Ухвала суду № 9822234, 13.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2010 р. м. КиївК-24344/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Брайка А.І. Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника позивача Флисти Н.З.,

представника відповідача Гладиша А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову господарського суду Тернопільської області від 22 червня 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року

у справі № 13/107-2478

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Тернопільбуд»в особі Будівельно монтажного управління «Промбуд»

до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкритим акціонерним товариством «Тернопільбуд»в особі Будівельно монтажного управління «Промбуд»(далі позивач) було заявлено позов до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 14 грудня 2006 року № 0010112304/0/85148.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 22 червня 2007 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 14 грудня 2006 року № 0010112304/0/85148.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року постанову господарського суду Тернопільської області від 22 червня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Тернопільська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Тернопільської області від 22 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Тернопільська ОДПІ проведено виїзну планову перевірку БМУ «Промбуд»ВАТ «Тернопільбуд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2004 року по 30 червня 2006 року, за результатами якої було складено акт №19357/23-420/01268940 від 05 грудня 2006 року.

Як вбачається з акту перевірки, за період з 01 липня 2005 року по 30 червня 2006 року БМУ «Промбуд»ВАТ «Тернопільбуд»отримало від ПП ОСОБА_3 пиломатеріали згідно договору від 30 серпня 2005 року. Оплата за отримані матеріали проводилася по безготівковому розрахунку. На виконання умов вказаного договору ПП ОСОБА_3 надав позивачу податкові та видаткові накладні, суми податку на додану вартість по яких були включені останнім до складу податкового кредиту та відображені в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг).

В ході проведення перевірки БМУ «Промбуд»ВАТ «Тернопільбуд»товарно-транспортних накладних по доставці матеріалів від ПП ОСОБА_3 не представило, тоді як ПП ОСОБА_3 подав до Тернопільської ОДПІ податкову звітність з прочерками.

Перевіркою встановлено, що УПП «Укртехмаш» надало позивачу податкову накладну від 11 січня 2006 року № 1101-1 на загальну суму 17178,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 2863,00 грн.) та видаткову податкову накладну від 11 січня 2006 року № 1101-1 на загальну суму 17178,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 2863,00 грн.), які були виписані та підписані від імені директора та головного бухгалтера ОСОБА_4 та скріплені печаткою підприємства.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачу було донараховано податок на додану вартість за вересень 2005 року 1091,00 грн., за жовтень 2005 року 737,00 грн., за грудень 2005 року 108,00 грн., за січень 2006 року 2863,00 грн.

На підставі вказаного акту 14 грудня 2006 року Тернопільською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010112304/0/85148, яким згідно підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»БМУ «Промбуд»ВАТ «Тернопільбуд»було визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість у сумі 7376,50 грн., з яких 4977,00 грн. за основним платежем, 2399,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що договір поставки пиломатеріалів від 30 серпня 2005 року, укладений між позивачем та Приватним підприємцем ОСОБА_3, та договір № 50 від 01 листопада 2005 року, укладений між позивачем та Унітарним приватним підприємством «Укртехмаш»були фактично виконані, а отже дії позивача по використанню податкового кредиту повністю відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Однак з такими висновками судів колегія суддів повністю погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки Скалатської міської ради народних депутатів № 1553 від 02 грудня 2005 року ОСОБА_4, який був засновником, директором та головним бухгалтером УПП «Укртехмаш», помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації актів про смерть вчинено запис № 20.

Матеріали справи також містять копію рішення господарського суду Тернопільської області від 10 листопада 2006 року у справі № 7/254-3540 за позовом Тернопільської ОДПІ до УПП «Укртехмаш», ВАТ «Тернопільбуд»в особі БМУ «Промбуд»про визнання недійсними господарських зобовязань, у мотивувальній частині якого зазначено, що відповідно до постанови прокурора Підволочинського району від 09 червня 2006 року порушена кримінальна справа за фактом внесення службовими особами УПП «Укртехмаш»неправдивих відомостей до офіційних документів.

Пунктом 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Так, надаючи оцінку обставинам у справі, що розглядається, суди не надали належну оцінку тому факту, що на момент виписання УПП «Укртехмаш»податкової та видаткової накладної від 11 січня 2006 року № 1101-1 ОСОБА_4 помер, та залишили поза увагою обставини, встановлені рішенням господарського суду Тернопільської області від 10 листопада 2006 року у справі № 7/254-3540.

Вказані обставини ставлять під сумнів факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова господарського суду Тернопільської області від 22 червня 2007 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову господарського суду Тернопільської області від 22 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.І. Брайко

______ М.І. Костенко

______ Н.Є. Маринчак

______ Є.А. Усенко