Рішення № 98214489, 05.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/3724/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 29 квітня 2021 року) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області /далі – відповідач, УМВС України в Полтавській області/ про:

- визнання протиправними дій Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо відмови у внесенні запису до особової справи про початок військової служби ОСОБА_1 - день зарахування до Донецького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою - 18 серпня 1993 року;

- зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області внести запис до особової справи про початок військової служби ОСОБА_1 - день зарахування до Донецького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою - 18 серпня 1993 року /а.с. 35-39/.

Позов обґрунтований тим, що у період з 18 серпня 1993 року по 15 червня 1996 року позивач проходив службу (навчання) в Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Такий період його служби (навчання) не відображений в особовій справі, що впливає на обчислення календарного строку військової служби та виникнення права на призначення пенсії за вислугу років. Позивач звернувся до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області із заявою про зарахування вказаного періоду до стажу військової служби. Листом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області №Б-203/115/12/02/06-2021 від 17 березня 2021 року йому відмовлено у зарахуванні спірного періоду навчання у ліцеї до вислуги років.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.45-47/ зазначив, що на час звернення позивача у березні 2021 року із вимогою про перерахунок йому строку військової служби чинна редакція Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» не пов`язувала початок перебування на військовій службі із днем прибуття на навчання до військо-навчального закладу (військового ліцею). Ліцей є закладом освіти, який характеризується певною специфікою навчання, але навчання в ньому не ототожнюється з проходженням військової служби.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до витягу з наказу начальника Донецького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою №1 від 18 серпня 1993 року /а.с.57/ ОСОБА_1 зараховано до Донецького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою та призначено ліцеїстом 1 роти.

Згідно з наказом начальника Донецького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою №67 від 15 червня 1996 року «Про випуск ліцеїстів 1-ї роти у Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою у 1996 році» /а.с.58/ вручено атестат та нагрудний знак ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією атестату про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_1 від 15 червня 1996 року /а.с.19-20/.

Відповідно до записів у послужному списку /а.с.50-55/ ОСОБА_1 почав службу в Збройних Силах з 25 липня 1997 року у зв`язку з зарахуванням його курсантом до Харківського військового університету на підставі наказу №558 від 25 липня 1997 року.

ОСОБА_1 звернувся до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області із заявою від 04 березня 2021 року (вх.№Б-3364 від 11 березня 2021 року) /а.с. 56/, в якій просив зарахувати йому до вислуги років відповідно до пункту 4 Тимчасового положення про проходження військової служби солдатам, матросам, сержантам та старшинам, затвердженого Указом Президента України №174/93 від 13 травня 1993 року, строк навчання в Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 18 серпня 1993 року по 15 червня 1996 року.

Листом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області №Б-203/115/12/02/06-2021 від 17 березня 2021 року /а.с.10-11, 60/ ОСОБА_1 на його звернення повідомлено, що відповідно до положень статей 2, 4, 15, 20 Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу" Збройні Сили України комплектуються шляхом призову громадян, яким виповнилось 18 років, або прийняттям на військову службу за контрактом осіб від 17 років. В той час до ліцею зараховуються учні, які закінчили 9й клас, тобто від 14-16 років, що є менше віку громадян, які вступають на військову службу. Таким чином, комплектування Збройних Сил України громадянами, які приймаються на навчання до ліцеїв, відповідно до вказаного Закону є неможливим у зв`язку із їх недостатнім віком. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року та наказу МВС від 31 грудня 2007 року №499 до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил для виплати відсоткової надбавки та призначення пенсії додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, тоді як відповідно до статті 24 Закону України «Про вищу освіту» ліцей не відноситься до вищих навчальних закладів. У зв`язку з викладеним, відсутні підстави для зарахування періоду навчання у ліцеї до вислуги років.

Вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у внесенні запису до особової справи про початок військової служби - день зарахування до Донецького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою - 18 серпня 1993 року, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25 березня 1992 року /далі - Закон № 2232-XII (в редакції, яка була чинна на час навчання позивача в ліцеї) /.

Статтею 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин; військова служба жінок за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу; військова служба за контрактом прапорщиків і мічманів; військова служба за контрактом курсантів (слухачів) військово-навчальних закладів і студентів військових кафедр (факультетів військової підготовки, відділень військової підготовки) вищих цивільних навчальних закладів; військова служба за контрактом офіцерського складу.

Згідно приписів статті 4 Закону № 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші війська комплектуються військовослужбовцями через військові комісаріати шляхом: призову громадян на військову службу на основі загального військового обов`язку; вступу громадян на військову службу за контрактом.

У своїх рішеннях (зокрема, в постановах від 16 квітня 2013 року у справі №21-107а13, від 1 жовтня 2013 року у справі №21-330а13) Верховний Суд України неодноразово вказував, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року № 490 «Про реформу системи військової освіти» військові ліцеї були створені з метою підготовки кандидатів для вступу до військових навчальних закладів. Аналогічна позиція міститься й в постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №818/1880/18 та від 19 грудня 2019 року у справі № 540/902/19.

Так, на підставі вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 490 від 19 серпня 1992 року на базі Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ і військ зв`язку ім. Єпішева створений Донецький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Крім того, вказаною постановою затверджено перелік вищих навчальних закладів, в яких здійснюватиметься військова підготовка студентів, до якого жодний із створених ліцеїв, в тому числі і Донецький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, в якому навчався позивач, не включений.

Отже, цей ліцей не є військовим навчальним закладом в розумінні Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу" та навчання у такому ліцеї не можна вважати одним із видів військової служби, перелічених у статті 2 вказаного Закону, а тому строк навчання позивача у Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою не може бути зараховано у загальний строк військової служби.

Також постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393 визначено обмежений перелік підстав для зарахування до вислуги років, до яких навчання у військових ліцеях не відноситься.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом при вирішенні подібних спірних правовідносин у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №813/3997/17.

Окрім викладеного, суд зважає і на те, що необхідною умовою прийняття на військову службу є, зокрема, досягнення громадянином України відповідного віку.

Так, відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про загальний військовий обов`язок та військову службу" (у редакції, що діяла на час навчання позивача у ліцеї) на строкову військову службу в мирний час призиваються придатні до неї за станом здоров`я і віком громадяни, яким до дня відправки у військові частини виповнилося 18 років.

А частиною першою статті 20 Закону № 2232-ХІІ було визначено, що на військову службу у добровільному порядку приймаються особи, які відповідають вимогам військової служби, зокрема громадяни віком від 17 до 21 року, в тому числі ті, котрі досягли 17-річного віку в рік зарахування на навчання, а також військовослужбовці та військовозобов`язані віком від 18 до 23 років, які не мають військових звань офіцерського складу і виявили бажання вчитися у військово-навчальних закладах, - на військову службу курсантів військово-навчальних закладів; курсанти військово-навчальних закладів і офіцери запасу - на військову службу офіцерського складу.

В той же час з матеріалів справи слідує, що позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.21/, на момент його зарахування до військового ліцею (наказ №1 від 18 серпня 1993 року) було лише 14 років. Отже, він був неповнолітньою особою, яка в силу положень законодавства не могла бути призваною на військову службу або добровільно вступити на неї.

Відповідно до змісту наказів Донецького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою №1 від 18 серпня 1993 року та №67 від 15 червня 1996 року позивач був зарахований до Донецького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою та відрахований з такого ліцею як «ліцеїст», а не курсант чи слухач. Іншого військового (спеціального) звання позивачу під час навчання та після його завершення не було присвоєно. При цьому позивачу було видано атестат про повну загальну середню освіту ОЖ НОМЕР_2 від 15 червня 1996 року /а.с.19-20/.

Також відповідно до частини третьої статті 2 Закону №2232-ХІІ в редакції, чинній протягом періоду навчання позивача в ліцеї, громадяни України, які призвані або добровільно вступили на військову службу, приймають Військову присягу на вірність народу України і тільки після цього можуть бути направлені на навчання чи для інших військових потреб за межі України.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач прийняв Військову присягу 06 вересня 1997 року, про що свідчить запис в пункті 8 його військового квитка серії НОМЕР_3 /а.с.15/, тобто після закінчення ним 15 червня 1996 року навчання в Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що період навчання позивача з 18 серпня 1993 року по 15 червня 1996 року не може бути зараховано у загальний строк його військової служби.

Інші доводи позивача не спростовують вищенаведені висновки суду у цій справі.

Отже, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 08592276) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк