Ухвала суду № 9820610, 25.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2010 р. м. КиївК-43674/09

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддівКравченко О. О., Леонтович К. Г., Чалого С. Я., Черпіцької Л. Т., секретаря судового засідання Парадюка А. І., за участю представника відповідача Косарецькова В. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградського обласного центру зайнятості на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Кіровоградського обласного управління до Кіровоградського обласного центру зайнятості про скасування рішення щодо застосування економічних санкцій, встановив: Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Кіровоградського обласного управління звернулось з позовом до Кіровоградського обласного центру зайнятості про скасування рішення Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення обласного центру зайнятості від 05 серпня 2008 року № 1106-33/09323408. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про залишення без розгляду.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що головним спеціалістом Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості проведено перевірку додержання законодавства про зайнятість населення та загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття Кіровоградського обласного управління Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Під час перевірки встановлено, що Кіровоградським обласним управлінням Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" порушені норми вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», а саме: працівників ОСОБА_1, ОСОБА_2 звільнено 30 грудня 2005 року, проте, повідомлення Кіровоградському обласному центру зайнятості про вивільнення працівників подано 31 жовтня 2005 року.

За результатами перевірки 19 липня 2006 року Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості складено акт № 132.

На підставі вказаного акту відповідачем прийняте рішення № 1106-33/09323408 від 05 серпня 2008 року про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 8358 грн 60 коп. за порушення п. 5 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що, задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права.

Так колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що штраф, передбачений ч. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», є адміністративно-господарською санкцією.

Відповідно до ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділенні господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ст. 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Законом України "Про зайнятість населення" визначено правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Згідно ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Адміністративно-господарський штраф є одним із видів адміністративно-господарської санкції, передбаченої ст. 239 ГК України.

Таким чином встановлений ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" штраф за своєю правовою природою є адміністративно-господарською санкцією, оскільки він встановлений законом, застосовується уповноваженим державним органом до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, встановленими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Штраф, встановлений ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення", за своєю природою є адміністративно-господарською санкцією, при цьому відповідач пропустив строк, встановлений ст. 250 ГК України для його застосування, а отже рішення про застосування штрафу № 1106-33/09323408 від 05 серпня 2008 року є незаконним.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Кіровоградського обласного центру зайнятості залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 239 КАС України.