Рішення № 98198171, 07.07.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.07.2021

Справа № 937/4645/21

Провадження № 2/937/2651/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді: Іваненко О.В.,

за участю секретаря: Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гречко Олексій Валерійович до Мирненської селищної об`єднаної територіальної громади, за участю третьої особи: Територіального сервісного центру 2343 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області про визнання права власності на автомобіль,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гречко О.В. звернувся до суду з позовною заявою до Мирненської селищної об`єднаної територіальної громади, за участю третьої особи: Територіального сервісного центру 2343 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області про визнання права власності на автомобіль.

В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 15.09.2009 року ЗАТ СПМК-9 «Мелітопольводбуд» було продано йому, ОСОБА_1 автомобіль марки УАЗ 31512, 1991 року випуску. Вказаний договір було укладено в Українській товарній біржі. Згідно з відомостями з державного реєстру юридичних осіб, діяльність ЗАТ СПМК-9 «Мелітопольводбуд» припинена з 25.12.2014 року в результаті ліквідації. На підтвердження придбання ним автомобіля продавець передав йому оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ. У даному свідоцтві також наявна відмітка від 09.09.2009 року про те, що автомобіль знятий з обліку для реалізації в межах України. З моменту придбання автомобіля, а саме з 2009 року та по теперішній час він користується даним автомобілем, несе усі витрати, пов`язані з його користуванням. 29.08.2020 року, вирішивши зареєструвати належне йому авто він звернувся до ТСЦ 2343 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області, однак листом йому відмовлено у державній реєстрації автомобіля з причини відсутності у нього документів, що підтверджують правомірність придбання вищезазначеного транспортного засобу у ЗАТ СПМК-9 «Мелітопольводбуд». Однак, ним усі умови угоди з продавцем були виконані, оскільки він сплатив продавцю обумовлену суму, прийняв майно, несе усі витрати пов`язані з його користуванням, але розпорядитись не може, а тому він просить суд визнати за ним, ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки УАЗ 31512, 1991 року випуску, двигун НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , зеленого кольору, тип ТЗ борговий, тип ТЗ легковий (джип).

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, але надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача - Мирненської селищної об`єднаної територіальної громади - в судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, відзиву або заперечень щодо позовних вимог не надано.

Представник третьої особи - ТСЦ 2343 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області - в судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти позову не заперечує.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності. Право приватної власності є непорушним.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, 15.09.2009 року між позивачем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ЗАТ СПМК-9 «Мелітопольводбуд» (72350, Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Мирне, вул. Паркова б.1, ЄДРПОУ 05430389) на Українській товарній біржі був укладений договір купівлі-продажу №936198 скріплений печаткою Української товарної біржі та посвідчений підписом та печаткою Мелітопольського ВРЕВ УДАІ УМВС України в Запорізькій області, згідно якого позивач придбав у ЗАТ СПМК-9 «Мелітопольводбуд» автомобіль марки УАЗ 31512, 1991 року випуску, двигун № НОМЕР_4 , шасі № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , зеленого кольору, тип ТЗ джип легковий (а.с.16-17).

Згідно матеріалів справи на підтвердження придбання ОСОБА_1 вищевказаного автомобіля продавцем ЗАТ СПМК-9 «Мелітопольводбуд» було передано оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5 від 16.11.1999 року та довідка Мелітопольського ВРЕВ УДАІ УМВС України в Запорізькій області від 09.09.2009 року про те, що автомобіль знятий з обліку для реалізації в межах України (а.с.18).

Згідно з відомостями, отриманими з державного реєстру юридичних осіб діяльність ЗАТ СПМК-9 «Мелітопольводбуд» (72350, Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Мирне, вул. Паркова б.1, ЄДРПОУ 05430389) припинена з 25.12.2014 року в результаті ліквідації (а.с.20).

Згідно ч.1 ст.317 ЦПК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1, 2 ст.319 ЦПК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Так, згідно позовної заяви, 29.08.2020 року позивач звернувся до ТСЦ 2343 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області для реєстрації транспортного засобу. Згідно листа №31/8/2343/560 від 29.08.2020 року за підписом начальника ТСЦ 2343 позивачу було відмовлено у державній реєстрації автомобіля на підставі п. 8 абз. 2 та 3 постанови Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», а саме: документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках. Наданий біржовий договір №936198 від 15.09.2009 року в уповноважених органах МВС не зареєстрований (а.с.19).

Згідно ч.1 ст.321 ЦПК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1 ст.328 ЦПК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, зі змісту біржового договору купівлі-продажу №936198 від 15.09.2009 року встановлено, що договір було укладено у відповідності до ЗУ «Про товарну біржу». Крім того у п.3 договору зазначено, що продавець ЗАТ СПМК-9 «Мелітопольводбуд» продав транспортний засіб покупцю ОСОБА_1 за 1500,00грн., які він одержав до підписання договору.

Згідно ст.15 ЗУ «Про товарну біржу» (в редакції на момент укладання угоди від 11.06.2003р.) біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному

посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Відповідно до абз. 2 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил Державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок» №873 від 21.10.1993 року, правомірність придбання транспортних засобів, номерних агрегатів стверджується документами, скріпленими печаткою, виданими торговельними організаціями, митними органами та судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виготовлювачами транспортних засобів, військовими частинами, відділами матеріальних фондів оперативних командувань, підприємствами, підрозділами ДАІ тощо. Такими документами можуть бути, зокрема, угода, зареєстрована на біржі.

Згідно з частиною другою ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно з частиною третьою ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Таким чином вищевказане свідчить про те, що при укладанні договору купівлі-продажу №936198 від 15.09.2009 року сторони керувались ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», відповідно до якої угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Саме тому вони вважали, що договір купівлі-продажу укладено згідно вимог чинного на той час законодавства.

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його прав власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою.

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що при вчиненні договору купівлі-продажу квартири дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу автомобіля, а отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення. Позивачі з 2009 року безперервно користується автомобілем, вважаючи його своєю власністю, на сьогоднішній день він є єдиними титульними володільцем автомобіля, відсутність реєстрації договору в уповноваженому органі МВС перешкоджає позивачу належним чином володіти, користуватися та розпоряджатися вищевказаним автомобілем, а тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року, SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 131, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.317-392 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гречко Олексій Валерійович до Мирненської селищної об`єднаної територіальної громади, за участю третьої особи: Територіального сервісного центру 2343 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області про визнання права власності на автомобіль – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_6 ), який мешкає: АДРЕСА_1 , право власності на автомобіль марки УАЗ 31512, 1991 року випуску, двигун № НОМЕР_4 , шасі № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , зеленого кольору, тип ТЗ джип легковий, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5 від 16.11.1999 року, - на підставі договору купівлі-продажу №936198 від 15.09.2009 року, зареєстрованого за №0808.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко