Вирок № 98226007, 12.07.2021, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/930/21

Номер провадження 1-кп/220/121/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Черняєвої С.П.

прокурора Шевели А.С.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника адвоката Осадчого В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Новосілка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22021050000000112 від 28.04.2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Красна Поляна Великоновосілківського району Донецької області, громадянки України, розлученої, з професійно-технічною освітою, пенсіонерки, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 110 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2014 року в денний час доби, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на території с. Красна Поляна Великоновосілківського району Донецької області, вчинила дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які полягали у проведенні на території міста так званого «загального обласного референдуму» з вирішення серед місцевого населення питання про підтримку «Акту про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки».

Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади та Збройних Сил Російської Федерації (далі - ЗС РФ) виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону, на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Своїх злочинних цілей представники влади і ЗС РФ вирішили досягти, зокрема, шляхом створення і фінансування терористичної організації на території України.

06.04.2014 року незаконними збройними формуваннями було оточене та захоплене приміщення Донецької обласної державної адміністрації, розташоване за адресою: м. Донецьк, бульвар Пушкіна, буд. 34, а також ряд інших адміністративних будівель державних органів.

З метою приховування своєї злочинної діяльності, а також визнання терористичної організації «ДНР», як державного утворення на міжнародному рівні, отримання більш поширеної підтримки серед місцевого населення Донецької області, пропаганди і поширення ідеології створення псевдодержавного утворення на території південно-східної частини України, отримання фінансування та іншого сприяння своєї терористичної діяльності, а також подальшої легітимізації своєї терористичної діяльності, спрямованої на зміну меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, керівником терористичних груп 07.04.2014 р. утворено організацію, яка, відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною, під назвою «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР») шляхом об`єднання окремих терористичних груп у стійке об`єднання трьох і більше осіб, з метою продовження здійснення терористичної діяльності, у межах якого було здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та видано Акт про проголошення державної самостійності «ДНР», яким публічно закликали місцеве населення до проведення 11.05.2014 р. на порушення порядку, встановленого Конституцією України, так званого «загального обласного референдуму» на території Донецької області з питання визнання державної самостійності «ДНР».

10.04.2014 року так званою «Радою самопроголошеної «Донецької народної республіки», утвореною 07.04.2014 р. у м. Донецьку, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України - тобто стійкого об`єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації, яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією, з метою утворення у межах території Донецької області держави - «Донецька народна республіка», у порушення ст. ст. 1, 2, 5, 8, ч. 2 ст. 19, ст. 73, п. 3 ч. 1 ст. 85, п. п. 13, 18, 20 ч. 1 ст. 92, ст. ст. 132, 133 Конституції України був оголошений референдум, проведений представниками зазначеної терористичної організації на території Донецької області 11.05.2014 р., на вирішення якого було поставлено питання: «Чи підтримуєте Ви Акт про державну самостійність Донецької Народної Республіки?», тобто питання щодо зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме незаконного виведення з-під юрисдикції України окремих адміністративно-територіальних одиниць Донецької області.

13.04.2014 Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014 р., відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію. Також Указом Президента України № 116/2018 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 р. «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», яким формат проведення АТО змінено на операцію об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей.

Так, положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальноїю, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи

щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Організація і порядок проведення референдумів та територіальний устрій України, згідно з положеннями ст. 92 Конституції України, визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст. ст. 132, 133 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, та, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Порядок проведення всеукраїнського референдуму регламентований Законом України «Про всеукраїнський референдум», положеннями ч. 4 ст. 14 котрого визначено, що виключно Верховна Рада України призначає ратифікаційний референдум щодо зміни меж території України.

Усвідомлюючи положення і вимоги вищевказаних норм законодавства, ОСОБА_1 розуміла протиправність інших будь-яких умисних дій, вчинених з метою зміни меж території України.

Будучи прихильницею та лояльно налаштованою до зміни територіальної цілісності України, 09.05.2014 р. в денний час доби, ОСОБА_1 , діючи умисно, з ідеологічних мотивів, вступила у злочинну змову із іншими особами.

