Ухвала суду № 98237186, 12.07.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/1938/21

Провадження № 1-кп/185/359/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Самоткан Н.Г.

секретаря судових засідань Перепелиці О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040370000063 від 19 січня 2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. В`язівок Павлоградського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України,

за участю:

прокурора – Тюрі В.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Михайлюка Б.Л.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , строк якого спливає 12 липня 2021 року, а рішення по даному кримінальному провадженню ще не прийнято.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Михайлюк Б.Л. заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити на запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі.

Захисник обвинуваченого Михайлюк Б.Л. заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Потерпіла ОСОБА_2 заперечувала проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчиться до наступного судового засідання, однак завершити кримінальне провадження неможливо, у зв`язку із чим є необхідність відкладення розгляду справи з незалежних від суду причин.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

3) незаконно впливати на свідків цього ж кримінального провадження.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, відповідно до ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини, передбачено на строк до восьми років позбавлення волі, не працює, тобто не має міцних соціальних зв`язків, в разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може ухилятися від явки до суду; незаконно впливати на свідків, які ще не допитані, з метою схилення їх до зміни показів на свою користь; будинок, у якому мешкав обвинувачений, згорів, тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи обсяг пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останньому, у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, ОСОБА_1 , перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

На думку суду, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені ризики на цей час продовжує існувати, є реальним, що виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим. З урахуванням вищезазначеного, суд зазначає, що тяжкість злочину не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою.

Досліджуючи клопотання сторони захисту щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, суд, враховуючи вік та задовільний стан здоров`я обвинуваченого, відомості про його соціальні зв`язки, вважає, що вказані відомості про особу обвинуваченого в сукупності із обсягом пред`явленого йому обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими п.п. 1), 3) ч. 1 ст. 177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи не здатні запобігти вказаному ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у зв`язку з чим клопотання сторони захисту про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд вважає за можливе не визначати заставу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 182, 183, 331, 372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – до 09 вересня 2021 року.

У задоволенні клопотання захисника Михайлюка Богдана Леонідовича про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: Н.Г. Самоткан