Ухвала суду № 98206373, 09.07.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/20648/21

Провадження № 1-кс/947/9457/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Устрой Н.В., за участю прокурора Савельєва Ю.В., захисника підозрюваного - адвоката Кіріяк Н.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Мінуса О.І., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Савельєвим Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160000000507 від 13.05.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця с. Табаки, Болградського району, Одеської області, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 18.02.2021 року Біляївським районим судом Одеської області за частиною 1 статті 309 КК України до обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ч.ч. 1,2 ст. 75, п.п. 1,2 ч. 1 п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, звільнений від відбування покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів, шляхом отримання грошових коштів шляхом систематичного заняття протиправною діяльністю пов`язаною з незаконним збутом наркотичних засобів, усвідомлюючи, що реалізація злочинного плану направленого на збут наркотичних речовин на території с. Усатове Біляївського району Одеської області та міста Одеси потребує залучення значної кількості людських ресурсів, розробила злочинний план до реалізації якого залучила власну матір - ОСОБА_3 ,знайомого - ОСОБА_4 , та інших невстановленим досудовим розслідуванням осіб, при цьому роль керівника взяла на себе. Реалізуючи свій злочинний план, направлений на незаконне придбання, зберігання та збут наркотичного засобу обіг якого обмежено - метадону, ОСОБА_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, до здійснення протиправної діяльності залучила знайомого ОСОБА_1 , довівши до його відома заздалегідь розроблений злочинний план, направлений на збут наркотичних засобів. Відповідно до плану ОСОБА_2 , роль ОСОБА_4 , полягала у безпосередньому збуті наркотичних засобів наркозалежним особам, самостійно та за вказівкою останньої.

Так, 20.05.2021 о 14.28 год. особа під псевдонімом ОСОБА_5 , діючи на підставі постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, перебуваючи у службовому приміщенні УСР в Одеській області ДСР НП України, за адресою: м. Одеса , вул. Осіпова, 23, здійснив телефонний дзвінок на мобільний номер НОМЕР_1 . Піднявши слухавку на запитання ОСОБА_5 щодо наявності можливості взяти у ОСОБА_2 наркотичний засіб ОСОБА_1 , повідомив , щоб останній зателефонував пізніше, адже йому необхідно порадитися.

У подальшому, 20.05.2021 о 15.28 год., за існуючою домовленістю, особа під псевдонімом ОСОБА_5 знову зателефонував ОСОБА_1 та в ході розмови останній повідомив, що привезе наркотичний засіб та передасть під час особистої зустрічі, визначивши нічний клуб «Паладіум» за адресою: м. Одеса, бульвар Італійський, буд. 4, місцем зустрічі.

Далі, діючи відповідно до попередньої домовленості особа під псевдонімом ОСОБА_5 , о 15.28 год. 20.05.2021, перебуваючи на тротуарі біля будинку № 8 за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, зустрівся з ОСОБА_1 , який отримавши від ОСОБА_5 , який діяв під контролем співробітників поліції, грошові кошти в сумі 1000 гривень, передав останньому згорток полімерного матеріалу синього кольору у якому знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, при цьому зазначивши, що згорток з речовиною він отримав від ОСОБА_2 . Після чого особа під псевдонімом ОСОБА_5 , прослідувавши до службового автотранспорту, де в присутності понятих добровільно видав працівникам поліції незаконно придбану ним кристалоподібну речовину білого кольору загальною масою 0,362 г.

У ході досудового розслідування встановлено, що порошкоподібна речовина білого кольору масою 0,362 г містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол).

Метадон (фенадон), згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1298 від 2 грудня 2009 року, «Список № 1 наркотичних засобів, обіг якого обмежено» в «Таблиці ІІ», є наркотичним засобом. Дифенгідрамін (димедрол) тверді форми, згідно Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 490 від 17.08.2007 р. «Про затвердження Переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів», є сильнодіючим лікарським засобом. Тобто, 20.05.2021 ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_2 , збув наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон.

Надалі продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на збут наркотичних засобів ОСОБА_1 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановлений досудовим розслідуванням час, роздобув згорток з наркотичним засобом обіг якого обмежено - метадон та у подальшому з метою наживи зберігав його за власним місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 .

У подальшому 08.07.2021 о 07.50 год., особа під псевдонімом ОСОБА_5 , діючи на підставі постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , здійснив телефонний дзвінок на абонентський номер НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 . В ході телефонної бесіди особа під псевдонімом ОСОБА_5 , домовився про придбання у останнього наркотичних засобів на суму 1500 гривень. Надалі приблизно о 07.52 год., ОСОБА_5 , прибувши до будинку де його очікував ОСОБА_1 , передав останньому у якості оплати 1500 гривень та повернувся до вихідної позиції. Приблизно о 08.40 год., на мобільний термінал особи під псевдонімом ОСОБА_5 , який діяв під контролем, надійшов дзвінок з абонентського номеру НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 , під час розмови останній зазначив про необхідність прибути до його будинку для отримання наркотичного засобу. У свою чергу особа під псевдонімом ОСОБА_5 , одразу вирушив до будинку АДРЕСА_4 , біля якого від ОСОБА_1 , отримав полімерний згорток з кристалічною речовиною білого кольору та вирушив до будинку АДРЕСА_3 .

Надалі о 09.05 год., перебуваючи біля нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_3, будучі учасником огляду місця події особа під псевдонімом ОСОБА_5 , при участі понятих, за пропозицією співробітників поліції добровільно видав придбаний у ОСОБА_1 , полімерний згорток з кристалічної речовиною білого кольору. У зв`язку з чим, в ході проведення огляду місця події, з метою проведення попередньої ідентифікації кристалічної речовини білого кольору виданої ОСОБА_5 , за допомогою детектора «Touch&Know» General Screening Drugs, серійний номер 9013820АТ, встановлено наявність у зазначеному згортку наркотичної речовини. Після чого з застосуванням детектора «MethadoneIdentification», серійний номер 8513120А, встановлено, що речовина білого кольору збута ОСОБА_1 , містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон.

Метадон (фенадон), згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1298 від 2 грудня 2009 року, «Список № 1 наркотичних засобів, обіг якого обмежено» в «Таблиці ІІ», є наркотичним засобом.

Тобто, 08.07.2021 ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_2 , збув наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон.

У подальшому 09.07.2021 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст.307 КК України.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307КК України, які згідно ст. 12 КК України є тяжкими, тому ОСОБА_1 , усвідомлюючи можливість його засудження до покарання у виді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КК України, оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі має можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні з метою зміни ними показань у ході судового розгляду кримінального провадження.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 , має судимість за вчинення злочину відносно незаконного зберігання наркотичних засобів, тобто за частиною 1 статті 309 КК України, проте не зважаючи на даний факт на протязі менше ніж пів року не ставши на шлях виправлення, вчинив злочин передбачений ч. 2 ст.307 КК України, що стало підставою повідомлення йому про підозру.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вказавши, що необґрунтоване, підозрюваний має постійне місце проживання, визнає провину, співпрацює зі слідством, добровільно видав речі при проведення обшуку.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 09.07.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 2 ст.307 КК України, незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений за попередньою змовою групою осіб;

- ч. 2 ст.307 КК України, незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується: протоколом огляду закупника і вручення грошових коштів від 20.05.2021 року, протоколом отримання добровільно наданого предмету від 20.05.2021 року, висновком експерта від 03.06.2021 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_5 від 21.05.2021 року, протоколами про результати знаття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, протоколом огляду місця події від 08.07.2021 року, протоколом огляду від 08.07.2021 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.1.1. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер таких кримінальних правопорушень, оскільки розповсюдження наркотичних засобів завдає істотної шкоди суспільним інтересам, життю та здоров`ю людини, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Враховуючи також те, що матеріали клопотання та кримінального провадження містять протоколи допиту свідка ОСОБА_5 , тому підозрюваному при ознайомлені стануть відомі анкетні дані останнього, який в подальшому, буде допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідка, схиляючи його до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідка, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

При вирішенні питання щодо існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя бере до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень, кількість епізодів, їх специфіку, корисливий характер, а також характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній офіційно не працює, тобто не має постійного джерела прибутку та офіційного заробітку, ймовірно отримував дохід від збуту наркотичних засобів, раніше судимий слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді вчинення іншого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів.

4.1.2. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжних заходів у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов`язання є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

4.2. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_1 розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідивши клопотання та долучені в обґрунтування матеріали, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та соціального стану підозрюваного, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Так, при визначенні розміру застави слідчий суддя враховує наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, обставини вчинення кримінальних правопорушень, суспільно-небезпечні наслідки, майновий та сімейний стан підозрюваного, зокрема, обставину ймовірного отриманім прибутку від незаконного збуту наркотичних засобів, у зв`язку з чим, застава у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194-196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Мінуса О.І., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Савельєвим Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160000000507 від 13.05.2020 року - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 05.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 09.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду а кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну за винятком паспорта громадянина України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.