Рішення № 98217820, 08.07.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2021 року Чернігів Справа № 620/3485/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській областіпровизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також – позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (надалі також – відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо перерахунку розміру його пенсії у розмірі 60 % від заробітної плати та обмеження розміру виплачуваної йому пенсії максимальним розміром та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про перерахунок пенсії від 18.01.2021 в частині перерахунку розміру його пенсії у розмірі 60 % від заробітної плати та обмеження розміру виплачуваної йому пенсії максимальним розміром;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років, виходячи з розміру 90 % середньомісячної заробітної плати згідно довідки про розмір заробітної плати Чернігівської обласної прокуратури від 28.10.2020 № 21-241, починаючи з 01.10.2020, без обмеження розміру його пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства, при проведенні перерахунку його пенсії з 01.10.2020 безпідставно змінено відсотковий розмір пенсії (з 90 % до 60 % від заробітної плати) та обмежено його максимальним розміром. Таким чином, вважає, що відповідач, при проведенні перерахунку його пенсії, діяв в порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 3, 46, 64, 92 Конституції України, ч. 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 (в редакції, що застосовується з 13.12.2019) та ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції на момент призначення йому пенсії – 18.12.2007), рішень Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 та від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019.

Відповідач у відзиві з позовними вимогами не погодився і у їх задоволенні просив відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ передбачали виплату пенсії в розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв`язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, однак вони втратили чинність з набранням законної сили Законом № 1697-VII. Тому, на дату звернення позивача із заявою від 11.12.2020 про перерахунок пенсії, такий порядок визначався вже Законом № 1697-VII. Також вважає, що перерахунок пенсій працівників прокуратури має здійснюватись на підставі актуальних положень статті 86 Закону України «Про прокуратуру» 1697-VII. Так, на момент проведення Головним управлінням перерахунку пенсії позивача, зокрема, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019), частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції та передбачає, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Тому проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до положень частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII, можливе виключно у розмірі 60% від місячної (чинної) заробітної плати. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду у справі № 580/234/19, вважає, що проведення перерахунку пенсії позивача можливе лише із застосуванням чинних на момент такого проведення положень частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII, відповідно до яких максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

У відповіді на відзив позивач, посилаючись на аргументи, зазначені у позовній заяві, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

18.12.2007 ОСОБА_1 призначена пенсію за вислугу років відповідно до статті 51-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII (а.с. 14).

Із заявою від 04.02.2021 позивач звернувся до відповідача, в якій просив повідомити: чи здійснено станом на даний час перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням довідки про розмір заробітної плати від 28.10.2020; в разі проведення перерахунку пенсії зазначити в якому саме відсотковому розмірі до заробітної плати, зазначеної в довідці Чернігівської обласної прокуратури від 28.10.2020, здійснено нарахування йому пенсії на даний час; чи змінено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області при проведенні перерахунку на виконання зазначеного судового рішення відсоток пенсії (раніше пенсія була призначена з розрахунку 90 % від середньомісячної заробітної плати); чи обмежено йому розмір виплачуваної пенсії максимальним розміром. В разі самостійної зміни Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області відсоткового розміру пенсії та обмеження

розміру виплачуваної йому пенсії просив зазначити правові підстави таких змін, а також відновити його порушені права шляхом здійснення перерахунку призначеної пенсії в розмірі 90 % від середньомісячної заробітної плати, зазначеної в довідці Чернігівської обласної прокуратури від 28.10.2020, та виплати пенсію в повному обсязі (а.с. 15).

Листом від 24.02.2021 № 1200-575/Б-02/8-2500/21 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивача, зокрема, про те, що згідно частини другої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 по справі № 620/614/20, зобов`язано Головне управління здійснити йому перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, частини двадцятої статті 86 Закону Україна «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, з 01.12.2019, на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 28.10.2019 № 18-42, з урахуванням раніше проведених виплат. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 по справі № 620/614/20 апеляційну скаргу Головного управління - задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 змінено. Викладено абзац 3 резолютивної частини Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року наступним чином: зобов`язати Головне управління здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, починаючи з 13.12.2019, на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 28.10.2019 № 18-42, з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 залишено без змін. На виконання вказаного рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 13.12.2019. Максимальний розмір пенсії з 13.12.2019 складав 16380,00 грн, з 01.07.2020 складав 17120,00 грн, з 01.12.2020 складає 17690,00 грн.

11.12.2020 позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки від 28.10.2020 за № 21 - 241, яка видана Чернігівською обласною прокуратурою. З 01.10.2020 відповідно до вищевказаної заяви позивачу проведено перерахунок пенсії за вислугу років. Максимальний розмір пенсії позивача станом на 01.02.2021 складає 17690 (а.с. 16-17).

Із копій рішень про перерахунок позивачу пенсії за вислугу років вбачається, що розмір пенсії з надбавками становить: з 01.10.2020 по 30.11.2020 - 59794,40 грн, при цьому, максимальний – 17120,00 грн; з 01.12.2020 по 31.12.2020 – 598108,65 грн, при цьому, максимальний – 17690,00 грн, з 01.01.2021 – 59326,40 грн, при цьому, максимальний – 17690,00 грн.

В подальшому позивачу перераховано розмір пенсії, розмір якої становить: з 11.12.2020 по 31.12.2020 – 60250,90 грн, при цьому, максимальний – 17690,00 грн; з 01.01.2020– 60250,90 грн, при цьому, максимальний – 17690,00 грн.

