Рішення № 98214490, 05.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4252/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 /далі – позивач, ФОП ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Кіровоградській області /далі – відповідач, ГУ ДПС у Кіровоградській області/ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00006780901 від 01 грудня 2020 року /а.с. 1-6/.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем безпідставно винесено податкове повідомлення-рішення №00006780901 від 01 грудня 2020 року, оскільки воно складено на підставі матеріалів кримінального провадження №12019120020002639 від 04 квітня 2019 року без належної перевірки позивача податковими органами, без відібрання у нього пояснень та з`ясування всіх обставин. Крім того, відповідачем грубо порушено вимоги абзацу 1 пункту 8 Порядку застосування фінансових санкцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02 червня 2003 року, оскільки оскаржуване рішення має іншу форму та зміст, ніж передбачено законодавством. Речовина, яка вилучена 15 вересня 2020 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , не є пальним, а відтак позивачем не вчинено порушення частини першої статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази, а ухвалою від 05 липня 2021 року допущено заміну відповідача - Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142606) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Кіровоградській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43995486).

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 34-36/ зазначив, що відповідно до матеріалів кримінальної справи на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда по справі №405/5530/20 провадження 1-кс/405/2654/20 співробітниками ГУ ДФС у Кіровоградській області 15 вересня 2020 року проведено обшук території та приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , та виявлено автозаправну колонку та дві ємності об`ємом 14 куб. м. та 25 куб. м., які належать позивачу та були заповнені рідиною жовто-білого кольору з характерним запахом дизельного пального (загальний об`єм – 5,8 тис. літрів), з автозаправної колонки відібрано зразки рідини, які були розлиті в три банки об`ємом по 0,5 літра. Один із вилучених зразків направлено на дослідження до випробувальної лабораторії ТОВ “ЧЕРКАСИ-НАФТА-2008” та відповідно до протоколу випробувань вказаної лабораторії такий зразок відповідає вимогам ДСТУ №7688:2015 “Паливо дизельне Євро. Технічні умови” як паливо дизельне ДП-Євро 5. Відповідно до баз даних ГУ ДПС у Кіровоградській області станом на 15 вересня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , жоден суб`єкт господарювання не оформлював ліцензію на право зберігання пального. Таким чином, позивачем допущено порушення частини першої статті 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” внаслідок зберігання пального без наявності відповідної ліцензії. Довід позивача про невідповідність форми оскаржуваного рішення вимогам законодавства є безпідставним, оскільки додатком до Порядку застосування фінансових санкцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02 червня 2003 року, визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься у разі виявлення порушень вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тоді як окремої форми рішення, яке виноситься у разі виявлення порушень вимог законодавства, що регулює зберігання пального, не встановлено, у зв`язку з чим відповідачем відповідно до положень підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 та статті 113 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с. 11/ ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації та набув правового статусу фізичної особи-підприємця з 27 листопада 1996 року, основний вид економічної діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

10 вересня 2020 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ “Мідас-Авто” укладено договір суборенди земельної ділянки №1-10/09 /а.с.63-65/, відповідно до умов якого передано ФОП ОСОБА_1 у строкове платне користування земельну ділянку кадастровий №3510300000:15:653:0002, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 вересня 2020 року у справі №405/5530/20 /а.с.48-50/ надано дозвіл на проведення обшуку території та приміщень ПП “Олександрія Преміум", за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю “МІДАС-АВТО”.

15 вересня 2020 року ст. слідчим з ОВС першого ВРКП СУ ГУ ДФС у Кіровоградській області, розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120020002639 від 04 квітня 2019 року, на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 вересня 2020 року, проведено обшук території та приміщень за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.53-56/, в ході проведення якого виявлено та в протоколі обшуку зафіксовано, що … виявлено сховище, огороджене металевим парканом. У сховищі під відкритим небом виявлена автозаправна колонка та дві ємності об`ємом 23м3 та 14 м3. Обидві ємності заповнені рідиною біло-жовтого кольору з характерним запахом дизельного палива. … З заправної колонки було відібрано зразки рідини, які були розлиті в три банки об`ємом по 0,5 літра … (бирки 4, 5 та 6).

Один із вилучених зразків листом ГУ ДФС у Кіровоградській області №1640/10/11-97-03-02-03 від 13 жовтня 2020 року /а.с.66-67/ направлено на дослідження до випробувальної лабораторії ТОВ “ЧЕРКАСИ-НАФТА-2008”.

Листом ФОП ОСОБА_1 №06-10/20 від 06 жовтня 2020 року /а.с.51/ повідомлено ГУ ДФУ у Кіровоградській області на запит №71/ФОП/11-97-03-02-03 від 24 вересня 2020 року, що ФОП ОСОБА_1 на початку вересня 2020 року було придбано дві ємності об`ємом 25 куб.м. та 15 куб. м. з метою подальшого використання в якості місця зберігання паливно-мастильних матеріалів для використання у власних потребах. Після доставки та огляду вказаних ємностей виявлено, шо вони з середини забруднені залишками паливно-мастильних матеріалів – бітумом, мазутом. З метою приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, вказані ємності оброблено хімічними розчинами для видалення та залишення для відстоювання. Таким чином, фактичне зберігання паливно-мастильних матеріалів в ємностях, що були оглянуті 15 вересня 2020 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , не проводилось у зв`язку з непридатністю ємностей для використання за призначенням. У зв`язку з викладеним, жоден вид палива у ємностях не зберігався. Також повідомлено, що 10 вересня 2020 року між ним та ТОВ “Мідас-Авто” укладено договір суборенди земельної ділянки, на якій розташовані вказані ємності.

Відповідно до протоколу випробувань Випробувальної лабораторії ТОВ “Черкаси-Нафта-2008” №240 від 15 жовтня 2020 року /а.с.57-58/ зразок у скляній банці, ємністю 0,5 л, заповненої рідиною жовто-білого кольору, вилучена з паливного резервуару під час проведення 15 вересня 2020 року обшуку, за визначеними показниками відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 “Паливо дизельне Євро. Технічні умови” як паливо дизельне ДП-Євро 5.

Листом Головного управління ДФС у Кіровоградській області №460/11-97-03-02-06 від 26 жовтня 2020 року /а.с.45/ до ГУ ДПС у Кіровоградській області направлено в копіях матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120020002639 від 04 квітня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 199, частинами другою та третьою статті 204 КК України, для вжиття заходів реагування згідно вимог чинного законодавства України щодо господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а також на підставі статті 222 КПК України надано дозвіл розголошувати відомості вказаного кримінального провадження в обсягах проведення перевірки.

Листом Дніпровської митниці Держмитслужби №7.5-08-02-2/15/8.16/10476 від 29 жовтня 2020 року /а.с.44/ повідомлено ГУ ДФС у Кіровоградській області на лист №1691/10/11-97-03-02-03 від 21 жовтня 2020 року, що згідно наданої до такого листа копії випробувань від 15 жовтня 2020 року №240 Випробувальної лабораторії ТОВ “Черкаси-Нафта-2008” досліджена проба товару за визначеними показниками відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 “Паливо дизельне Євро. Технічні умови” як паливо дизельне ДП-Євро 5. Згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, з урахуванням встановленого вмісту сірки, товар класифікується у товарній підкатегорії 2710194300.

Листом Головного управління ДФС у Кіровоградській області №195/11-97-03-02-05 від 10 листопада 2020 року /а.с.42/ до ГУ ДПС у Кіровоградській області з метою вирішення питання щодо можливого застосування фінансових санкцій до винних осіб направлено додаткові матеріали кримінального провадження №12019120020002639 від 04 квітня 2019 року, а також на підставі статті 222 КПК України надано дозвіл розголошувати відомості вказаного кримінального провадження в межах наданої інформації.

На підставі матеріалів кримінального провадження №12019120020002639 від 04 квітня 2019 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення – рішення №00006780901 від 01 грудня 2020 року /а.с.38/, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та абзацу 8 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (зі змінами та доповненнями) за порушення частини першої статті 15 вказаного Закону до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" в сумі 500000,00 грн.

Не погодившись з прийняттям відповідачем податкового повідомлення-рішення №00006780901 від 01 грудня 2020 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР /далі – Закон №481/95-ВР/ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, за визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №481/95-ВР, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик; Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій; термін "пальне" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

За визначенням підпункту 14.1.1411 Податкового кодексу України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПК України до пального також належить товар (продукція) згідно коду УКТ ЗЕД 2710 19 43 00 - Гас: Важкі дистиляти (газойль).

Відповідно до частин першої, восьмої - десятої статті 15 Закону №481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Частиною двадцять першою вказаної статті встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом восьмим частини другої цієї статті передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Отже, зберігання пального (крім зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів) здійснюється суб`єктами господарювання всіх форм власності лише за наявності ліцензії. У разі зберігання пального без наявності ліцензії до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів 500000 гривень.

За результатами перевірки матеріалів кримінального провадження №12019120020002639 від 04 квітня 2019 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області встановлено порушення позивачем частини першої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року внаслідок зберігання пального у двох ємностях об`ємом 25 куб.м. та 15 куб. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріалами справи підтверджується та позивачем у позовній заяві визнається, що дві ємності об`ємом 25 куб.м. та 15 куб. м., які 15 вересня 2020 року виявлені під час обшуку території та приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , належать йому та що у нього відсутня ліцензія на право зберігання пального.

Проте у позовній заяві позивач як на підставу протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначає, що у таких ємностях не зберігалося пальне, а містилась інша хімічна речовина, внаслідок чого у нього відсутній обов`язок мати відповідну ліцензію.

Довід позивача про відсутність пального в двох ємностях об`ємом 25 куб.м. та 15 куб. м., виявлених 15 вересня 2020 року під час обшуку території та приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , не підтверджується жодним доказом, тоді як віднесення наявної в них рідини до пального підтверджено копіями протоколу випробувань Випробувальної лабораторії ТОВ “Черкаси-Нафта-2008” №240 від 15 жовтня 2020 року та листа Дніпровської митниці Держмитслужби №7.5-08-02-2/15/8.16/10476 від 29 жовтня 2020 року, згідно яких речовина за визначеними показниками відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 “Паливо дизельне Євро. Технічні умови” як паливо дизельне ДП-Євро 5, яка згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, з урахуванням встановленого вмісту сірки, класифікується у товарній підкатегорії 2710 19 43 00.

Таким чином, відповідачем встановлений факт зберігання позивачем палива без придбання відповідної ліцензії на право зберігання пального.

Водночас частиною четвертою статті 17 Закону №481/95-ВР передбачено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

За визначеннями, наведеними у статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня / підпункт 14.1.39 пункту 14.1/; податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності /підпункт 14.1.157/; штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності /пункт 14.1.265/.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з підпунктом 116.1 статті 116 ПК України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до підпункту 80.2.2. пункту 80.2. статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності підстави: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Пунктом 80.10 зазначеної статті передбачено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Довідка перевірки - документ який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, фактична перевірка проводиться на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо виробництва та обігу підакцизних товарів. Результати такої перевірки оформлюються актом (у випадку встановлення порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) або довідкою (у випадку не встановлення під час перевірки порушень такого законодавства). У разі наявності підстав для застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема дотримання вимог Закону №481/95-ВР, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення – рішення.

Оскільки чинним законодавством не передбачено можливості контролюючим органам застосовувати до платника податків штрафні (фінансові) санкції (штрафи) шляхом їх визначення у податковому повідомленні-рішенні внаслідок виявлення порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, щодо зберігання пального, без проведення фактичної перевірки та оформлення її результатів в акті перевірки, то отримання від державних органів (в т.ч. матеріалів кримінального провадження) інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, зокрема, щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, може бути підставою для винесення керівником (його заступником або уповноваженою особю) контролюючого органу рішення, оформленого наказом, про проведення фактичної перевірки платника податків.

З матеріалів справи судом встановлено та сторонами визнано, що спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00006780901 від 01 грудня 2020 року винесено на підставі матеріалів кримінального провадження №12019120020002639 від 04 квітня 2019 року /а.с. 12/ та без проведення фактичної перевірки діяльності позивача щодо дотримання ним законодавства з обігу (зберігання) пального.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність у відповідача підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00006780901 від 01 грудня 2020 року підлягає скасуванню як протиправне.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Згідно з частинами першою та третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 5000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням АТ КБ "ПРИВАТБАНК" №338 від 22 квітня 2021 року /а.с. 26/.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 5000,00 грн.

У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн, а у мотивувальній частині позовної заяви зазначено, що детальний розрахунок таких витрат буде наданий в подальшому.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин другої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною дев`ятою вказаної статті передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн позивачем не надано до суду жодних документів, зокрема не надано копій договору про надання професійної (правничої) допомоги, актів виконаних робіт (наданих послуг), а також документів про оплату гонорару адвокату (квитанції, платіжного доручення тощо).

Також позивачем не подано до суду заяву про подання доказів щодо витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у відповідності до вимог частини сьомої статті 139 та статті 143 КАС України.

З огляду на викладене, позивачем не доведено фактичне понесення витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 20000,00 грн, у зв`язку з чим сума судових витрат на правничу допомогу розподілу між сторонами не підлягає.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, буд. 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ідентифікаційний код ВП 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00006780901 від 01 грудня 2020 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00006780901 від 01 грудня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, буд. 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ідентифікаційний код ВП 43995486) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк