Ухвала суду № 98236844, 12.07.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/1527/20

провадження 2-зз/201/75/21

УХВАЛА

12 липня 2021 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі – Храмцевич Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву представника відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Павловська Ганна Олегівна і Департамент адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада 13 лютого 2020 року звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про державну реєстрацію права власності, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2020 року відмовлено Дніпровській міській раді в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року ухвалу від 18 лютого 2020 року скасовано та заборонено відповідачам ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на це нерухоме майно, а саме, торговельний павільйон літ.Д, загальною площею 21,6 кв.м; торговельний павільйон літ.Г, загальною площею 19,7 кв.м, торговельний павільйон літ.В, загальною площею 15,1 кв.м, що розташовані по АДРЕСА_1 ; заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі щодо: торговельного павільйону літ.Д, загальною площею 21,6 кв.м; торговельного павільйону літ.Г, загальною площею 19,7 кв.м, торговельного павільйону літ.В, загальною площею 15,1 кв.м, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2021 року позовні вимоги залишено без розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_1 06 липня 2021 року звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову щодо нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Частиною 1 стаття 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Особи, які брали участь у справі, у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому з урахувань зазначеного суд вважає можливим розглядати питання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності цих осіб.

Згідно ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Частиною 10 статті 158 ЦПК України передбачено, що у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши матеріали справи і клопотання, надані та добуті докази, суд вважає можливим скасувати заборону відповідачам ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на це нерухоме майно, а саме, торговельний павільйон літ.Д, загальною площею 21,6 кв.м; торговельний павільйон літ.Г, загальною площею 19,7 кв.м, торговельний павільйон літ.В, загальною площею 15,1 кв.м, що розташовані по АДРЕСА_1 ; заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі щодо: торговельного павільйону літ.Д, загальною площею 21,6 кв.м; торговельного павільйону літ.Г, загальною площею 19,7 кв.м, торговельного павільйону літ.В, загальною площею 15,1 кв.м, що розташовані по АДРЕСА_1 , оскільки ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2021 року, яка у встановленому законом порядку набрала законної сили, справу залишено без розгляду, також слід зазначити, що вказаним не порушуються інтереси сторін, а тому з урахуванням вище викладеного та зазначеного відсутні передбачені законом підстави для подальшої наявності таких заходів забезпечення позову.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що заява є мотивованою та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Не може суд прийняти до уваги будь-які заперечення інших осіб щодо зазначеного, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об`єктивно нічим не підтверджені.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вказаної заяви, оскільки вона ґрунтується на вимогах закону та є передбачені законом підстави для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 258, 259, 260-261, 353 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову – задовольнити.

Скасувати заборону відповідачам ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на це нерухоме майно, а саме, торговельний павільйон літ.Д, загальною площею 21,6 кв.м; торговельний павільйон літ.Г, загальною площею 19,7 кв.м, торговельний павільйон літ.В, загальною площею 15,1 кв.м, що розташовані по АДРЕСА_1 ; заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі щодо: торговельного павільйону літ.Д, загальною площею 21,6 кв.м; торговельного павільйону літ.Г, загальною площею 19,7 кв.м, торговельного павільйону літ.В, загальною площею 15,1 кв.м, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Ухвала набрала законної сили 12 липня 2021 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя – О.А Антонюк