Рішення № 98203636, 06.07.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2149/21

Провадження № 2/127/343/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого - судді Антонюка В. В.,

при секретарі: Горденко Г.О.,

з участю: представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Сторчак Т.В.,

представника співвідповідачів – Байдака В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ВМР, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_5 , яка до дня смерті проживала в АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, що складається з належної їй згідно державного акту на право власності земельної ділянки, розміром 1,6987 га, яка розташована на території Писарівської сільської ради Вінницького району і отримана по лінії померлої матері ОСОБА_5 - від бабусі ОСОБА_6 .

Позивач зазначає, що на даний час в с. Писарівка проживає батько позивача - ОСОБА_3 , який постійно хворіє і після смерті своєї дружини його стан здоров`я погіршився. Протягом усього часу і на даний час позивач вимушений майже постійно бути присутнім біля батька і постійно доглядати його. В жовтні 2020 року у ОСОБА_3 трапився інсульт і дружина позивача найняла сиділку для нього.

Сестра позивача - ОСОБА_4 проживає в США уже майже 5 років.

На даний час відомості про заповіт відсутні, хоча при житті - мати позивача стверджувала, що склала заповіт на позивача, оскільки він піклувався про неї.

При зверненні до нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу позивачу було роз`яснено, що він пропустив 6 місячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позивач вважав, що заповіт матері існує, а тому йому не потрібно приймати спадкове майно та не потрібно було звертатись до нотаріуса із будь-якою заявою після її смерті.

Позивач не звертався в 6-ти місячний строк до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки на час смерті матері він не був обізнаний із законодавством про спадкування. Тому поважною причиною неподання письмової заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті матері вважає свою необізнаність у чинному законодавстві, а також постійне відвідування лікарні, оскільки він себе погано почував, а також через постійні відвідування лікарні щодо себе та доглядом за батьком, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом, в якому він просить визначити додатковий строк у три місяці для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 01.02.2021 року відкрито провадження у справі за загальними правилами позовного провадження та призначено до судового засідання.

Ухвалами суду від 11.03.2021 року до участі в справі залучено співвідповідачів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та витребувано із Вінницької районної державної нотаріальної контори інформацію щодо заведення спадкової справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі за обставин, викладених в позовній заяві, просив суд їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні при винесенні рішення поклались на думку суду.

Представник співвідповідачів ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є дружиною позивача. Після того як захворів ОСОБА_3 вона найняла сиділку для нього, яка постійно доглядає його. Її чоловік відвідує батька, доглядає за ним та допомагає по господарству.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_3 і вони в нормальних сусідських відносинах. Позивач часто відвідував батьків до хвороби, допомагав по господарству, садив город. Будинок будувала бабуся позивача, а прибудови до будинку ОСОБА_3 . Позивач після смерті матері раз в тиждень приїжджав до батька, підтримував його, допомагав. Після того як ОСОБА_3 привезли з лікарні позивач разом зі своєю дружиною були біля нього і доглядали за ним.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_3 . Позивач приїжджав до батьків, допомагав їм по господарству. Після смерті матері позивач приїжав раз на тиждень і обробляв город. Коли захворів ОСОБА_3 позивач найняв сиділку і оплачував її послуги. До хвороби ОСОБА_3 він сам доглядав за будинком, тримав кролі, кури, пасіку, город допомагав обробляти позивач.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що її найняли бути сиділкою по догляду за ОСОБА_3 , і вона допомагає доглядати останнього з 06.11.2020 року. В ОСОБА_3 був інсульт. ЇЇ найняла ОСОБА_4 і оплачує її послуги. Позивач після хвороби батька приїжджав два рази і все. ОСОБА_3 потребує сторонньої допомоги, ходити він може сам. Коли вона приїхала доглядати ОСОБА_3 то приїхали позивач з дружиною і передали їй медикаменти і розповіли що і як робити та поїхали.

Заслухавши пояснення сторін по справі, свідків, дослідивши та проаналізувавши докази по справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився позивач ОСОБА_2 , батьками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.07.1960 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Писарівка, Вінницького району, Вінницької області померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу сесії сільської ради від 17.01.1961 року, ОСОБА_3 користується земельною ділянкою, розміром 1,6987 га, яка розташована на території Писарівської сільської ради Вінницького району, та була виділена ОСОБА_6 , що підтверджується Протоколом сесії сільської ради депутатів трудящих від 31.12.1947 року по 18.04.1948 року.

Згідно виписки з КНП «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології» за №2557 від 02.11.2020 року, ОСОБА_3 виписаний з лікарні з діагнозом: ІХСю Дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІІст ІІст Ризик4; шлункова екстрасистолія по типу бігемінії. СНІІА ІІст зі збереженою ФВ; гостре порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом (23.10.20) в басейні лівої задньої мозкової артерії (за даними СКТ головного мозку від 26.10.2020 року); ХХН. Хронічний пієлонефрит в стадії загострення.

Відповідно до довідки з Науково-дослідного інституту Реабілітації інвалідів ВНМУ ім.. М.І. Пирогова за №130 від 27.02.2020 року, ОСОБА_2 перебуває під наглядом в клініці інституту реабілітації осіб з інвалідністю з 17.04.2019 року по даний час.

22.12.2020 року державний нотаріус Вінницького районного державного нотаріального округу Когутницький Є.В., виніс постанову, якою відмовив ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як осатаній не подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Норми ст. 1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .

Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_13 та ОСОБА_4 на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 908 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 141, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, ст. ст.1270, 1272 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити .

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк на три місяці, після набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави 908 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 09.07.2021 року.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Вінницька міська рада, ЄДРПОУ 25512617, адреса: м. Вінниця, вул. Соборна,59.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: В.В. Антонюк