Вирок № 98237897, 12.07.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/863/21

Номер провадження 1-кп/623/232/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурора Михайленко О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021225320000100 від 19 лютого 2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м. Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, судимого:

10 листопада 2020 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 125 КК України до 200 годин громадських робіт ,

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця мешкання,-

у вчиненні кримінального правопорушення, кримінального проступку передбаченого частиною 2 статті 389 КК України,

в с т а н о в и в:

10 листопада 2020 року ОСОБА_1 засуджений вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт, який набрав законної сили 10 грудня 2020 року. 20 січня 2020 року ОСОБА_1 надав до суду підписку про те, що після набрання вироком законної сили він зобов`язується з`явитися до Ізюмського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області для ознайомлення з порядком та умовами відбуття покарання. 20 січня 2021 року співробітниками вказаного органу були роз`яснені права й обов`язки засудженої особи, порядок та умови відбування призначеного покарання, також ОСОБА_1 був попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену частиною 2 статті 389 КК України - за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт. У цей же день, 20 січня 2021 року Ізюмським МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_1 направлено для відбування призначеного покарання до КП «Благоустрій міста Ізюма». Відповідно до наказу №45-К від 25.01.2021 року директора КП «Благоустрій міста Ізюма», ОСОБА_1 залучено до виконання громадських робіт КП «Благоустрій міста Ізюма», починаючи з 26 січня 2021 року терміном на 200 годин, з графіком роботи 4 години в день, згідно з графіком виходу на роботу. Після чого ОСОБА_1 , будучи ознайомленим із графіком виходу на роботу у лютому 2021 року, розробленого майстром КП «Благоустрій міста Ізюма», та затвердженого директором КП «Благоустрій міста Ізюма», діючи умисно, з метою ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, без поважних причин не з`явився для відбування покарання до КП «Благоустрій міста Ізюма», та не приступив до виконання громадських робіт 09 лютого 2021 року, 10 лютого 2021 року, 11 лютого 2021 року, 12 лютого 2021 року, 24 лютого 2021 року відпрацювавши лише всього 56 години у лютому, а саме: 1, 2, 3, 4, 5, 8, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25, чим здійснив ухилення від призначеного покарання. В подальшому, враховуючи попередні нез`явлення до КП «Благоустрій міста Ізюма» для відпрацювання призначених громадських робіт, 16 лютого 2021 року ОСОБА_1 винесено застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України, однак не зважаючи на вище вказані обставини, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, останній без поважних причин в березні 2021 року не з`явився для відбування покарання до КП «Благоустрій міста Ізюма», та не приступив до виконання громадських робіт 01 березня 2021 року, 02 березня 2021 року, 03 березня 2021 року, 04 березня 2021 року, 08 березня 2021 року та 09 березня 2021 року відпрацювавши 0 години у березні, чим здійснив ухилення від призначеного покарання, чим відповідно до частини 3 статті 40 Кримінально-виконавчого кодексу України ухилився від відбування призначеного покарання.

Невідбута частина покарання становить 48 годин громадських робіт.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 389 КК України визнав повністю, просив призначити покарання не пов`язане з обмеженням волі.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , за частиною 2 статті 389 КК України у виді 5 (п`ть) місяців арешту, на підставі частини 1 статті 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 листопада 2020 року, остаточно призначивши ОСОБА_1 , покарання у виді 5 місяців 16 днів арешту, міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не обирати.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються - дата, час, місце скоєних кримінальних правопорушень, мотив, мета, наслідки скоєних кримінальних правопорушень, тощо. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 , та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 , в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 2 статті 389 КК України - як ухилення від відбування громадських чи виправних робіт особою, засудженою до цього покарання.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 , не є особою з інвалідністю, офіційно не працевлаштований, не одружений, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується добре, не є військовозобов`язаним, судимий, про що свідчать: довідки лікарів, довідка Ізюмського ОМТЦК та СП, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , передбачений частиною 2 статті 389 КК України, відповідно до статті 12 КК України, віднесений до кримінального проступку.

Обставини, які згідно статті 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_1 - судом не встановлено.

Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до кримінального проступку, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений ОСОБА_1 , визнав свою провину, за місцем проживання характеризується добре, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, тому вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 , має бути призначене покарання у межах санкції статті.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , до набрання вироку законної сили не обрати.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.

Судові витрати - відсутні.

Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК.

Керуючись статтями 50, 65-67, частиною 2 статті 389 КК України, статтями 100, 177, 349, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, кримінального проступку передбаченого частиною 2 статті 389 КК України, і призначити покарання у виді 5 (п`ять) місяців арешту.

На підставі частини 1 статті 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 листопада 2020 року, у виді 200 (двісті) годин громадських робіт що відповідно до частини 1 статті 72 КК України відповідає 16 дням арешту, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п`ять) місяців 16 (шістнадцять) днів арешту.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного його затримання.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набранням вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов - відсутній.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, прокурору.

Головуючий суддя О.М. Герцов