Ухвала суду № 98202463, 08.07.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"08" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1613/21Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.

за участю секретаря судового засідання Мукієнко Д.С.

за участю представників:

від позивача: адвокат Комар О.Г. – довіреність,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши заяву Приватного підприємства «O.L.KAR. ФАРМ-СЕРВІС» (вх.№2-853/21 від 08.07.2021р.) про забезпечення позову у справі №916/1613/21

за позовом: Приватного підприємства «O.L.KAR. ФАРМ-СЕРВІС» (вул. Героїв Майдану, № 272-В, м. Шаргород, Вінницька обл., 23500, код ЄДРПОУ 13334866)

до відповідача: Комунального підприємства «Кодимська аптека» Кодимської міської ради Одеської області (вул. Академіка Амосова, № 2, м. Кодима, Одеська обл., 66000, код ЄДРПОУ 33775594)

про стягнення 496 639,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «O.L.KAR. ФАРМ-СЕРВІС» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Кодимська аптека» Кодимської міської ради Одеської області 496639,74 грн. заборгованості, з яких: 493718,02 грн. основного боргу, 2434,77 грн. пені та 486,95 грн. 3% річних.

Підставою названого позову позивач визначив невиконання відповідачем укладеного між ними договору поставки товарів №9530 від 06.02.2020р. в частині проведення розрахунків за ним щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

14.06.2021 року ухвалою Господарського суду Одеської області суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1613/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.07.2021р. о 12:40 год.

08.07.2021 року за вх.№2-853/21 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд заборонити ліквідаційній комісії КП «Кодимська аптека» Кодимської міської ради Одеської області вчиняти подання будь-якому державному реєстраторові суб`єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб`єктам державної реєстрації, документів, які передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи КП «Кодимська аптека» Кодимської міської ради Одеської області.

Заява про забезпечення позову обґрунтована наступним.

Як вказує позивач, у відомостях відносно відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказано, що засновник відповідача 06.05.2021р. прийняв рішення щодо припинення юридичної особи відповідача в результаті її ліквідації та визначив строк розгляду вимог кредитора - до 07.07.2021р.

31.05.2021р. позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості, яку останній отримав 04.06.2021р., а 04.06.2021р. представник позивача направив відповідачу примірник позовної заяви з доданими документами, який також отримано відповідачем 10.06.2021р.

22.06.2021 року та 02.07.2021р. позивач звертався до відповідача з вимогами кредитора щодо сплати боргу в сумі 491 718,02 грн., яка отримана аптекою 26.06.2021р. та 06.07.2021р. відповідно.

При цьому, як стверджує позивач, всупереч приписам ч. 6 ст. 105 ЦК України, відповідач не повідомив позивача про розгляд отриманих у вказаних документах вимог щодо сплати боргу та прийняте за результатами розгляду таких вимог рішення.

Крім того, позивач зауважує, що ним отримано відомості, що засновником відповідача - Кодимською міською радою Подільського району Одеської області, всупереч вимогам законодавства, замість сприяння відповідачу в напрямку найскорішого погашення боргу, прийнято рішення про вилучення з господарського відання відповідача будівлі, в якій останній проводив фінансово-господарську діяльність і яка являється єдиним матеріальним активом і засобом отримання доходу відповідача.

Викладене, на переконання позивача, однозначно свідчить, що як відповідачем, так і його засновником не вживаються жодні заходи, направлені на погашення існуючого перед позивачем боргу. Наслідком такої неналежної господарської поведінки та бездіяльності є той факт, що відповідачем за період з 19.05.2021р. по 22.06.2021р. не сплачено будь-яких коштів в рахунок погашення наявного боргу перед ПП «O.L.KAR. ФАРМ-СЕРВІС».

Також, станом на 07.07.2021 року позивачем не встановлено зі сторони відповідача дій, направлених на відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відтак, на думку позивача, всі наведені факти однозначно вказують на намір відповідача та його засновника в мінімально встановлений законодавством строк - відразу після 07.07.2021р., припинити юридичну особу відповідача шляхом її ліквідації, уникнувши таким чином, сплати існуючої заборгованості позивачу, а реалізація намірів щодо припинення юридичної особи відповідача шляхом ліквідації, фактично унеможливить виконання рішення суду по даній справі, за умови задоволення позовних вимог позивача.

За висновком позивача, заборона ліквідаційній комісії (ліквідатору) КП «Кодимська аптека» Кодимської міської ради Одеської області вчиняти подання документів для проведення державної реєстрації припинення відповідача як юридичної особи, є достатнім та одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Щодо зустрічного забезпечення заявник вказав, що забезпечення позову в спосіб, який зазначений вище, не спричинить збитків відповідачу, тому зустрічне забезпечення позову не потрібне.

У судовому засіданні, призначеному на 08.07.2021 року, стисло надав пояснення по суті заяви про забезпечення позову та просив її задовольнити з підстав, викладених у заяві. Представник відповідача явку свого повноважного представника не забезпечив, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову за вх. №2-853/21 від 08.07.2021р., заслухавши представника позивача, господарський суд зазначає наступне:

Підставами для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі є посиланням на прийняте рішення про припинення юридичної особу відповідача шляхом її ліквідації та сплати існуючої заборгованості позивачу.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості у зв`язку з невиконанням відповідачем укладеного між сторонами справи договору поставки товарів №9530 від 06.02.2020р. в розмірі 496 639,74.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.05.2021р. внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи, Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, отже КП «Кодимська аптека» Кодимської міської ради Одеської області знаходиться в стані припинення. Крім того, засновником встановлено строк для заявлення кредиторами свої вимог – 07.07.2021р.

Судом встановлено, що у визначений строк позивач двічі звернувся до КП «Кодимська аптека» Кодимської міської ради Одеської області з вимогами кредитора про сплату заборгованості в розмірі 493 718,02 грн., де, зокрема, просив повідомити його про прийняте рішення за наслідками розгляду вказаних вимог.

Проаналізувавши наявні докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення заяви ПП «O.L.KAR. ФАРМ-СЕРВІС» про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. В пункті 3” було зазначено, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”).

При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести суду необхідність вжиття у справі заходів забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а також необхідним, в даному випадку, є обґрунтування заявником обставин, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011).

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а ще й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За змістом зазначених процесуальних норм забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2019р. у справі №914/120/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже у даному випадку не підлягає дослідженню питання доведеності обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову; дослідженню підлягає питання, чи призведе невжиття заходів забезпечення позову до істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів.

Судом встановлено, що 06.05.2021р. засновик відповідача прийняв рішення щодо припинення юридичної особи КП «Кодимська аптека» Кодимської міської ради Одеської області в результаті її ліквідації. Вимоги кредиторів розглядались до 07.07.2021р.

Вказане рішення свідчить про волевиявлення Кодимської міської ради Подільського району Одеської області щодо реєстрації припинення юридичної особи відповідача в результаті її ліквідації.

Оскільки, в даному випадку позивачем подано до суду позовну заяву, в якій заявлено позовну вимоги майнового характеру (стягнення заборгованості), то судове рішення у разі задоволення позову вимагатиме примусового виконання, тому в даному випадку має застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

За змістом процесуального законодавства, захисту в господарському суді підлягає порушене суб`єктивне право та охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004, поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Предметом позову у даній справі є стягнення на користь позивача заборгованості з відповідача.

Частиною 8 статті 111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Отже, під час здійснення процедури ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія має вчинити такі дії:

- розглянути заяву кредитора, прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду, яке надіслати кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора;

- відобразити результати розгляду заяви кредитора шляхом складання проміжного ліквідаційного балансу підприємства.

Наразі, в матеріалах справи відсутні докази розгляду відповідачем або ліквідаційною комісією вимог кредитора, зокрема щодо сплати спірної заборгованості, та прийняття відповідного рішення.

У випадку задоволення позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, таке рішення буде спрямоване на захист порушеного права позивача та у майбутньому надасть йому змогу отримати грошові кошти.

Відповідно до положень ст.ст. 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується (ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи охоронюваних законом інтересів.

Позивач як кредитор боржника (КП «Кодимська аптека» Кодимської міської ради Одеської області), звертася до відповідача із заявами, у якіх просив розглянути та задовольнити кредиторські вимоги за існуючою заборгованістю.

Відповідач не поінформував позивача про результати розгляду заяви щодо сплати зазначеного боргу.

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем такий захід забезпечення позову як заборона, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, ліквідаційній комісії (ліквідатору) відповідача подавати державним реєстраторам суб`єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб`єктам державної реєстрації, документи, передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для проведення державної реєстрації припинення КП «Кодимська аптека» Кодимської міської ради Одеської області, є обґрунтованим та адекватним та прямо стосується предмету спору. Невжиття вказаного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду у разі проведення державної реєстрації припинення відповідача до вирішення спору в суді.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Як наголосив Європейський суд у справі "Горнсбі проти Греції", виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати ефективний захист прав позивача в разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову, запропоновані позивачем та які суд вбачає за необхідне вжити, тимчасово унеможливлюють лише внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо КП «Кодимська аптека» Кодимської міської ради Одеської області, і на час розгляду справи не мають своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності підприємства, та спрямовані на запобігання ймовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.

Окрім того, суд враховує, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до положень п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Згідно ч. 10 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Водночас вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Заходи забезпечення позову, які вважає за необхідне вжити суд, не зупиняють діяльності відповідачів та не порушують прав третіх осіб, а є спрямованими на їх захист, запобігають ймовірним порушенням прав позивача і не суперечать ст.137 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, суд задовольняє заяву (вх. № 2-853 від 08.07.2021р.) Приватного підприємства «O.L.KAR. ФАРМ-СЕРВІС» про забезпечення позову у справі № 916/1613/21.

Керуючись статтями 2, 13, 76, 86, ч. 2 ст. 136, ст.ст. 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Приватного підприємства «O.L.KAR. ФАРМ-СЕРВІС» (вх. № 2-853/21 від 08.07.2021р.) про забезпечення позову у справі №916/1613/21 – задовольнити.

2. Заборонити ліквідаційній комісії (ліквідатору) Комунального підприємства «Кодимська аптека» Кодимської міської ради Одеської області (вул. Академіка Амосова, № 2, м. Кодима, Одеська обл., 66000, код ЄДРПОУ 33775594) вчиняти подання будь-якому державному реєстраторові суб`єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб`єктам державної реєстрації, документів, які передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Комунального підприємства «Кодимська аптека» Кодимської міської ради Одеської області (вул. Академіка Амосова, № 2, м. Кодима, Одеська обл., 66000, код ЄДРПОУ 33775594) до набрання законної сили рішення у даній справі.

Стягувачем за даною ухвалою є: Приватне підприємство «O.L.KAR. ФАРМ-СЕРВІС» (вул. Героїв Майдану, № 272-В, м. Шаргород, Вінницька обл., 23500, код ЄДРПОУ 13334866).

Боржником за даною ухвалою є: Комунальне підприємство «Кодимська аптека» Кодимської міської ради Одеської області (вул. Академіка Амосова, № 2, м. Кодима, Одеська обл., 66000, код ЄДРПОУ 33775594).

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання до органу державної виконавчої служби протягом строку, встановленого Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвала Господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення та підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 09.07.2021р.

Суддя Цісельський Олег Володимирович