При цьому, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку становить 60 % (а.с. 18-19).

Не погодившись із прийнятим відповідачем рішенням позивач звернувся до суду з позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

На час призначення позивачу пенсії діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789).

Згідно з частиною 1 статті 50-1 Закону №1789 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до частини 12 статті 50-1 Закону №1789 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною 17 статті 50-1 Закону №1789 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697).

Згідно пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1697 визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом: Закон України «Про прокуратуру», крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.

Отже з 15.07.2015 питання призначення та перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, регулюються Законом №1697.

Відповідно до частини 2 статті 86 Закону №1697 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Згідно з частиною 20 статті 86 Закону №1697 (в редакції, чинній на час набрання ним чинності) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, відповідно до Закону №1697 відбулось звуження прав працівників прокуратури щодо розміру призначеної пенсії.

Проте згідно статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

З огляду на вказані приписи частини 2 статті 86 Закону №1697 підлягає застосуванню при призначенні пенсії працівникам прокуратури після 15.07.2015.

Натомість, умовою перерахунку пенсій працівникам прокуратури є підвищення заробітної плати. Інші умови щодо розміру пенсії, який застосовується під час перерахунку пенсій, частина 1 статті 86 Закону №1697 не містить.

Отже, при перерахунку пенсій працівникам прокуратури застосуванню підлягає розмір, з якого була призначена пенсія.

01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VII, відповідно до якого частина 18 статті 501 Закону України №1789 (яка діяла до 15.07.2015) та частина 12 статті 86 Закону України №1697-VІІ викладені в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Проте, в період з 2015 року по 2019 рік Кабінетом Міністрів України нормативно-правові акти щодо встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, не приймались.

У подальшому рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, яка передбачала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 встановлений такий порядок його виконання: частина 20 статті 86 Закону №1697 не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення; частина 20 статті 86 Закону №1697 підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Таким чином, у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 у позивача виникло право на звернення за перерахунком пенсії в порядку, визначеному частиною 20 статті 86 Закону №1697, з дня підвищення заробітної плати працівникам прокуратури на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

З матеріалів справи вбачається, що Чернігівська обласна прокуратура надала позивачу довідку від 28.10.2020 № 21-241, яку позивач надав відповідачу для перерахунку з 01.10.2020 його пенсії. Відповідач, в свою чергу, на підставі вказаної Довідки Чернігівської обласної прокуратури здійснив перерахунок пенсії позивача виходячи з 60% грошового забезпечення, визначеного вказаною довідкою та з урахуванням обмеження пенсії десятьма розмірами прожиткового мінімуму.

Враховуючи, що положення частини 2 статті 86 Закону №1697 щодо розміру пенсії застосовуються при призначенні пенсій прокурорським працівникам у разі реалізації ними первинного права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, при перерахунку пенсії по інвалідності, призначеної позивачу, має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Отже, суд дійшов висновку, що пенсія позивача підлягає перерахунку виходячи із відсоткового значення станом на час призначення позивачу пенсії, а саме: у розмірі 90% грошового забезпечення, тому дії ГУ ПФУ в Чернігівській області, які полягають у перерахунку пенсії за вислугу років позивача із застосуванням розміру пенсії 60% грошового забезпечення є протиправними.

Щодо позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зазначає таке.

Положення абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону №1697-VII (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин), закріплює, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон, або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) частину 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У рішенні від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа про податки) Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 наведено тлумачення поняття «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що правова норма, передбачена положенням абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону №1697-VII застосуванню до даних спірних правовідносин не підлягає, оскільки пенсія позивачу була призначена 18.12.2007 відповідно до статті 50-1 Закону №1789, а Закон №1697-VII набув чинності після вказаної дати - 15.07.2015.

Крім того, судом встановлено, що згідно постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 22.09.2016 у справі № 750/7783/16-а, яка набрала законної сили 07.11.2016 позов ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України задоволено, зокрема, зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України здійснити з 19.02.2016 перерахунок пенсії позивачу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, виходячи з 90% заробітної плати начальника управління прокуратури Донецької області (без обмеження її максимального розміру) згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, з урахуванням довідки прокуратури Донецької області від 22.06.2016 № 18-57-1494 і сплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.

Згідно частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене вище, зважаючи на недопущення погіршення стану позивача, який існував до звернення до суду із даним позовом, суд дійшов висновку, що дії ГУ ПФУ в Чернігівській області, які полягають у перерахунку пенсії за вислугу років позивача із застосуванням обмеження максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, є протиправними.

Суд зауважує, що правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 24.06.2020 у справі № 580/234/19 застосуванню до даних спірних відносин не підлягають, оскільки у вказаній справі відмова пенсійного органу ґрунтувалася на правових нормах Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ, тоді як ГУ ПФУ в Чернігівській області в своєму листі від 24.02.2021 №1200-575/Б-02/8-2500/21 як на підставу для застосування обмеження пенсії позивача максимальним розміром посилається на частину 15 статті 86 Закону №1697-VII.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку щодо наявності правових підстав для повного задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 5, 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 60 % від заробітної плати та обмеження розміру виплачуваної йому пенсії максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, виходячи з розміру 90 % розміру заробітної плати згідно з Довідкою про розмір заробітної плати Чернігівської обласної прокуратури від 28.10.2020 № 21-241, починаючи з 01.10.2020, без обмеження розміру його пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Дата складення повного рішення суду - 08.07.2021.

Суддя Ю. О. Скалозуб