книжки 17-18), з 01.08.1996 по 16.04.1997 на посаді столяра у Виробничо-комерційній фірмі «Піщемаш» (запис трудової книжки 19-20), з 21.04.1997 по 26.08.1997 на посаді водія в TOB «НВС» (запис трудової книжки 21-22), з 13.09.1997 по 21.01.1999 на посаді водія в ТОВ ПКФ «Техстройсервіс» (запис трудової книжки 23-24), з 27.01.1999 по 29.12.2000 на посаді столяром-станочником в Українсько-російське-гречеське-кіпрське ТОВ з іноземними інвестиціями «ТЕСМЕТ-ХОЛДІНГ» (запис трудової книжки 25-26), з 01.09.2003 по 19.10.2006 на посаді монтажника столярних виробів в ПП ОСОБА_2 (запис трудової книжки 30-31), що оформлене у формі листів від 05.11.2020р. №21644-22179/М-03/8-0400/20 та від 19.03.2021р. №8174-3737/М-01/8-0400/21;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 : з 02.08.1991 по 10.02.1992 на посаді водія в ПККО «Моноліт» (запис трудової книжки №10-12), з 18.02.1992 по 10.05.1993 на посаді слюсаря по виготовленню вузлів і деталей сантехсистем (запис трудової книжки 13-14), з 09.02.1994 по 29.07.1996 на посаді водія на ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Лідекс, Ко» (запис трудової книжки 17-18), з 01.08.1996 по 16.04.1997 на посаді столяра у Виробничо-комерційній фірмі «Піщемаш» (запис трудової книжки 19-20) з 21.04.1997 по 26.08.1997 на посаді водія в TOB «НВС» (запис трудової книжки 21-22), з 13.09.1997 по 21.01.1999 на посаді водія в ТОВ ПКФ «Техстройсервіс» (запис трудової книжки 23-24), з 27.01.1999 по 29.12.2000 на посаді столяром-станочником в Українсько-російське- гречеське-кіпрське ТОВ з іноземними інвестиціями «ТЕСМЕТ-ХОЛДІНГ» (запис трудової книжки 25-26), з 01.09.2003 по 19.10.2006 на посаді монтажника столярних виробів в ПП ОСОБА_2 (запис трудової книжки 30-31) та у зв`язку з цим перерахувати ОСОБА_1 розмір пенсії з дня призначення такої.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 20.10.2020 року є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 . Листом від 05.11.2020 року відповідачем було повідомлено про те, що загальний стаж позивача складає 36 років 3 місяці 24 дні. Позивач звернувся до відповідача з проханням про перерахунок пенсії та просив врахувати періоди роботи повністю, а саме: з 21.09.1997 по 26.08.1997, з 27.01.1999 по 29.12.2000, з 01.09.2003 по 19.10.2006, з 22.06.2010 по 06.10.2020. Також позивач просив пояснити, стосовно періодів роботи з 01.10.1999 по 31.12.2000, оскільки він не відповідає записам у трудовій книжці. Листом від 19.03.2021 року відповідача повідомив позивача про те, що записи у трудовій книжці не відповідають вимогам пунктів 2.4 та 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 р. №58. Позивач вважаючи протиправною відмову відповідача щодо не зарахування зазначених вище періодів роботи, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

28.05.2021 року представник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачу не зараховані наступні періоди: з 09.02.1994 по 29.07.1996; з 01.08.1996 по 16.04.1997; 02.08.1991 по 10.02.1992, з 18.02.1992 по 10.05.1993 року — оскільки записи про прийом і звільнення накази про прийом і звільнення занесені в трудову книжку різними чорнилами; з 13.09.1997 по 21.01.1999 — на запису про звільнення відсутні печатка і підпис посадової особи. Всі ці недоліки в записах трудової книжки порушують вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з жовтня 2020 року є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

28.10.2020 року через веб портал позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії.

Листом № 21644-22179/М-03/8-0400/20 від 05.11.2020 року відповідач повідомив позивача про те, що його загальний стаж складає 36 років 3 місяці 24 дні та не зараховані наступні періоди: з 09.02.1994 по 29.07.1996; з 01.08.1996 по 16.04.1997; 02.08.1991 по 10.02.1992, з 18.02.1992 по 10.05.1993 року — оскільки записи про прийом і звільнення накази про прийом і звільнення занесені в трудову книжку різними чорнилами; з 13.09.1997 по 21.01.1999 — на запису про звільнення відсутні печатка підпис посадової особи. Всі ці недоліки в записах трудової книжки порушують вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58.

05.02.2021 року позивач повторно звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії та просив врахувати періоди роботи повністю, а саме: з 21.09.1997 по 26.08.1997, з 27.01.1999 по 29.12.2000, з 01.09.2003 по 19.10.2006, з 22.06.2010 по 06.10.2020. Також позивач просив пояснити, стосовно періодів роботи з 01.10.1999 по 31.12.2000, оскільки він не відповідає записам у трудовій книжці.

Листом №8174-3737/М-01/8-0400/21 від 19.03.2021 року відповідач повідомив позивача про те, що періоди роботи з 01.10.1999 по 31.12.2000, з 01.01.2004 по 30.09.2006, з 01.11.2006 по 11.06.2010 та з 22.06.2010 по 31.08.2020 зараховані до страхового стажу за даними системи персоніфікованого обліку; періоди роботи з 14.02.2002 по 10.06.2002, з 21.06.2002 по 30.09.2002, з 01.09.2003 по 31.12.2003 - згідно записів трудової книжки. Щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 21.04.1997 по 26.08.1997 в TOB "НВС" та з 21.01.1999 по 30.09.1999 в TOB „ТЕСМЕТ - ХОЛДІНГ” повідомило, що записи в трудовій книжці, підтверджуючі зазначені періоди роботі суперечать вимогам пунктів 2.4 та 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 (дата про прийом і дата звільнення в ТОВ „НВС” дописані, у даті прийняття та даті наказу про прийняття в ТОВ „ТЕСМЕТ – ХОЛДІНГ” виправлення). Розглянути питання зарахування вищезазначених періодів роботи до страхового стажу можливо після надання відповідних довідок.

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у зарахуванні до стажу періоду роботи та непризначення пенсії, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).

Відповідно до частин 1-3 статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону №1058).

Також, приписами пункту 3.3 розділу 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1) встановлено, що орган, який призначає пенсію надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності бланки документів; допомогу особам, зазначених у п. 1.1 і 1.2 розділу І вказаного порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Пунктом 4.2 розділу 4 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

З аналізу викладених норм слід дійти висновку, що у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року передбачено, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи.

Відповідач в обґрунтування відмови у призначенні пенсії позивачу посилається на неможливість зарахування до страхового стажу позивача періоди роботи: з 09.02.1994 по 29.07.1996; з 01.08.1996 по 16.04.1997; 02.08.1991 по 10.02.1992, з 18.02.1992 по 10.05.1993 року — оскільки записи про прийом і звільнення накази про прийом і звільнення занесені в трудову книжку різними чорнилами; з 13.09.1997 по 21.01.1999 — на запису про звільнення відсутні печатка підпис посадової особи. Всі ці недоліки в записах трудової книжки порушують вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення — у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”.

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Аналогічні норми були закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162, яка діяла під час оформлення трудової книжки позивача.

Суд зазначає, що обов`язок належного оформлення записів у трудові книжці, зокрема і записи про прийом і звільнення, покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб. Позивач не може нести відповідальність за не передання ліквідованим підприємством документів до архіву, за будь-які неправильні чи неточні записи в трудовій книжці, що були зроблені роботодавцем. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Колір чорнила, яким зроблені записи у трудовій книжці не є дефектом, у зв`язку з яким можливо було б поставити під сумнів записи у трудовій книжці. Тобто це не може бути підставою для не зарахування позивачу стажу роботи. Також, у трудовій книжці містяться підписи відповідальних осіб та печатки підприємств, що свідчить про достовірність даних зазначених у трудовій книжці.

Крім того, у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами, проте як свідчать матеріали справи, відповідач таким правом не скористався.

Також, суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Отже, відповідачем відмовлено у зарахуванні спірних періодів до страхового стажу за формальних обставин.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем було поверхнево розглянуто надані документи та не вчинено дій, спрямованих на отримання, в разі потреби, додаткових документів, суд вважає за необхідне оскаржувані рішення скасувати та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії.

Отже, суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у зарахуванні страхового стажу періодів роботи позивача: з 02.08.1991 по 10.02.1992 на посаді водія в ПККО «Моноліт» (запис трудової книжки №10-12), з 18.02.1992 по 10.05.1993 на посаді слюсаря по виготовленню вузлів і деталей сантехсистем (запис трудової книжки 13-14), з 09.02.1994 по 29.07.1996 на посаді водія на ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Лідекс, Ко» (запис трудової книжки 17-18), з 01.08.1996 по 16.04.1997 на посаді столяра у Виробничо-комерційній фірмі «Піщемаш» (запис трудової книжки 19-20), з 21.04.1997 по 26.08.1997 на посаді водія в TOB «НВС» (запис трудової книжки 21-22), з 13.09.1997 по 21.01.1999 на посаді водія в ТОВ ПКФ «Техстройсервіс» (запис трудової книжки 23-24), з 27.01.1999 по 29.12.2000 на посаді столяром-станочником в Українсько-російське- гречеське-кіпрське ТОВ з іноземними інвестиціями «ТЕСМЕТ-ХОЛДІНГ» (запис трудової книжки 25-26), з 01.09.2003 по 19.10.2006 на посаді монтажника столярних виробів в ПП ОСОБА_2 (запис трудової книжки 30-31), що оформлене у формі листів від 05.11.2020р. №21644-22179/М-03/8-0400/20 та від 19.03.2021р. №8174-3737/М-01/8-0400/21.

З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідність поданих ОСОБА_1 документів для призначення пенсії була досліджена відповідачем формально, на виконання своїх повноважень останнім не направлялись відповідні запити до підприємств, установ, організацій з метою підтвердження трудового стажу позивача, зазначеного у трудовій книжці, вимоги позивача про зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового трудового стажу періоди роботи з 02.08.1991 по 10.02.1992 на посаді водія в ПККО «Моноліт» (запис трудової книжки №10-12), з 18.02.1992 по 10.05.1993 на посаді слюсаря по виготовленню вузлів і деталей сантехсистем (запис трудової книжки 13-14), з 09.02.1994 по 29.07.1996 на посаді водія на ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Лідекс, Ко» (запис трудової книжки 17-18), з 01.08.1996 по 16.04.1997 на посаді столяра у Виробничо-комерційній фірмі «Піщемаш» (запис трудової книжки 19-20) з 21.04.1997 по 26.08.1997 на посаді водія в TOB «НВС» (запис трудової книжки 21-22), з 13.09.1997 по 21.01.1999 на посаді водія в ТОВ ПКФ «Техстройсервіс» (запис трудової книжки 23-24), з 27.01.1999 по 29.12.2000 на посаді столяром-станочником в Українсько-російське- гречеське-кіпрське ТОВ з іноземними інвестиціями «ТЕСМЕТ-ХОЛДІНГ» (запис трудової книжки 25-26), з 01.09.2003 по 19.10.2006 на посаді монтажника столярних виробів в ПП ОСОБА_2 (запис трудової книжки 30-31) та у зв`язку з цим перерахувати ОСОБА_1 розмір пенсії з дня призначення такої, є передчасними та задоволенню не підлягають.

При цьому, з метою забезпечення ефективного судового захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з дня призначення такої, з урахуванням висновків суду.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 , є такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 908 грн., що документально підтверджується квитанцією №80949 від 23.04.2021 року.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 454 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про відмову у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 : з 02.08.1991 по 10.02.1992 на посаді водія в ПККО «Моноліт» (запис трудової книжки №10-12), з 18.02.1992 по 10.05.1993 на посаді слюсаря по виготовленню вузлів і деталей сантехсистем (запис трудової книжки 13-14), з 09.02.1994 по 29.07.1996 на посаді водія на ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Лідекс, Ко» (запис трудової книжки 17-18), з 01.08.1996 по 16.04.1997 на посаді столяра у Виробничо-комерційній фірмі «Піщемаш» (запис трудової книжки 19-20), з 21.04.1997 по 26.08.1997 на посаді водія в TOB «НВС» (запис трудової книжки 21-22), з 13.09.1997 по 21.01.1999 на посаді водія в ТОВ ПКФ «Техстройсервіс» (запис трудової книжки 23-24), з 27.01.1999 по 29.12.2000 на посаді столяром-станочником в Українсько-російсько-грецько-кіпрському ТОВ з іноземними інвестиціями «ТЕСМЕТ-ХОЛДІНГ» (запис трудової книжки 25-26), з 01.09.2003 по 19.10.2006 на посаді монтажника столярних виробів в ПП ОСОБА_2 (запис трудової книжки 30-31), що оформлене у формі листів від 05.11.2020р. №21644-22179/М-03/8-0400/20 та від 19.03.2021р. №8174-3737/М-01/8-0400/21.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар