Рішення № 98201816, 17.06.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.06.2021Справа № 910/4354/21

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянувши у судовому засіданні з правилами загального позовного провадження справу

за позовом Івано-Франківське Архієпальне Управління Української Греко-Католицької Церкви

за участь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Державного реєстратора Виконавчого комітету Івано-Франківської ради Поповича Віталія Васильовича

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування наказу № 551/5 від 15.02.2021,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 17.06.2021

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2021 року Івано-Франківське Архієпальне Управління Української Греко-Католицької Церкви (далі - позивач, Управління) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Міністерство) про визнання протиправним та скасування наказу № 551/5 від 15.02.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 вищевказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4354/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.04.2021 та визначено сторонам строки на вчинення процесуальних дій.

У судовому засіданні 21.04.2021 було оголошено перерву до 19.05.2021.

06.05.2021 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon.

У зв`язку з перебуванням судді Джарти В. В. у відпустці ухвалою від 18.05.2021 судове засідання, призначене на 19.05.2021 було перенесено на 31.05.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/4354/21 до судового розгляду по суті на 17.06.2021.

У призначеному судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені в позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Державний реєстратор до судового засідання не з`явився, однак про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

До складу Івано-Франківського Архієпархіального Управління Української Греко- Католицької церкви входив Посічанський монастир Матері Божої Знамення Української Греко-Католицької Церкви, заснування якого було погоджено Єпископом-Ординарієм Івано- Франківської Єпархії Української Греко-Католицької церкви Софроном Мудрим.

Відповідно до положень Статуту Посічанського Монастиря Матері Божої Знамення, який зареєстровано постановою Державного комітету України у справах релігії №8/2 від 28.08.1998, Монастир є релігійною організацією, яка входить до складу Української Греко-Католицької Церкви (п.1.1), підпорядковується Івано-Франківському Ординаріату і підпорядковується всім зарядженням Єпископа (п.1.3.), рішення про заснування чи скасування монастиря належить до компетенції Єпископа-Ординарія згідно з Церковним Канонічним Правом (п.3.2.). У разі скасування монастиря, майно, що є його власністю, що знаходилося в користуванні, передається Єпархії (п.4.12).

Декретом №ВА 11/434 від 21.11.- 04.12.2011 Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Святослава прийнято рішення піднести Івано- Франківську єпархію до гідності архиєпархії і заснувати Івано-Франківську митрополію, до складу якої входитимуть Івано-Франківська архиєпархія та Коломийсько-Чернівецька єпархія. Крім того, даним Декретом визначено, що титул єпископа Івано-Франківського буде Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський.

Відповідно до рішення IX сесії III скликання Івано-Франківської обласної ради від 28.12.1999 № 240-11/99 Посічанському Монастирю Матері Божої Знамення за рахунок земель Посіцької сільської ради вилучено і надано в постійне користування земельну ділянку площею 88,7 га в с. Посіч, Тисменицького району Івано-Франківської області, для будівництва монастиря та комплексу монастирських споруд, а також видано державний акт на право постійного користування землею серія І-ІФ № 000347, зареєстрований 03.02.2000.

На наданій у постійне користування земельній ділянці за рахунок пожертв громади Української Греко-Католицької Церкви збудовано церкву «Воскресіння Христового», загальною площею 264,5 кв.м., за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Посіч, вулиця Монастирська, будинок 63 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1257829226256), та 26.01.2007 оформлено свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

У подальшому, Посічанському Монастирю Матері Божої Знамення на підставі рішення XII сесії V демократичного скликання Посіцької сільської ради від 06.05.2007 № 146 видано державний акт серія ЯЯ №135192 від 07.11.2008 на право постійного користування земельною ділянкою, площею 88,695 га, в урочищі «Тисовець», с. Посіч, Тисменицького району Івано-Франківської області, для будівництва монастиря та комплексу монастирських споруд.

Згідно даних з Державного земельного кадастру земельній ділянці площею 88,695 га в урочищі «Тисовець», с. Посіч, Тисменицького району Івано-Франківської області присвоєно кадастровий номер 2625884601:01:002:0125.

Надалі, 27.04.2017 Верховний Архиєпископ Києво-Галицький Святослав, який є Патріярхом Української Греко-Католицької Церкви в усьому світі, прийняв Декрет №ВА 17/162, яким постановив закрити Посічанський монастир Матері Божої Знамення Української Греко-Католицької Церкви.

Декретом № 262 від 30.05.2017 Івано-Франківського Архієпархіального управління Української Греко-Католицької Церкви, Архієпископом та Митрополитом Івано- Франківським Володимиром Війтишиним прийнято рішення про припинення Посічанського монастиря Матері Божої Знамення Української Греко-Католицької Церкви шляхом його ліквідації, та призначено ліквідаційну комісію.

17.10.2017 за заявою ліквідаційної комісії відомості про реєстрацію за Посічанським Монастирем Матері Божої Знамення права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2625884601:01:002:0125 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1382026226258).

Після того, за рішенням зборів ліквідаційної комісії Посічанського монастиря Матері Божої Знамення, оформленим протоколом №1 від 14.05.2019, вирішено передати будівлю церкви «Воскресіння Христового» у власність Івано-Франківському Архієпархіальному Управлінню УГКЦ, та вирішено питання щодо відмови від права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2625884601:01:002:0125.

На виконання вказаного рішення Посічанський монастир Матері Божої Знамення передав будівлю церкви «Воскресіння Христового» Івано-Франківському Архієпархіальному Управлінню УГКЦ, про що сторонами 14.05.2019 складено відповідний акт прийому передачі.

Згідно даних ліквідаційного балансу Посічанського монастиря Матері Божої Знамення станом на 14.05.2019 будь-яке нерухоме майно за бухгалтерськими даними монастиря не обліковувалося.

Відомості про перехід права власності на будівлю церкви «Воскресіння Христового» 21.05.2019 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом.

26.11.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Посічанського монастиря Матері Божої Знамення Української Греко-Католицької Церкви (код ЄДРПОУ 20568777).

Для проведення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2625884601:01:002:0125 Івано-Франківське Архієпархіальне Управління Української Греко-Католицької церкви 02.06.2020 звернулося до державного реєстратора виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради із відповідною заявою.

За результатами розгляду поданої заяви державним реєстратором Виконавчого комітету Івано- Франківської ради Поповичем Віталієм Васильовичем прийнято рішення №52511509 від 04.06.2020 та зареєстровано за Івано-Франківським Архієпархіальним Управлінням Української Греко-Католицької Церкви право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2625884601:01:002:0125, про що 04.06.2020 видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 211325519.

24.07.2020 на розгляд Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції надійшла скарга від Посічанського монастиря Матері Божої Знамення Української Греко-Католицької Церкви, суб`єктом оскарження за якою є державний реєстратор Виконавчого комітету Івано-Франківської ради Поповича Віталія Васильовича. Дана скарга зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.07.2020 за № 20820-33-20.

Однак, на зборах ліквідаційної комісії Посічанського Монастиря Матері Божої Знамення Української Греко-Католицької Церкви, рішеннях якої оформлено протоколом №1/11/2020 19.11.2020, установлено, що комісія з припинення будь-яких скарг чи звернень до Міністерства юстиції України не подавала, претензій щодо переходу права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2625884601:01:002:0125 Івано-Франківському Архієпархіальному Управлінню УГКЦ не має та вважає, що такий перехід оформлено відповідно до вимог чинного законодавства та не порушує прав монастиря.

У зв`язку з наведеним ліквідаційна комісія прийняла рішення звернутися до Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації з приводу відкликання скарги від 20.07.2020, що зареєстрована в Міністерстві 24.07.2020 за № 20820-33-20.

20.11.2020 до Міністерства юстиції України надійшла заява про відкликання скарги, підписана секретарем ліквідаційної комісії Посічанського Монастиря Матері Божої Знамення Української Греко-Католицької Церкви Максимів В.В.

Відтак, Міністерство юстиції України звернулося до Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ з листом № 1112/33.1.1/46-20 від 30.11.2020 щодо надання додаткових документів на підтвердження повноважень секретаря ліквідаційної комісії Монастиря Максимів В.В.

Разом із цим, на сайті Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/files/general/2021/02/16/20210216093757-15.pdf) оприлюднено наказ № 551/5 від 15.02.2021 «Про задоволення скарги», прийнятий на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.01.2021.

Згідно даного наказу скаргу Посічанського монастиря матері Божої знамення Української Греко- Католицької Церкви від 20.07.2020 задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення від 04.06.2020 №52511509, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Івано-Франківської ради Поповичем Віталієм Васильовичем. Тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Виконавчого комітету Івано-Франківської ради Поповичу Віталію Васильовичу строком на 2 (два місяці).

Листом від 04.03.2021 Івано-Франківське Архієпархіальне Управління Української Греко-Католицької церкви звернулося до Міністерства юстиції України на e-mail: callcentre@minjust.gov.ua з проханням надати інформацію та документи по скарзі Посічанського монастиря Матері Божої Знамення УГКЦ від 20.07.2020, зареєстрованої в Міністерстві 24.07.2020 за № 20820-33-20, однак відповіді на вказане звернення не надійшло.

Звернувшись з даним позовом до суду, Івано-Франківське Архієпархіальне Управління Української Греко-Католицької церкви зазначило, що набуло право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2625884601:01:002:0125 внаслідок переходу права власності на розташоване на такій ділянці нерухоме майно. При цьому, ліквідаційною комісією монастиря не приймалося рішення про подання скарги до Міністерства юстиції України та, навпаки, зверталася з заявою про відкликання поданої скарги. Таким чином, оспорюваний у справі наказ не відповідає положенням чинного законодавства та прийнятий щодо цивільних прав та обов`язків ліквідованої особи.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що заява про відкликання скарги підписана неуповноваженою особою, у зв`язку з чим відповідна скарга не була залишена без розгляду, а розглянута по суті. З огляду на те, що оскаржуване рішення державного реєстратора прийнято з порушенням п. 812 Порядку № 1127, статей 10, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», останнє підлягало скасуванню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Положення частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначають, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Пунктом 2 частини З статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до пункту 3 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах за умови підписання її скаржником, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису. Копії документів, що додаються до скарги у сфері державної реєстрації в електронній формі, виготовляються шляхом сканування з обов`язковим накладенням відповідним скаржником кваліфікованого електронного підпису. Скаржник може відкликати подану ним скаргу у сфері державної реєстрації до прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення щодо неї. Відкликана скарга у сфері державної реєстрації залишається без розгляду.

За положеннями пункту 5 Порядку Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, зокрема, оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; подання скарги особою, яка не має на це повноважень.

Згідно пунктів 9, 10 Порядку під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Частиною 10 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Судом встановлено, що 24.07.2020 на розгляд Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції надійшла скарга від 20.07.2020 Посічанського монастиря Матері Божої Знамення Української Греко-Католицької Церкви щодо проведення перевірки правомірності прийнятого рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Івано- Франківської ради Поповича Віталія Васильовича №52511509 від 04.06.2020 про реєстрацію за Івано-Франківським Архієпархіальним Управлінням Української Греко-Католицької Церкви право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2625884601:01:002:0125 та скасування відповідного рішення. Дана скарга підписана представником за довіреністю Василик І.М. Посічанського монастиря Матері Божої Знамення Української Греко-Католицької Церкви.

Подана скарга обґрунтована тим, що відповідна земельна ділянка перебуває в постійному користуванні Посічанського монастиря Матері Божої Знамення Української Греко-Католицької Церкви. У той же час, прийняття зборами ліквідаційної комісії Монастиря рішення про передачу розташованого на цій земельній ділянці нерухомого майна на користь Івано-Франківського Архієпархіального Управління УГКЦ не є підставою для переходу права постійного користування земельною ділянкою.

Разом із цим, як вбачається з матеріалів справи, рішенням зборів ліквідаційної комісії Посічанського монастиря Матері Божої Знамення, оформленим протоколом №1 від 14.05.2019, вирішено передати будівлю церкви «Воскресіння Христового» у власність Івано-Франківському Архієпархіальному Управлінню УГКЦ, та вирішено питання щодо відмови від права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2625884601:01:002:0125.

У той же день, 14.05.2019 сторонами складено відповідний акт прийому передачі будівлі церкви «Воскресіння Христового» Івано-Франківському Архієпархіальному Управлінню УГКЦ на виконання вказаного рішення ліквідаційної комісії.

При цьому, 26.11.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Посічанського монастиря Матері Божої Знамення Української Греко-Католицької Церкви (код ЄДРПОУ 20568777).

За положеннями статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Статтею 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно із частиною восьмою статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, яка ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За даними ліквідаційного балансу Посічанського монастиря Матері Божої Знамення станом на 14.05.2019 будь-яке нерухоме майно за бухгалтерськими даними монастиря не обліковувалося.

Приписи пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачають, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відтак, 21.05.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про перехід до Івано-Франківського Архієпархіального Управління УГКЦ права власності на будівлю церкви «Воскресіння Христового», що підтверджується відповідним витягом.

У зв`язку з наведеним суд зауважує, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (пункт «е» частини першої статті 141 ЗК України).

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 713/1817/16-ц).

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (частина перша статті 377 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частина друга статті 120 ЗК України закріплює принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За приписом цієї частини визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на відповідні житловий будинок, будівлю чи споруду (див висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16).

Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою.

Іншими словами, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна.

Отже, після переходу до Івано-Франківського Архієпархіального Управління УГКЦ права власності на розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 2625884601:01:002:0125 нерухоме майно - будівлю церкви «Воскресіння Христового», до Управління також переходить право користування відповідною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача - Посічанського монастиря Матері Божої Знамення.

Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16).

Ураховуючи наведене, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Івано- Франківської ради Поповичем Віталієм Васильовичем рішення №52511509 від 04.06.2020 та реєстрація за Івано-Франківським Архієпархіальним Управлінням Української Греко-Католицької Церкви право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2625884601:01:002:0125 відповідає положенням чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає доведеними та обґрунтованими твердження Івано-Франківського Архієпархіального Управлінням Української Греко-Католицької Церкви про незаконність прийнятого Міністерством юстиції України оспорюваного наказу № 551/5 від 15.02.2021 щодо скасування рішення №52511509 від 04.06.2020 державного реєстратора Виконавчого комітету Івано- Франківської ради Поповича Віталія Васильовича.

Крім того, судом враховано, що на час подання скарги від 20.07.2020 керівником Посічанського монастиря Матері Божої Знамення був голова комісії з припинення Монастиря Мощич Б.Д., відомості щодо якого містилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У той же час, подана скарга від 20.07.2020 до Міністерства юстиції України підписана представником за довіреністю Василик І.М. Посічанського монастиря Матері Божої Знамення Української Греко-Католицької Церкви, виданою керівником Монастиря Планчак Р.В.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (частина 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Відтак, станом на день подання скарги керівником Посічанського монастиря Матері Божої Знамення Української Греко-Католицької Церкви був голова комісії з припинення Монастиря Мощич Б.Д., у той час як скарга підписана представником за довіреністю, виданою не чинним керівником, що за положеннями пункту 5 Порядку є окремою підставою для відмови в її задоволенні.

Поряд із цим судом також прийнято до уваги, що в подальшому 20.11.2020 ліквідаційна комісія Посічанського Монастиря Матері Божої Знамення Української Греко-Католицької Церкви в особі секретаря Максимів В.В. зверталася з заявою до Міністерства юстиції України про відкликання скарги від 20.07.2020.

До того ж, станом на день прийняття Міністерством юстиції України спірного наказу № 551/5 від 15.02.2021 Посічанський монастир Матері Божої Знамення Української Греко-Католицької Церкви вже припинено із внесенням 26.11.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідного запису.

Ураховуючи встановлені судом обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу № 551/5 від 15.02.2021 Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати з урахуванням положень статті 129 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтями 74-78, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШВ:

1. Позов Івано-Франківське Архієпальне Управління Української Греко-Католицької Церкви за участь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Державного реєстратора Виконавчого комітету Івано-Франківської ради Поповича Віталія Васильовича до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу № 551/5 від 15.02.2021 задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ № 551/5 від 15.02.2021 Міністерства юстиції України, яким задоволено в повному обсязі скаргу Посічанського Монастиря Матері Божої Знамення Української Греко-Католицької Церкви від 20.07.2020 та скасоване рішення від 04.06.2020 № 52511509, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Поповичем Віталієм Васильовичем.

3. Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ АРХІТЕКТОРА ГОРОДЕЦЬКОГО, будинок 13; ідентифікаційний код 00015622) на користь Івано-Франківського Архієпального Управління Української Греко-Католицької Церкви (76019, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛІЯНОК, будинок 64; ідентифікаційний номер 13643656) 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) судового збору.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 08.07.2021.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