Рішення № 98196974, 09.07.2021, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/253/21

Провадження № 2/581/123/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2021 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних із здійсненням регламентної виплати потерпілому,

в с т а н о в и в :

5 травня 2021 року представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, пов`язані із здійсненням регламентної виплати потерпілому у розмірі 8110 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14 серпня 2017 року рухаючись по вул. Молодіжній, 6 в с. Колядинець Сумської області, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , внаслідок чого останній помер. 14 серпня 2017 року Липоводолинським ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області було відкрите кримінальне провадження за фактом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент настання даної події застрахована не була, потерпіла сторона звернулася до позивача із відповідною заявою про відшкодування завданих збитків. 26 червня 2019 року позивач відшкодував представнику потерпілого ОСОБА_4 шкоду у розмірі 8110 грн. У зв`язку з тим, що позивач відповідно Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснив регламентну виплату представнику потерпілому, позивач просив стягнути з відповідача шкоду в порядку регресу. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується незалежно від вини володільця такого джерела.

У поданому відзиві представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 є неналежним відповідачем. Зазначив, що ОСОБА_1 не причетний до травмування ОСОБА_3 та не може нести відповідальність по даному факту в тому числі і майнову. Підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину по факту наїзду на ОСОБА_3 не пред`являлась.

Від сторін до суду не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 серпня 2017 року Липоводолинським ВП ГУНП в Сумській області розпочате кримінальне провадження №12017200210000174 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, по факту того, що 14 серпня 2017 року ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , рухаючись на автомобілі марки ВАЗ 21013, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушуючи правила безпеки дорожнього руху, на ґрунтовій дорозі, навпроти господарства №6 по вул. Молодіжна в с. Колядинець, здійснив наїзд на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в результаті отриманих тілесних ушкоджень останній помер (а.с. 4).

Відповідно до копії висновку експерта Роменського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи №201 від 14 листопада 2017 року, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав чисельні тілесні ушкодження, які спричинили його смерть (а.с. 7-10).

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була, представник потерпілої ОСОБА_4 звернувся в порядку, передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до МТСБ України із повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди та із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 5, 6).

Відповідно до платіжного доручення №967181 від 27 червня 2019 року позивач задовольнив вимоги представника потерпілого ОСОБА_4 та здійснив йому регламентну виплату в розмірі 8110 грн у справі №57807 про настання події, передбаченої ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 11, 12).

18 січня 2021 року представником позивача на адресу ОСОБА_1 направлена претензія про відшкодування шкоди в порядку регресу (а.с. 13).

При вирішенні справи суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а згідно з ч. 3 цієї статті кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За приписами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 1187 ЦК України, шкода, спричинена джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання чи утримування якого створює підвищену небезпеку; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу), до винної особи у розмірі визначеного відшкодування.

Відповідно до п. 39.1. ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією i здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», законодавства України та свого Статуту.

Згідно з п. 39.2.1. ст. 39 вказаного Закону одним із завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом.

Відповідно до п.п. «а» п. 41.1. ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно з п. 38.2.1 ст. 38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року № 154/2094/16-ц у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що для не потрібно доводити вину володільця джерела підвищеної небезпеки для відшкодування шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки.

Однак, це не звільняє позивача від необхідності доведення належними та достатніми доказами факт протиправності поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

На підтвердження цих обставин позивачем надано копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14 серпня 2017 року Липоводолинським ВП ГУНП в Сумській, з якого вбачається про початок досудового розслідування кримінального провадження по факту здійснення наїзду автомобілем під керуванням ОСОБА_1 на потерпілого ОСОБА_3 , в результаті чого останній помер.

Водночас доказів пред`явлення підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину за викладених обставин, доказів наявності судового рішення про встановлення факту протиправності поведінки заподіювача шкоди належним йому джерелом підвищеної небезпеки, постанови слідчого, прокурора, тощо, суду не надано.

В той же час витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей є лише доказом фіксації факту початку досудового розслідування.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б давали змогу суду дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування у справі, а саме того, що шкода була спричинена джерелом підвищеної небезпеки, володільцем якого є ОСОБА_1 , а також того, що його дії були протиправними.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що позов у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судовий збір не підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст. 12, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних із здійсненням регламентної виплати потерпілому.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (м. Київ б-р Русанівський, 8, ЄДРПОУ 21647131).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП суду невідомий).

Суддя О. В. Кузьмінський