Рішення № 98209677, 06.07.2021, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/2109/21

провадження у справі № 2/0285/614/21

06 липня 2021 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі головуючої судді Сташків Т.Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,

за участі позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новограда-Волинського за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до місцевої територіальної громади в особі Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та просила постановити рішення суду, яким визнати за нею у порядку спадкування право на завершення приватизації земельних ділянок, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та були передані у приватну власність спадкодавцю ОСОБА_3 рішенням другої сесії ХХІІ скликання Киківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області від 01.02.1995 року.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка – ОСОБА_3 . Позивач є єдиною спадкоємицею після смерті тітки та прийняла спадщину, отримавши свідоцтво про право власності на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Також покійній за рішенням сільської ради від 1995 року передано у власність земельні ділянки за вказаною адресою площею 0,60 га. Проте остання за життя не встигла завершити приватизацію земельної ділянки. Позивач звернулася до Стриївської сільської ради для отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, але отримала відмову. Позивач стверджує, що право на завершення приватизації входить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 . Покійна за життя не встигла отримати дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою та оформити належним чином свої права. Тому позивач просила визнати за нею, як спадкоємицею за законом, право на завершення приватизації вказаної земельної ділянки. З метою захисту своїх майнових прав змушена звернутись до суду.

Після усунення недоліків провадження по справі відкрито ухвалою суду від 06.05.2021 року за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 01.06.2021 року.

У строки, встановлені судом, відзив на позов не надійшов та ухвалою від 01.06.2021 року закрите підготовче провадження та справа призначена до розгляду на 06.07.2021 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові, просила задовольнити у повному обсязі.

Сільський голова Стриївської сільської ради в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Повідомив, що на виконання рішення сільської ради від 01.02.1995 року вони мають можливість надати земельні ділянки площею 0,60 га із земель запасу, проте за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку немає в наявності вільних 0,25 га землі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Немильня Новоград-Волинського району Житомирської області.

Покійній ОСОБА_3 належав житловий будинок по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого виконкомом Киківської сільської ради Новоград-Волинського району 25.04.1982 року на підставі рішення виконкому Киківської сільської ради № 21 від 25.04.1989 року.

А також рішенням другої сесії ХХІІ скликання Киківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області від 01.02.1995 року було вирішено передати у приватну власність ОСОБА_3 земельні ділянки в межах населеного пункту с. Немильня площею 0,6000 га, в тому числі: ріллі — 0,51 га, садів — 0,07 га, інших угідь — 0,01 га, під будівлями — 0,01 га. В тому числі для обслуговування житлового будинку — 0,25 га, для особистого підсобного господарства — 0,35 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Державні акти (свідоцтва на власність) не видавались.

Після її смерті спадщину прийняла позивач ОСОБА_4 , яка отримала 23.09.2020 року свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Також позивач є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 , спадкова справа № 27/2019 заведена лише за заявою позивача, інші особи з заявами про прийняття спадщини не зверталися, свідоцтва про право власності не видавалися.

Звернувшись до сільської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки їй у власність, отримала відмову, оскільки їй запропоновано лише надати дозвіл на приватизацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га.

Отримавши рішення сільської ради про передачу у приватну власність земельних ділянок 1995 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконала всі вимоги по приватизації земельних ділянок, тобто, за життя не встигла завершити їх приватизацію.

Відповідно до ст.ст. 328, 392, 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті (ст. 1218), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст.328) та власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує право власності.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п.1 ч.3 ст.152 Земельного кодексу України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч.1 ст. 1225 ЦК України.

Згідно положень ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На підставі абз.2 п.1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі закону № 139–V від 14 вересня 2006 року) є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Правова позиція, за якою право власності щодо ділянок, приватизованих згідно з Декретом, виникає незалежно від їх посвідчення державним актом висловлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 року по справі № 372//2626/15-ц.

Згідно ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Але отримання рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки не означає позитивного рішення про подальшу передачу такої земельної ділянки особі. Такий дозвіл лише дає право спадкоємцю на завершення приватизації та оформлення своїх майнових прав відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На момент смерті ОСОБА_3 земельні ділянки загальною площею 0,60 га по АДРЕСА_1 не належали останній, тому, дійсно, вони не могли бути успадковані ні за законом, ні за заповітом, однак позивач і не звертається з такою вимогою до суду.

Відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок в порядку спадкування є законними та підставними, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 10-12, 76-84, 141, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до місцевої територіальної громади в особі Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (11777, вул. Садова, 4, с. Стриєва, Новоград-Волинський район, Житомирська область; код ЄДРПОУ 04344067) – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування право на завершення приватизації земельних ділянок, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та були передані у приватну власність спадкодавцю ОСОБА_3 рішенням другої сесії ХХІІ скликання Киківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області від 01.02.1995 року.

Стягнути з Стриївської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 908 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення 09.07.2021 року.

Головуюча суддя Т.Г. Сташків