Рішення № 98218002, 08.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року м. Київ №826/14887/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" до Націо-нального агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача у внесенні на розгляд питання про перевірку викладених даних у повідомленні позивача від 10.04.2018.

Підставою позову зазначено надання позивачем достатніх об`єктивних даних, які свідчать про внесення декларантом - депутатом Одеської обласної ради Напрієнком Павлом Володимировичем (далі, також - суб`єкт декларування) - недостовірних відомостей до електронних декларацій за 2016, 2017 рр. Проте, відповідачем не винесено на розгляд порушене позивачем питання, про що повідомлено позивачу у листі від 03.09.2018. Вважає таку відмову протиправною, оскільки вона порушує вимоги ст. 50 Закону України "Про запобігання корупції", Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішення НАЗК від 10.02.2017 №56, нівелює закріплений антикорупційний механізм контролю за суб`єктами декларування, що унеможливить притягнення суб`єкта декларування до кримінальної відповідальності, та порушує права позивача на правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність працівника органу місцевого самоврядування, яким є Одеська обласна рада.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з підстав відсутності порушення ним вимог законодавства і прав позивача при розгляді його повідомлення. Зазначає, що повідомлення розглядалось відповідно до Порядку обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України "Про політичні партії в Україні", що надходять до Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженим рішенням НАЗК від 27.10.2017 №1024. Вважає необґрунтованими твердження позивача про порушення відповідачем Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішення НАЗК від 10.02.2017 №56, оскільки до свого повідомлення позивач не надав будь-яких матеріалів, що підтверджують викладені у ньому обставини, тому у відповідача не було підстав для вчинення дій, передбачених цим Порядком. Також, зазначає, що з позовної заяви не вбачається порушень прав чи інтересів позивача, які б підлягали судовому захисту, зокрема прав громадського об`єднання, визначених ст. 21 Закону України "Про запобігання корупції".

Інших заяв по суті справи та з процесуальних питань до суду не надійшло.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач звернувся до Національного антикорупційного бюро України з повідомленням від 10.04.2018 про декларування недостовірних відомостей депутатом Одеської обласної ради VII скликання ОСОБА_1 , а саме не зазначення у декларації за 2016р. усіх членів сім`ї (дружини) та її майна. Просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування щодо факту можливого вчинення злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, названою особою.

Листом Одеського територіального управління Національного антикорупційного бюро України від 20.04.2018 №22-221/16454 позивачу повідомлено про те, що ним не наведено достатніх об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального корупційного правопорушення, віднесеного до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, а також про те, що повідомлення направлено для розгляду до НАЗК.

Листом відповідача від 20.08.2018 №42-01/36141/18 позивачу повідомлено про те, що ним не надано будь-яких матеріалів, які підтверджують викладені у повідомленні обставини, тобто в отриманій інформації містяться твердження про недостовірність відомостей в деклараціях без обґрунтування невідповідності таких відомостей дійсності, що унеможливлює винесення рішення на розгляд НАЗК відповідно до Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішення НАЗК від 10.02.2017 №56. Позивачу повідомлено, що у разі надання інформації, що містить фактичні дані, що можуть бути перевірені, питання про проведення повної перевірки декларації відповідного суб`єкта декларування буде розглянуто на засіданні НАЗК.

Встановлені судом фактичні обставини справи визнаються сторонами у заявах по суті справи і підтверджуються копіями повідомлення позивача від 10.04.2018, листа Одеського територіального управління Національного антикорупційного бюро України від 20.04.2018 №22-221/16454 і листа відповідача від 20.08.2018 №42-01/36141/18.

Інших доказів сторонами не надано, про їх наявність суду не повідомлено, клопотань про витребування не заявлялось.

Додана до позовної заяви копія запиту позивача до Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області від 06.09.2018 є неналежним доказом, оскільки не стосується предмету доказування у справі, тому згідно з ч. 4 ст. 73 КАС України не береться судом до розгляду.

Спірні правовідносини виникли у сфері запобігання корупції та стосуються розгляду звернення позивача щодо порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції".

Згідно із ст. 4, п. 8 ч. 1 ст. 11, п. 6 ч. 1 ст. 12 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на час розгляду повідомлення позивача) (далі - Закон №1700) НАЗК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику; до повноважень НАЗК належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; НАЗК має право отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону.

Законом №1700 передбачено участь громадськості в заходах щодо запобігання корупції, зокрема ст. 21 цього Закону визначено права громадські об`єднань, їх членів або уповнова-жених представників, а також окремих громадян в діяльності щодо запобігання корупції.

Крім того, абз. 5 ч. 1 ст. 50 Закону №1700 передбачено, що НАЗК проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої, зокрема, від юридичних осіб про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Згідно з п. 1 розділу ІІІ Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.02.2017 №56 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2017 за №201/30069 (у редакції чинній, на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №56), повна перевірка декларації може проводитися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності і полягає у:

1) з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей;

2) з`ясуванні точності оцінки задекларованих активів;

3) перевірці на наявність конфлікту інтересів;

4) перевірці на наявність ознак незаконного збагачення.

Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням НАЗК, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов`язана зі здійсненням такої функції НАЗК. Рішення про проведення перевірки повинно містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, та суб`єкта (суб`єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації), якщо інше не передбачено цим Порядком.

<...>

Рішення про проведення перевірки повинно бути належним чином обґрунтоване посиланням на визначену Законом підставу повної перевірки декларації або декларацій - у разі прийняття Рішення про проведення перевірки щодо більш як одної декларації на одній визначеній Законом підставі. Рішення про проведення повної перевірки на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 50 Закону №1700 також повинно містити обґрунтування, передбачене пунктом 3 цього розділу.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Порядку №56 НАЗК приймає рішення про відмову у проведенні повної перевірки декларації на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 50 Закону №1700 упродовж 15 робочих днів з дня отримання інформації від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей у разі, якщо:

1) з отриманої інформації неможливо встановити особу суб`єкта декларування, або ідентифікувати конкретну декларацію, або відповідна інформація не містить фактичних даних, що можуть бути перевірені;

2) в отриманій інформації містяться твердження про недостовірність відомостей у декларації без будь-яких пояснень невідповідності таких відомостей дійсності;

3) відповідність дійсності відомостей, щодо недостовірності яких одержано інформа-цію, встановлено раніше у передбаченому Законом порядку.

Рішення про відмову у проведенні повної перевірки декларації повинно містити обґрунтування підстави такої відмови відповідно до цього пункту.

Отже, відповідно до наведених положень Порядку, які були чинними на час розгляду повідомлення позивача, про проведення повної перевірки декларації на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 50 Закону №1700 або про відмову у проведенні такої перевірки відповідачем приймається відповідне рішення.

Як було встановлено судом, позивачу надана відповідь листом від 20.08.2018 №42-01/36141/18 про відсутність підстав для винесення рішення на розгляд НАЗК.

Вказаний лист не є рішенням НАЗК про відмову у проведенні повної перевірки декларації, водночас Порядком №56 не було передбачено інформування автора повідомлення про не прийняття його повідомлення до розгляду на засіданні НАЗК, що дає суду підстави для висновку про те, що відповідач діяв не у спосіб, встановлений цим Порядком №56.

Посилання відповідача у відзиві на те, що повідомлення позивача було розглянуто відповідно до Порядку обробки повідомлень про корупцію та повідомлень про порушення вимог Закону України "Про політичні партії в Україні", що надходять до Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням НАЗК від 27.10.2017 №1024 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1501.2018 за №60/31512, не спростовує висновок суду, оскільки вказаним Порядком не передбачено інформування автора повідомлення про не прийняття повідомлення до розгляду на засіданні НАЗК, також. При цьому лист-відповідь надано керівником Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя НАЗК, що вказує про проведення Відділом обробки попереднього розгляду повідомлення позивача і передачу його структурному підрозділу, відповідальному за розгляд такого повідомлення відповідно до його повноважень, згідно з вимогами цього Порядку.

Крім того, суд вважає необґрунтованою оспорювану відмову, зважаючи на таке.

Відповідач у листі та у відзиві зазначив про ненадання позивачем матеріалів, які б підтверджували наведені у повідомленні обставини.

Дана обставина відповідає дійсності, адже до повідомлення не додано додатків.

Однак, Закон №1700 і п. 2 розділу ІІІ Порядку №56 не визначає дану обставину, як підставу для відмови у проведенні повної перевірки декларації.

Пункт 2 розділу ІІІ Порядку №56 передбачає прийняття рішення про відмову у проведенні повної перевірки декларації у разі, якщо в отриманій інформації містяться твердження про недостовірність відомостей у декларації без будь-яких пояснень невідповідності таких відомостей дійсності.

Наведена позивачем у повідомленні інформація дає змогу ідентифікувати декларацію, щодо якої розглядалось питання про проведення її повної перевірки, та суб`єкта декларування, який подав таку декларацію, а також містила конкретні фактичні дані і пояснення про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей щодо членів сім`ї (дружина) суб`єкта декларування та її майна з посиланням на джерело інформації з відкритим доступом (реєстр декларацій, реєстр судових рішень), що могли бути перевірені відповідачем.

Відзив відповідача не спростовує доводів позивача щодо достатності повідомленої ним інформації та щодо неприйняття рішення про відмову у проведенні повної перевірки декларації на засідання НАЗК.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що при розгляді повідомлення позивача і надання відповіді на нього листом від 20.08.2018 №42-01/36141/18 відповідач діяв не у спосіб, встановлений діючим на той час Порядком №56, та необґрунтовано, чим порушив законний інтерес позивача у належному розгляді його повідомлення згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 50 Закону №1700 та встановленої Порядком №56 процедури розгляду повідомлення.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність оспорюваної відмови, тому заявлена вимога підлягає задоволенню.

Разом з цим суд відхиляє посилання позивача у позовній заяві на те, що оспорювана відповідь нівелює закріплений антикорупційний механізм контролю за суб`єктами декларування, що унеможливить притягнення суб`єкта декларування до кримінальної відповідальності, та порушує права позивача на правомірну, добросовісну та кваліфіковану діяльність працівника органу місцевого самоврядування.

Суд вважає такі твердження позивача необґрунтованими, оскільки притягнення суб`єкта декларування до кримінальної відповідальності, у даному випадку, не є суб`єктивним правом позивача і не відноситься до повноважень відповідача, а міркування позивача щодо діяльності органу місцевого самоврядування не є предметом спірних взаємовідносин між сторонами.

Інших вимог позивачем не заявлено, а суд, зважаючи на обставини цієї справи, зміну законодавства, яке регулює спірні правовідносини, і рішення Конституційного Суду України від 27.01.2020 №13-р/2020 (справа №1-24/2020(393/20)) не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог.

Згідно із ст. 139 КАС України сплачений позивачем згідно з платіжним дорученням від 09.10.2018 №642 судовий збір у сумі 1762 грн. підлягає стягненню на його користь з відповідача. Інших витрат сторонами не заявлено, тому їх розподіл судом не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити позов Громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан".

2. Визнати протиправною відмову Національного агентства з питань запобігання корупції у внесенні на розгляд повідомлення Громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" від 10.04.2018, оформлену листом від 20.08.2018 №42-01/36141/18.

3. Стягнути з бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції на користь Громадської організації "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан" судовий збір у сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Позивач: Громадська організація "Всеукраїнське об`єднання "Автомайдан";

03039, м. Київ, просп. Голосіївський, 21, кв. 85, код ЄДРПОУ 39174967.

Відповідач: Національне агентство з питань запобігання корупції;

01103, м. Київ, бул. Дружби народів, 28, код ЄДРПОУ 40381452.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко