Постанова № 9821427, 25.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2010 р. м. КиївК-8191/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівБрайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судових засідань: Кунда Д.І.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2008 року

та постанову Господарського суду Запорізької області від 11.07.2007 року

по справі № 6/29-13/243/07-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбудсервіс"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалбудсервіс" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000442601/0/18298 від 18.06.2004 р., № 0000442601/1/20910 від 09.07.2004 р., № 0000442601/2/27289 від 08.09.2004 р., №0000442601/3 від 19.11.2004 р.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 11.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2008 року у даній справі позов задоволено та визнано нечинними спірні податкові повідомлення-рішення з мотивів безпідставності їх прийняття.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Універсалбудсервіс" з питань взаємовідносин з ПП "Металтрейд" за період 2, 3, 4 квартали 2001 р., за результатами якої складено акт від 16.06.2004 р. № 34/26-02/20504406.

В ході перевірки виявлено, що ТОВ "Універсалбудсервіс" уклало договір з ПП "Металтрейд" від 02.04.2001 р.№ 17 про поставку товару (фероніобію). ПП "Металтрейд" відвантажило ТОВ "Універсалбудсервіс" товар згідно з податковими накладними від 06.04.2001 р. № 19 на загальну суму 291 226, 75 грн., в тому числі 48 537, 79 грн. податок на додану вартість, від 27.08.2001 р. № 51 на загальну суму 182 815, 92 грн., в тому числі 30 469, 32 грн. податок на додану вартість, від 08.11.2001 р. № 64 на загальну суму 75 143, 00 грн., в тому числі 12 523, 85 грн. податок на додану вартість, від 07.12.2001 р. № 73 на загальну суму 97 147, 98 грн., в тому числі 16 191, 33 грн. податок на додану вартість, від 12.12.2001 р. № 74 на загальну суму 15 973, 99 грн., в тому числі 2 662, 33 грн. податок на додану вартість.

Господарським судом Запорізької області рішенням від 03.10.2003 р. у справі №23/184, згідно зі статтею 49 ЦК України, визнано недійсним договір від 02.04.2001 р. № 17, укладений між ТОВ "Універсалбудсервіс" та ПП "Металтрейд", з моменту його укладання.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товариство безпідставно віднесло до валових витрат 551,9тис. грн., а саме у 2 кварталі 2001 р. - 242,7 тис. грн., 3 кварталі 2001 р. - 152,3 тис. грн., 4 кварталі 2001 р. - 156,9 тис. грн.

За результатами перевірки контролюючим органом, з посиланням на порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачу донараховано 165, 09 тис. грн. податку на прибуток та на 0,6 тис. грн. зменшено збитки за 3 квартал 2001 р. і ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя податковим повідомленням-рішенням від 18.06.2004 р. № 0000442601/0/18298 визначено до сплати Товариству 165,09 тис. грн. податку на прибуток та 82 545,00 грн. штрафної санкції.

В результаті процедури адміністративного оскарження відносно позивача було прийнято податкові повідомлення рішення №0000442601/1/20910 від 09.07.2004р., №0000442601/2/27289 від 08.09.2004р., №0000442601/3 від 19.11.2004р. на таку ж суму та визначено нові терміни сплати податкового зобов'язання.

Задовольняючи позовні вимоги, та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно п. 5.10 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підстави для визнання неправомірними або необґрунтованими показників податкової звітності позивача з 2001 р. відсутні, що призвело до необґрунтованого висновку податкового органу про завищення позивачем валових витрат у відповідних сумах у зв'язку із застосуванням реституції, згідно постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 24.12.2003р. у справі № 23/184.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Обґрунтовано встановивши, що визнання недійсною угоди на підставі ст. 49 ЦК УРСР, не може бути підставою для висновку про незаконність дій позивача при визначенні податкових зобов'язань під час здійснення господарської операції, судами попередніх інстанцій разом з тим не правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, зокрема не враховано вимоги пункту п. 5.10 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого: у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Враховуючи зазначене, після визнання судом угоди недійсною і проведення двосторонньої реституції, позивач повинен був здійснити відповідний перерахунок валових доходів у звітному періоді, в якому сталася зміна суми компенсації.

Вказані вимоги чинного законодавства не були виконані, що у подальшому призвело до необґрунтованого завищення позивачем податку на прибуток у відповідній сумі.

За таких обставин, враховуючи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування цих рішень з прийняттям нового рішення, зокрема про відмову в задоволенні позовних вимог з наведених вище мотивів.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2008 року та постанову Господарського суду Запорізької області від 11.07.2007 року у даній справі.

Керуючись ст. 210 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя задовольнити.

Скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2008 року та постанову Господарського суду Запорізької області від 11.07.2007 року по справі № 6/29-13/243/07-АП.

Постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписБрайко А.І.

підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.

Ухвала складена у повному обсязі 28.05.2010р.