Рішення № 98217402, 24.06.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4261/21

РІШЕННЯ

іменем України

24 червня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участю:секретаря судового засідання Наголюк О.Л., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Задачіна О.А, представника відповідача Гринишина І.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування п. 1 наказу та п. 4 висновку службового розслідування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу начальника ГУНП України в Хмельницькій області полковника поліції Руслана Герасимчука №573 від 19.03.2021 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ГУНП в Хмельницькій області" згідно якого за неналежне виконання службової дисципліни, яке полягає у порушенні вимог п.п. 1, 2, 4, 12, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 2337-VІІI, п.п. 1, 2 ч. 1 Закону України від 02.07.2015 580-VIII "Про Національну поліцію", п.п. 1, 2, 6, 7, 8, 9 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016, №1179 та Присяги поліцейського, застосовано до поліцейського СРПП відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та пункт 4 висновку службового розслідування №35/2021 від 09 березня 2021 року, на підставі якого виданий наказ №573 від 19.03.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходить службу на посаді поліцейського СРПП відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

Вказує, що згідно п. 1 наказу начальника ГУНП України в Хмельницькій області полковника поліції Руслана Герасимчука №573 від 19.03.2021 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ГУНП в Хмельницькій області" ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службової дисципліни, яке полягає у порушенні вимог п.п. 1, 2, 4, 12, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 2337-VІІI, п.п. 1, 2 ч. 1 Закону України від 02.07.2015 580-VIII "Про Національну поліцію", п.п. 1, 2, 6, 7, 8, 9 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016, №1179 та Присяги поліцейського, застосовано до поліцейського СРПП відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

На переконання позивача службове розслідування проведено з порушеннями вимог закону, висновок службового розслідування та наказ №573 від 19.03.2021 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ГУНП в Хмельницькій області" є незаконними, що грубо порушують його трудові права, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

29 квітня 2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення адміністративного позову та зазначає, що на основі зібраних матеріалів та проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що своїми діями ОСОБА_1 , вчинив проступки несумісні з подальшим проходженням служби в Національній поліції України. Скоєння ОСОБА_1 дисциплінарних проступків стало можливим унаслідок відвертого ігнорування та недотримання ними вимог Статуту, Законів України "Про Національну поліцію" та "Про дорожній рух".

З вищевикладеного вбачається, що причинами та умовами вказаної події стали низькі морально ділові якості ОСОБА_1 та недостатній контроль за поведінкою підлеглих працівників з боку безпосереднього керівництва.

Як зазначає у відзиві представник відповідача, що із врахуванням усіх викладених у висновку службового розслідування обставин, начальник ГУНП полковник поліції ОСОБА_2 погодився з ними та затвердив вищезазначений висновок та, у відповідності до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту видано наказ ГУНП від 19.03.2021 №573 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ГУНП в Хмельницькій області" згідно якого до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України.

Протокольною ухвалою проголошеною у судовому засіданні 26 травня 2021 року, суд ухвалив закрити підготовче провадження у даній справі та призначив розгляд справи по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та просили суд, позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, заперечення представника відповідача, провівши допит свідка, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи у їх повному взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив наступне.

Суд встановив, та як вбачається із матеріалів службового розслідування, що 22.02.2021, близько 16:30 до ВІОС УКЗ ГУНП в Хмельницькій області надійшло повідомлення з чергової частини ГУНП про дорожньо-транспортну пригоду за участю працівника поліції відділу поліцейської діяльності №3 (м. Полонне) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

Виїздом на місце події попередньо встановлено, що 22.01.2021, близько 15:40 поліцейський СРПП відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області старший сержант поліції ОСОБА_3 , який перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки "ВАЗ-21723", н.з. НОМЕР_1 , не дотримуючись безпечної дистанції та не вибравши безпечної швидкості руху, здійснив зіткнення із автомобілем марки "Опель Зафіра". н.з. НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_4 .

Спільно із старшим сержантом поліції ОСОБА_3 в автомобілі перебував поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області старший сержант поліції ОСОБА_1 , який з ознаками алкогольного сп`яніння, грубо та нетактовно спілкувався із гр. ОСОБА_4 , висловлюючись нецензурною лайкою та погрозами відносно останньою, з місця пригоди зник у невідомому напрямку, 22 та 23 лютого 2021 року на збір по сигналу "тривога" у відділі поліцейської діяльності № 3 Шепетівського РУП, не з`явився на телефонні дзвінки не відповідав, що підтверджується рапортом підполковника поліції ОСОБА_5 та його поясненням, а також поясненнями працівників відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського районного управління поліції ГУНП долучених до матеріалів службового розслідування.

Від надання пояснень під час службового розслідування старший сержант поліції ОСОБА_1 відмовився посилаючись на статтю 63 Конституції України.

Опитаний гр. ОСОБА_4 пояснив, що 22.02.2021 близько 15:10 він їхав по власних справах на особистому автомобілі по вул. Л. Українки в м. Полонному та поблизу будинку № 106, під час здійснення маневру поворот ліворуч, йому у лівий бік автомобіля в`їхав транспортний засіб ВАЗ 2172 (Пріора), який рухався позаду у попутному напрямку. Із-за керма автомобіля ВАЗ 2172 вийшов ОСОБА_3 , з пасажирського місця - ОСОБА_1 , які перебували в однострої, в стані алкогольного сп`яніння та йому знайомі.

Вирішити із ними конфліктну ситуацію "мирним шляхом" не вдалось, оскільки працівники поліції поводили себе неадекватно та агресивно. Разом з тим, ОСОБА_1 провокував бійку, замахувався кулаками, хотів нанести удари але гр. ОСОБА_4 ухилявся та намагався іх вгамувати. При спілкуванні, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 використовували ненормативну лексику.

Вказані події гр. ОСОБА_4 зафіксував на відеокамеру власного мобільного телефону, який ОСОБА_1 вихопив з рук та викинув у сніг, після цього зник у невідомому напрямку.

Відшукавши мобільний телефон, гр. ОСОБА_4 повідомив про вказану подію на лінію "102".

22.02.2021 о 16:55 начальником відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського РУП ГУНП підполковником поліції ОСОБА_5 оголошено збір по тривозі на який прибули усі працівники за виключенням старшого сержанта поліції ОСОБА_1 за доставкою якого відправлено старшого інспектора СРПП ВГ1Д № 3 капітана поліції ОСОБА_7 , який пояснив, що того дня за вказівкою оперативного чергового він направився до адреси проживання ОСОБА_1 щоб повідомити про збір, однак двері квартири відчинила його дружина та повідомила, що він спить і розбудити його не може, до приміщення квартири працівників поліції не впускала, що підтверджується відповідним відеозаписом.

На місце вчинення ДТП прибув наряд ГРПП відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського РУП ГУНП у складі старшого сержанта поліції ОСОБА_8 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , які пояснили, що в ході опрацювання повідомлення, на місці події поблизу пошкодженого транспорту перебували водії: гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , який перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження освідування відмовився, відносно останнього складено адмінматеріали за порушення ст. 124, 126 та ст. 130 КУпАП та було з`ясовано, що перед їхнім приїздом перебував ще старший сержант поліції ОСОБА_1 , який нетактовно себе поводив та втік у невідомому напрямку.

Вищезазначене також підтверджується відеозаписами з нагрудного реєстратора наряду ГРПП та поясненнями відповідального по ТВП старший лейтенант поліції ОСОБА_10 , який перебував на місці події разом із начальником відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції ОСОБА_5 , який пояснив, що отримавши інформування про подію від чергового здійснив виїзд на місце події де вже перебували працівники наряду ГРПП, яким дав наказ оформити ДТП та з`ясувати всі обставини його вчинення. Один із учасників ДТП був старший сержант поліції ОСОБА_3 , який при спілкуванні повідомив, що їхав сам і алкоголь не вживав. Після цього ОСОБА_5 оголосив збір особового складу по сигналу "тривога" з метою встановлення всіх обставин справи та з`ясування місця перебування старшого сержанта поліції ОСОБА_1 однак останній не виклик не прибув. 23.02.2021 о 09:40 знов оголошено "тривогу" на яку ОСОБА_1 знов не прибув.

В подальшому, поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області старший сержант поліції ОСОБА_3 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області старший сержант поліції ОСОБА_1 звернулись до начальника ГУНП із рапортами про звільнення зі служби за власним бажанням з 01.03.2021, які погоджено, однак згодом ОСОБА_1 свій рапорт про звільнення від 24.02.2021 відкликав, у зв`язку із чим наказом ГУНП від № 96 о/с, старшого сержанта поліції ОСОБА_3 звільнено зі служби в Національній поліції України за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням).

Оглядом відеозаписів долучених до матеріалів службового розслідування гр. ОСОБА_4 встановлено, що одразу після вчинення ДТП першочергово в автомобілі марки "ВАЗ - 21723", н.з. НОМЕР_1 , перебували старший сержант поліції ОСОБА_1 та старший сержант поліції ОСОБА_3 (за кермом з візуальними ознаками алкогольного сп`яніння). ОСОБА_1 висловлюючись нецензурною лайкою із застосуванням та погрозами відносно гр. ОСОБА_4 , з місця пригоди зник. Двоє перебували в однострої, із знятими знаками розрізнення на верхньому одязі та з написами "поліція" на клапанах кишень штанів, чим порушили правила носіння однострою та знаків розрізнення викликавши суспільний резонанс своєю появою у нетверезому стані, оскільки вищеописані обставини відбувались у світлу пору доби очевидцями якої були пересічні громадяни.

Із врахуванням усіх викладених у висновку службового розслідування обставин, начальник ГУНП полковник поліції ОСОБА_2 погодився з ними та затвердив вищезазначений висновок та, як наслідок видано наказ ГУНП від 19.03.2021 №573 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ГУНП в Хмельницькій області" згідно якого до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України.

Не погоджуючись із спірним наказом, позивач звернувся до суду про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно із частиною 1 статті 60 Закону № 580-VIII, проходження служби в поліції регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Основні обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону № 580-VIII, відповідно до пунктів 1,2 частини 1 статті 18 зазначеного закону поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" №2337-VIII від 15 березня 2018 року затверджений Дисциплінарний статут національної поліції України, (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Частинами 1, 2 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Дисциплінарного статуту, висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Порядок утворення в органах (підрозділах) поліції дисциплінарних комісій та їх повноваження визначає Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, яке затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07 листопада 2018 року. Відповідно до пункту 2 розділу І зазначеного Положення дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом Міністра внутрішніх справ України, службової особи поліції або ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділених повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (далі - уповноважений керівник), одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування.

Дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 22 лютого 2021 року № 373 призначено службове розслідування за ознаками порушень службової дисципліни в діях окремих працівників поліції ГУНП в Хмельницькій області.

За результатами проведення службового розслідування 09 березня 2021 року складено висновок №35/2021, яким встановлено наявність дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 , що виразився у порушенні вимог п.п. 1, 2, 4, 12, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VІІІ "Про Національну поліцію", пп. 1, 2, 6, 7, 8, 9 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016, № 1179 та Присяги поліцейського.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення.

Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до частини 1 стаття 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно із частинами 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, визначено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, а саме: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування встановлено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції, що затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07 листопада 2018 року.

Пунктом 1 розділу V Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції службове розслідування має встановити:

- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

- обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- вид і розмір заподіяної шкоди;

- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 1 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань встановлено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для видання наказу про проведення службового розслідування та як наслідок прийняття спірного наказу стала подія, що відбулася 22 лютого 2021 року, а саме дорожньо-транспортна пригода за участю працівників поліції відділу поліцейської діяльності №3 (м. Полонне) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

Як встановлено з матеріалів службового розслідування, ОСОБА_1 перебував на місці вказаної події, так як до її виникнення знаходився в автомобілі (учаснику дтп) в якості пасажира.

Зокрема підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало те, що ОСОБА_1 на місці події перебував у форменому одязі поліцейського у стані алкогольного сп`яніння та поводив себе неадекватно та агресивно, використовував ненормативну лексику та погрожував гр. ОСОБА_4 ..

Досліджуючи вказані обставини у ході судового розгляду, суду встановив, що твердження про те, що позивач на місці події перебував у стані алкогольного сп`яніння не знаходять свого доказового підтвердження у вигляді документально оформлених результатів освідування позивача, як то тестування за допомогою приладу "Драгер", чи висновку лікаря за наслідками медичного обстеження. Натомість такі доводи є лише припущеннями з боку відповідача, які жодними належними та допустимими доказами не підтверджені.

При цьому, допитаний у якості свідка гр. ОСОБА_4 вказав лише на те, що позивач можливо перебував у стані алкогольного сп`яніння та про те, що поводив себе неадекватно та агресивно, використовував ненормативну лексику та погрожував.

Таким чином, зазначені обставини та відсутність доказів того, що ОСОБА_1 на місці події дійсно перебував у стані алкогольного сп`яніння, не дають суду підстав дійти висновку про те, що вказана обставина може слугувати однією з підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки не знаходить свого документального підтвердження.

Крім того, Дисциплінарною комісією не встановлено та не опитано жодного свідка чи очевидця події, які б підтвердили факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Досліджуючи питання стосовно агресивної поведінки та нецензурних висловлювань з боку ОСОБА_1 , суд здійснив перегляд відеозапису, який надав гр. ОСОБА_4 з власного мобільного телефону та з`ясував, що позивач дійсно припускав використання ненормативної лексики, при цьому із відеозапису, судом не встановлено з боку позивача проявів агресивної поведінки під час спілкування з гр. ОСОБА_4 , як і не встановлено того, що з боку позивача мали місце погрози в адресу гр. ОСОБА_4 , чи провокативні дії з метою застосування до гр. ОСОБА_4 фізичної сили.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що висловлюючись нецензурною лайкою відносно гр. ОСОБА_4 позивач перебував в однострої, із знятими знаками розрізнення на верхньому одязі та з написами "поліція" на клапанах кишень штанів, безперечно допустив дисциплінарний проступок, оскільки така поведінка поліцейського, тим паче перебуваючого у форменому одязі на переконання суду є неприпустимою.

Суд також не може брати до уваги, як підставу для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, доводи відповідача про те, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом напідпитку, а позивач знаючи про це дозволив останньому порушувати Правила дорожнього руху та не вжив заходів для припиненння правопорушення, з огляду на наступне.

Відповідно до висновку, дисциплінарною комісією не наведеного жодної ознаки, яка свідчить про перебування ОСОБА_3 в стані сп`яніння, стан сп`яніння не підтверджений жодним документом, а лише встановлено, що ОСОБА_3 відмовився від проходження освідування на стан сп`яніння.

Крім того, в матеріалах справи наявне рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 18 травня 2021 року по справі №681/250/21 щодо розгляду матеріалів, що надійшли від відділу поліцейської діяльності №3 (м. Полонне) Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУАП України. Так, у відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 489009 від 22 лютого 2021 року, складеного поліцейським ВПД № 3 Шепетівського РУП старшим сержантом поліції Сторожуком О.Л., ОСОБА_3 ставиться у провину, що він 22 лютого 2021 року о 15:20 годині в м. Полонне по вул. Лесі Українки, 106 керував автомобілем "ВАЗ 2172", номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота.

При цьому, згідно з постановою від 18 травня 2021 року Полонського районного суду Хмельницької області у справі №681/250/21 провадження по даній справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність в діях ОСОБА_3 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, твердження про те, що що ОСОБА_3 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а ОСОБА_1 знаючи про це дозволив останньому порушувати Правила дорожнього руху та не вжив заходів для припинення правопорушення є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо того, що позивач нез`являвся 22 та 23 лютого 2021 року на збір по сигналу "тривога" у відділ поліцейської діяльності №3 Шепстівського РУП ГУНИ в Хмельницькій області, суд встановив наступне.

Згідно з стройовою запискою за 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 перебував після чергування, а тому не зобов`язаний був прибувати у відділ поліції. При цьому, дисциплінарна комісія, не надала оцінки перебуванню ОСОБА_1 після чергування та не з`ясовувала графік несення служби ОСОБА_1 . Дисциплінарна комісія не встановила чи перебував 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 на службі, чи був після служби, чи чергування та коли у нього мав наступити день чергування чи робочий день.

При цьому, як встановлено судом, з наданих у судовому засіданні копій книги отримання зброї та спецзасобів для несення служби, ОСОБА_1 заступав на службу три дні підряд, а саме 19 лютого 2021 року з 16:08 год. по 20 лютого 2021 року 08:18 год., 20 лютого 2021 року з 11:00 год. по 21 лютого 2021 року 01:01 год. та 21 лютого 2021 року з 19:45 год. по 22 лютого 2021 року 08:19 год.

Згідно з ч. 3 ст. 61 Закону України "Про Національну поліцію", за поліцейськими зберігаються всі права, визначені для громадян України Конституцією та законами України, крім обмежень, встановлених цим та іншими законами України, в тому числі і право на відпочинок (ст. 45 Конституції України).

У висновку службового розслідування не зазначено, у якій формі виданий наказ про оголошення сигналу "тривога", у якій формі він має бути виданий, та у який спосіб зафіксований чи зареєстрований, тобто відсутнє посилання на наказ чи інший нормативно-правовий акт, який порушив ОСОБА_1 не з`явившись по сигналу "тривога", що також має істотне значення для висновку щодо наявності чи відсутності в діянні ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Висновок службового розслідування не містить посилання на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акту, наказу керівника, який було порушено, що суперечить вимогам п. 5 розділу 6 Порядку проведення службових розслідувань.

Крім того, суд встановив, що ОСОБА_1 доповів своєму безпосереднього керівнику, начальнику СРПП відділу поліцейської діяльності №3 Шепетіського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітану поліції ОСОБА_11 о 08 годині 23 лютого 2021 року про свою непрацездатність, а також повідомив про свою непрацездатність 23 лютого 2021 року члена дисциплінарної комісії ОСОБА_12 при опитуванні. Тобто. ОСОБА_1 своєчасно повідомив про свою тимчасову непрацездатність.

Отже причиною неприбуття по сигналу "тривога", ОСОБА_1 була його тимчасова непрацездатність 23 лютого 2021 року та перебування після чергування 22 лютого 2021 року, що помилково призвело до висновку, що ОСОБА_1 не виконав наказ начальника про прибуття на сигнал "тривога".

Суд також вважає безпідставним висновок дисциплінарної комісії про те, що відмова ОСОБА_1 від надання пояснення є проявом нещирості, оскільки на думку суду такий висновок дисциплінарної комісії не повинен визначатись як дисциплінарний проступок, виходячи з того, що відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду Верховного Суду викладеного у постанові від 29 грудня 2020 року, справа № 120/3054/19-а зазначено, що особа може законно відмовитися від давання показань лише у випадках, прямо передбачених Конституцією та законами України. Статтею 63 Конституції України кожному громадянину України гарантовано право відмовитись давати показання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. І ця гарантія виявляється в тому, що особа не несе відповідальності ні за відмову давати показання або пояснення, зокрема щодо себе. При цьому примушування до давання показань всупереч статті 63 Конституції України, або ж отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від дачі показань визнається судом істотним порушенням прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи досліджені судом докази та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що Дисциплінарна комісія неповно та не об`єктивно встановила поведінку ОСОБА_1 , не врахувавши службової характеристики позивача, яка відображає його попереднє проходження служби, його кваліфікацію, професіоналізм та навички.

Так, відповідно до відомостей, які містяться у характеристиці №1340/113-21, ОСОБА_1 за час роботи в Полонському ВнП Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області та перебування проявив себе з позитивного боку. При вирішенні службових питань проявляє ініціативу та наполегливість. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня. По характеру енергійний, рішучий, вміє самокритично оцінювати результати роботи. В спілкуванні з громадянами та колегами по службі ввічливий, уважний, тактовний. Заслужено користується повагою в колективі співробітників. Вирізняється порядністю та працьовитістю. Встановленої форми одягу дотримується. Морально стійкий. Фізично здоровий. Вогнепальною зброєю та спецзасобами володіє добре. В стройовому відношенні підтягнутий.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 є особою, яка не має дисциплінарних стягнень. В ході службового розслідування не встановлено будь-якої шкоди, яку б завдав чи міг завдати ОСОБА_13 .

Враховуючи вищезазначене, на переконання суду ОСОБА_1 не вчинив проступку, який заслуговує на застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення у виді звільнення з поліції.

Водночас, Дисциплінарною комісією при визначенні виду дисциплінарного стягнення не враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяну шкода, попередню поведінку ОСОБА_1 , ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації.

Відтак, суд вважає, що Дисциплінарна комісія неповно та необ`єктивно провела службове розслідування щодо встановлення дійсних обставин вищеописаної події та як насолідок прийшла до помилкового висновку про застосування до ОСОБА_1 найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у виді звільнення з поліції.

Згідно правової позиції Касаційного адміністративного суду Верховного Суду викладеної у постанові від 27 січня 2021 року по справі № 815/2511/18 звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Крім виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, передбачають і інші менш суворі види дисциплінарного стягнення. Такі як: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність. Надаючи оцінку наказу про звільнення поліцейського з органів поліції суди, серед іншого, також повинні надати оцінку співмірності тяжкості вчиненого проступку та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що надаючи оцінку наказу про звільнення позивача з органів поліції суд, серед іншого, необхідно звертнути увагу на співмірність тяжкості вчиненого позивачем проступку та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення, що на переконання суду при обранні відповідачем виду дисциплінарного стягнення позивачу за вчинені дисциплінарні проступки обрано не у відповідності до встановлених судом тяжкості проступку, обставини, за яких його скоєно та заподіяну шкоду в наслідок такого проступку, у зв`язку із чим на переконання суду відповідачем протиправно застосовано до позивача найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, що беззаперечно свідчить про необхідність визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Начальника Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області №573 від 19 березня 2021 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ГУНП в Хмельницькій області".

Водночас, суд не вбачає підстав для скасування пункту 4 висновку службового розслідування №35/2021 від 09 березня 2021 року, на підставі якого виданий наказ №573 від 19 березня 2021 року, оскільки висновок службового розслідування є реалізованим шляхом видання оскарженого наказу та не тягне в подальшому жодних правових наслідків для позивача. У свою чергу суд визнає протиправним та вбачає підстави для скасування наказу №573 від 19 березня 2021 року в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволенні вказаної позовної вимоги.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 2 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки відповідач не довів правомірність оскаржуваних дій, а встановлені обставини справи свідчать про їх протиправність, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, а тому даний адміністративний позов необхідно задоволити частково.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Начальника Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області №573 від 19 березня 2021 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ГУНП в Хмельницькій області".

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 липня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, Хмельницький, Хмельницька область, 29017 , код ЄДРПОУ - 40108824)

Головуючий суддя П.І. Салюк