Ухвала суду № 98206374, 09.07.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21005/21

Провадження № 1-кс/947/9467/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Устрой Н.В., за участю прокурора Юрченко Д.Е., захисника підозрюваного – адвоката Рахнянської С.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Кутового Ф.В., яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси Юрченка Д.Е., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021163480000537 від 09.07.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Досудовим розслідуванням встановлено: 08.07.2021 о 19:00 годині ОСОБА_1 , вступив в злочинну змову з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , направлену на таємне викрадення чужого майна, з приміщення ТОВ «Пакінг» розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 18 В, що належить потерпілому ОСОБА_5 .

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, того ж дня, приблизно о 03:20 годині, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, попередньо розподіливши ролі між собою, таким чином, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , залишились в автомобілі «HondaAccord» чорного кольору р/н НОМЕР_1 , біля паркану ТОВ «Пакінг» розташованого за адресою: м. Одеса, Ільфа і Петрова, 18 В та стали слідкувати, щоб їх злочинні дії в тому числі дії ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , були непомічені, тоді, як ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , шляхом пошкодження металопластикового вікна, проникли в приміщення ТОВ «Пакінг», звідки таємно викрали майно, яке належить потерпілому, а саме: металевий сейф чорного кольору, в якому знаходились грошові кошти в сумі 1000 доларів США, які згідно курсу НБУ станом на 09.07.2021 становлять 27286 гривень, тим самим спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 27286 гривень.

Після чого, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , з викраденим майном на автомобілі «HondaAccord» чорного кольору, р/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, отримавши можливість розпорядитись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – у таємному викраденні чужого майна (крадіжці)вчиненої повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у інше приміщення.

09.07.2021, слідчим СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021163480000537 за ознаками ст. 185 ч. 3 КК України за фактом крадіжки з проникненням у інше приміщення.

09.07.2021, слідчим під час проведення огляду місця подіїв автомобілі марки автомобілі «Honda Accord» чорного кольору, р/н НОМЕР_1 , виявлено та вилучено металевий сейф чорного кольору, в якому знаходились грошові кошти в сумі 1000 доларів США, які згідно курсу НБУ станом на 09.07.2021 становлять 27286 гривень.

У вчинені вказаного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, оскільки ризики не підтверджені, підозрюваний має двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання та реєстрації, підозрюваний хворий на ВІЛ та поза легковий туберкульоз. Прошу застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, з підозрою погодився.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 09.07.2021 року ОСОБА_1 було затримано в порядок ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненої за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у інше приміщення.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотанні сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне: підозрюваний не працевлаштований, тобто немає постійного джерела прибутку, а кримінальне правопорушення має корисливий характер.

Все вищевказане в сукупності обґрунтовує ризик переховування.

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює наступну процедуру отримання показань від потерпілих, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та дослідження їх судом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані потерпілого, який в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілого, схиляючи його до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи корисливий характер вказаного кримінального правопорушення, спосіб вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що останній може вчиняти заходи, спрямовані на недопущення виявлення інших епізодів злочинних дій, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя бере до уваги характеризуючи матеріали підозрюваного, а саме те що підозрюваний має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, та має низку захворювань.

4.3. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, а також характеризуючи дані підозрюваного та встановлені в судовому засіданні обставини щодо існування ризиків, слідчий суддя приходить до переконання про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність відмови в задоволенні клопотання сторони обвинувачення та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, та покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаючи, що вказаний запобіжний захід в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної та забезпечить досягнення мети застосування запобіжного заходу та в повній мірі буде здатним запобігти встановленим ризикам.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Кутового Ф.В., яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси Юрченка Д.Е., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021163480000537 від 09.07.2021 року – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 09.09.2021 року, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 09.09.2021 року, наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до органів досудового розслідування, прокуратури та суду, на визначений час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.