Рішення № 98197153, 06.07.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/22839/19 н/п 2/766/6072/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді – Кузьміної О.І.

за участю секретаря – Білої А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про стягнення заборгованості в обґрунтування якого зазначив, що 07.10.2016 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір позики № 79428 в електронній формі, згідно якого останній надано грошові кошти в сумі 1201,00грн. строком на 30 днів. Проте, ОСОБА_1 умов договору не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 05.11.2019року в сумі 51843,55 грн., з яких 1201,00 грн. основного боргу, 25678,56грн. заборгованості по відсотках, 24963,99грн. заборгованості за простроченими відсотками. Просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в розмірі 51843,55грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.12.2020 року провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, представник відповідача надав заяву в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та розглянути справу без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 07.10.2016 року між ТОВ «Веллфін» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики № 79428, на підставі заяви позичальника, згідно якого позикодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в позику в сумі 1201,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Вказаний договір позики укладений у формі електронного документу, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства.

Відповідно до умов договору позики відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на його банківський рахунок (банківська картка) було надано позику в розмірі 1201,00 грн., строком на 30 календарних днів, зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 1,9 % від суми позики, але не менше ніж 30 (тридцять грн.) за перший день користування позикою, 1,9% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, 3,8% від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п. 1.2 договору.

Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «Веллфін» визначають порядок і умови надання ТОВ «Веллфін» грошових коштів у позику. Правила розміщені на веб-сайті ТОВ «Веллфін», вони є загальнодоступними та являють собою публічну оферту ТОВ «Веллфін» до укладення договору позики. Правила є невід`ємною частиною Договору позики.

Згідно п.1.5 договору позики нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов:1,9 процента від суми позики, але не менше ніж 50 грн. за перший день користування позикою; 1,9 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.2 цього договору; 3,8 процента від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк, зазначений в п. 1.2 цього договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником за цим договором.

Порядок отримання та надання позики регламентувався на момент укладення договору Правилами надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін», затвердженими наказом товариства № 2-1 від 27.10.2015 (далі-Правила), які є невід`ємною частиною договору, що встановлено п.7.1 договору. Згідно п.п. 4.1, 4.2 Правил заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в особистому кабінеті на сайті товариства, заявник для оформлення позики здійснює оформлення заявки на сайті товариства шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення. Згідно п.6.3 Правил у разі прийняття позитивного рішення товариство інформує заявника шляхом відправлення СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений в Заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в особистому кабінеті та шляхом надсилання електронного повідомлення на електрону адресу, зазначену в заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню, заявник отримує електронну копію договору позики. За п.6.4 Правил у разі отримання договору позики засобами електронного зв`язку, заявник укладає договір позики з товариством в особистому кабінеті.

Пунктом 6.8 Правил встановлено, що заявник погоджується на використання у всіх відносинах, що засновані на першому договорі позики та на всіх наступних договорах позики, інших договірних угодах, що можуть бути укладені між заявником та товариством свого логіну та паролю особистого кабінету в якості аналога власноручного підпису між товариством та заявником.

Відповідно до п.4.8 Правил підтвердженням згоди заявника на отримання позики є направлена на розгляд товариством заявка про надання позики з одночасною перевіркою банківської платіжної картки. Згідно п. 4.9 Правил дійсність банківської платіжної картки перевіряється за допомогою резервування довільної, заздалегідь невідомої заявнику суми від 1 до 99 копійок та з послідуючим зазначенням у відповідному полі особистого кабінету, заявником точної суми, що була зарезервована. Точну, зарезервовану суму заявник може дізнатися шляхом звернення у банк, який емітував платіжну картку, заявнику пропонується звернутись у банк, використавши засоби СМС-повідомлень, засоби телефонного зв`язку, тощо. Відповідно до п.4.10 Правил відповідність зазначеної суми, підтверджує належність рахунку для перерахування позики заявнику, та підтверджує згоду заявника на отримання позики.

Датою укладання Договору позики між товариством і позичальником є дата перерахування суми позики на банківський рахунок.

Таким чином, реєстрація позичальника на сайті ТОВ «Веллфін», подання заповненої заявки на отримання позики із зазначенням номеру банківської картки для перерахування коштів, підтвердження товариством заявки на отримання позики у передбачений Правилами спосіб, вчинення відповідних дій щодо отримання позики, є підтвердженням того, що позичальник ознайомлений з усіма істотними умовами отримання позики, а Договір позики укладено та підписано в електронній формі, що в силу приписів ст.ст.6,27 ЦК України, ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» прирівнюється до укладення договору у письмовій формі.

Позивач належним чином виконав умови вказаного договору. Проте, відповідач умов вказаного договору не виконала, у зв`язку з чим станом на 05.11.2019 року утворилася заборгованість в сумі 51843,55 грн., з яких 1201,00 грн. основного боргу, 25678,56грн. заборгованості по відсотках, 24963,99грн. заборгованості за простроченими відсотками.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.02.2021 року витребувано з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (місцезнаходження 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48) оригінал платіжного доручення про перерахунок коштів на платіжну карту ОСОБА_1 .

Однак дана ухвала не виконана, на адресу суду не надходили заяви чи клопотання щодо витребування доказів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін».

Письмовими доказами, що містяться у матеріалах справи, підтверджено, що позичальником ТОВ «Веллфін» через оператора послуг платіжної інфраструктури WAYFORPAY в порядку, встановленому п.1.4 договору позики, на картковий рахунок НОМЕР_1 , власником якого в повідомленні зазначений відповідач ОСОБА_1 , була перерахована сума позики в розмірі 1201грн., що підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ»

Разом з цим суду позивачем не доведено, що між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 виникли договірні правовідносини та було укладено договір позики грошових коштів.

Так, ст. 639 ЦК України визначає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей. Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Таким чином, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання.

У статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана в тому числі шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є в тому числі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2016 року від імені ОСОБА_1 було оформлено заявку для отримання позики, шляхом заповнення полів заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення, що підтверджується роздруківкою заявки з офіційного веб-сайту ТОВ «Веллфін». Заявка для отримання позики містить певні ідентифікуючі дані відповідача ОСОБА_1 , а також художнє фото останнього, проте відповідачем вказує, що їй було відмовлено в отриманні позики, а також відповідач заперечує і суду не доведено, що кошти були перераховані на картковий рахунок відповідача.

В матеріалах справи немає жодних доказів, якими підтверджується факт надання грошових коштів. Жоден договір за нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, в тому числі договір позики - не має статусу первинного бухгалтерського документа за яким може відбуватись рух грошових коштів, зокрема надання кредиту. Матеріали справи не містять та позивачем не надано жодних доказів на підтвердження надання відповідачу кредитних коштів. Надана лише копія Анкета-Заявка, у якій відсутні будь які відомості щодо надання відповідачу кредитних коштів.

Отже, суду не доведено, що власником карткового рахунку НОМЕР_1 , на який позикодавцем були перераховані кошти, є відповідач ОСОБА_1 , не доведено, що він зареєстрований на сайті ТОВ «Веллфін», не доведенно подання заповненої заявки на отримання позики саме ОСОБА_1 , відсутні докази того, що саме ОСОБА_1 було застосовано будь-яким способом ідентифікатор (СМС повідомлення із кодом), як і докази отримання відповідачем будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора, також не доведено, що відповідач укладав та підписував договір позики за допомогою електронного підпису. Доказів, які б підтверджували, що сума позики була зарахована на рахунок, що належить саме ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Також, матеріали справи не містять належних, достовірних, та допустимих доказів про те, що відповідачу на її ім`я дійсно відкрито картковий рахунок; відповідач дійсно отримав на відкритий для цього картковий рахунок кредитні кошти у сумі, вказаній банком у позові. Тобто, відсутні докази надання та зарахування кредитних коштів в узгодженій сторонами сумі на спеціально отриману для цього картку, картковий рахунок.

Крім того, розрахунок заборгованості не є тим документом, який підтверджує наявність або відсутність коштів на рахунку особи та факт проведення певних фінансових операцій.

Доводи позивача про те, що банком надані належні та допустимі докази по справі та наданий розрахунок заборгованості, у якому вказані суми відсотків, пені та інші суми відповідно до кредитного договору, судом оцінюються критично, виходячи з наступного.

Так, наданий позивачем розрахунок заборгованості не є доказом наявності або відсутності договірних зобов`язань між сторонами, а є доповненням до позовної заяви із зазначенням обрахунку позивачем позовних вимог майнового характеру та має інформаційний характер у контексті ціни позову.

Крім того, наданий розрахунок заборгованості, не містить даних про реквізити розрахункових рахунків чи виду та номеру платіжної картки, на якому (якій) виникла заборгованість, а відтак не може бути належним та допустимим доказом у справі.

Більш того, розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви, не може підтверджувати існування боргу так як він не є первинним обліковим бухгалтерським документом, не відповідає Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно не може підтверджувати існування тих чи інших операцій.

Суд вважає, недоведеною обставину виникнення у відповідача перед позивачем ТОВ «Веллфін» заборгованості за договором позики від 07.10.2016 року у розмірі 51843,55грн., у зв`язку із ненаданням позивачем належних достовірних і допустимих доказів, якими він обґрунтовує позовні вимоги. Що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позову ТОВ «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторонам роз`яснювався вказаний обов`язок, як і наслідки неподання доказів на підтвердження вказаних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн. У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог суд відповідно до ст. 141 ЦПК України відмовляє у стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. ст.207, 509, 626, 639, 1047ЦК України, ст. ст. 1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. І. Кузьміна