У зазначений період часу ОСОБА_1 , діючи з ідеологічних мотивів, умисно, за попередньою змовою групою осіб, прийняла пропозицію від невстановленої під час досудового розслідування особи та надала свою добровільну згоду на участь у роботі «дільничної виборчої комісії» в с. Красна Поляна Великоновосілківського району Донецької області як «члена дільничної виборчої комісії» та проведення 11.05.2014 р. в порушення порядку, передбаченого Конституцією України та Законом України «Про всеукраїнський референдум», на території Великоновосілківського району Донецької області так званого «загального обласного референдуму» з вирішення серед місцевого населення питання про підтримку «Акту про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки».

Місцем проведення «загального обласного референдуму» невстановленою під час досудового розслідування особою визначено приміщення Краснополянського культурно-досугового комплексу, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

11.05.2014 р. в період з 09 години 00 хвилин до 11 години 00 хвилин ОСОБА_1 , будучи членом так званої «дільничної виборчої комісії» в с. Красна Поляна Великоновосілківського району Донецької області, перебуваючи у приміщенні Краснополянського культурно-досугового комплексу, розташованому по вул. Григорія Балжі, 56, вказаного населеного пункту, діючи умисно, з метою зміни меж території та державного кордону України у порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме: виведення з-під юрисдикції України окремих адміністративно- територіальних одиниць Донецької області, діючи з власних ідеологічних міркувань, за попередньою змовою з іншими особами, стосовно яких проводиться досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, формувала списки громадян, які брали участь у вказаному незаконному формуванні; перевіряла реєстрацію місця проживання осіб, які брали участь проведенні голосування; здійснювала видачу бюлетенів жителям с. Красна Поляна Великоновосілківського району Донецької області під час голосування.

Після закінчення так званого «загального обласного референдуму» в с. Красна Поляна Великоновосілківського району Донецької області, за його результатами проведено підрахунок голосів, у якому ОСОБА_1 участі не брала.

Після цього бюлетені, протокол та інші документи, що підтверджували факт проведення так званого «загального обласного референдуму» з вирішення питання про підтримку «Акта про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки», були передані невстановленим органом досудового розслідування представникам терористичної організації «ДНР» для використання у наступному проголошенні створення на території України терористичної організації «ДНР».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 110 КК України як умисні дії, вчинені з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження - обвинуваченою ОСОБА_1 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Донецької обласної прокуратури Олейніченко С.М. було досягнуто та підписано угоду від 27.05.2021 року про визнання винуватості, за змістом якої вони погодили, що обвинувачена ОСОБА_1 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сприяти к викритті кримінального правопорушення, передбаченого ст. 110 КК України, вчиненого іншою особою під час досудового розслідування у іншому кримінальному провадженні, а саме протягом 2місяців надати розгорнуті показання щодо причетності до вказаного злочину ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Сторони угоди погодились, що ОСОБА_1 понесе покарання у вигляді 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки невиконання угоди.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 повністю визнала свою провину у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 110 КК України.

Підтвердила суду, що угоду про визнання винуватості уклала добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для неї є зрозумілими, а саме: наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін є - для прокурора і обвинуваченої - обмеження права на оскарження вироку. Просила затвердити зазначену угоду.

Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості з обвинуваченою ОСОБА_1 , оскільки вона не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства України.

Крім того, обвинуваченій судом було роз`яснено та нею усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є її відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження її права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: можливість оскарження вироку лише з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4,6,7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі - не роз`яснення наслідків укладення угоди.

Наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, обвинуваченій були роз`яснені та нею зрозумілі.

Після таких роз`яснень суду обвинувачена та її захисник - адвокат Осадчий В.І. просили про затвердження угоди.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470 КПК України, відповідає Закону України про кримінальну відповідальність за ч.2 ст. 110 КК України, в тому числі - щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією статті.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом було встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.

Ухвалюючи вирок, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченоїі відповідає загальним засадам призначення покарання.

При призначені покарання враховано обставини, передбачені ст.ст. 66-67 КК України, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, не встановлено.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до переконання про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Донецької обласної прокуратури Олейніченко С.М. та обвинуваченою ОСОБА_1 та призначення останній узгодженої сторонами міри покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, і ухвалення обвинувального вироку.

Речові докази, судові витрати відсутні.

Обвинуваченій запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 369, 370, 371, 374, 376, 395, 472, 474, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: обвинуваченою ОСОБА_1 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Донецької обласної прокуратури Олейніченко Сергієм Миколайовичем затвердити.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, та призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї в силу ст.76 КК України обов`язки:

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Згідно п.1 ч.4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4,6,7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя О.М. Якішина