Рішення № 98233862, 06.07.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2021м. ДніпроСправа № 904/3464/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи К.К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роел", м. Нова Каховка, Херсонська область

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товарів у сумі 458 880,00 грн.

Представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Роел" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованості за договором про закупівлю товарів у сумі 458 880,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товарів в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 01.04.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення позивачем недоліків.

18.05.2021 позивач направив на адресу суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 20.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 14.06.2021

03.06.2021 відповідач надав до суду клопотання про перехід зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Однак, 14.06.2021 судове засідання не відбулось у зв`язку із щорічною відпусткою судді Н.Г. Назаренко.

Ухвалою від 23.06.2021 призначено судове засідання на 06.07.2021.

Позивач у судове засідання призначене на 06.07.2021 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи у суді повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, надав клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що в період з 05.07.2021 по 09.07.2021 заплановано відрядження представника ДП "СхідГЗК" Левченко до ДП "НАЕК Енергоатом" м. Києва, напарити іншого повноважного представника неможливо.

Розглянувши в судовому засіданні заперечення відповідача проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та заслухавши відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішне справи.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Частини друга - шоста статті 250 Господарського процесуального кодексу України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження (частина 7 статті 250 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, спір стосується поставки товару, який поставлений лише по двох накладних та позивач просить стягнути лише суму основного боргу.

Відповідачем не доведено в чому полягає складність даної справи та необхідність до переходу в загальне провадження.

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про перехід до загального позовного провадження.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.

Приписами ст. 202 цього Кодексу передбачено що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах строку, встановленого цим Кодексом в разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою відкладення розгляду справи.

Виходячи із клопотання відповідача, причиною неявки його представника до Господарського суду Дніпропетровської області є відрядження до міста Києва, що не підтверджено належними доказами.

Також, відповідач не був позбавлений можливості надати до суду відзив на позовну заяву.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі викладеного в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи слід відмовити.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 06.07.2021 виготовлено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням Договору про закупівлю товар, умов та строку поставки товару, встановлення факту постави товару та встановлення факту невиконання відповідачем договору в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Роел" (далі - постачальник, позивач) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - покупець, відповідач) укладено договір про закупівлю товару №270/13/98Е (далі - договір).

Пунктом п. 1.1. договору встановлено що постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в п. 1.2. договору, а покупець прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п. 1.2. договору постачальник зобов`язується поставити Електродвигуни, код 3111 (Електричні двигуни) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору.

Сума (ціна) договору, відповідно до специфікації №1 становить 630 000,00 грн., без ПДВ 20% (платник єдиного податку) (п. 3.1. договору).

Згідно з п. 4.1. договору товар, який поставляється відповідно до цього договору, сплачується покупцем за погодженими цінами в національній валюті України.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що покупець, здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки протягом 60-ти календарних днів.

Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар (пп. 6.1.1. п. 6.1. договору).

Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар (пп. 6.4.1. п. 6.4. договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 11.1. договору).

Сторонами підписано специфікацію № 1 (а.с. 25-26).

Позивачем умови договору виконано належним чином та поставлено товар на загальну суму 528 880,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 06-001 від 04.06.2020 на суму 528 180,00 грн. та № 06-005 від 11.06.2020 на суму 700,00 грн., актами приймання-передачі від 04.06.2020та від 11.06.2020, які підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств сторін.

Також поставка товару підтверджується товарно-транспортною накладною від 04.06.2020.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумці 70 000,00 грн., у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 458 880,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 4318/07/02 від 12.01.2021 з вимогою у місячний строк сплатити суму заборговансоті.

Відповідач відповіді на претензії не надав, суму боргу у розмірі 458 880,00 грн. не оплатив.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду для захисту свого порушеного права.

Вивчивши матеріали справи та надані сторонами документи, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного з законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до умов договору строк оплати товару є таким, що настав.

Враховуючи, що наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 458 880,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 458 880,00 грн.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про перехід зі спрощеного позовного поровадження до загального - відмовити.

В задоволенні клопотання Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про відкладення розгляду справи - відмовити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Роел" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товарів у сумі 458 880,00 грн. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роел" (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Довженко, 31/22, код ЄДРПОУ 43181949) суму заборгованості у розмірі 458 880,00 грн. та 6 883,20 грн. - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.07.2021

Суддя Н.Г. Назаренко