Рішення № 98193822, 07.07.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2445/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2021 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Скрутень Х.Б.,

за участю: заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Яворівська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її бабця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначає, що постійно проживала разом з бабцею ОСОБА_3 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 2013 року до дня її смерті і вела з нею спільне господарство. Просить встановити факт проживання зі спадкодавцем для прийняття спадщини.

Заявник та її представник у судовому засіданні заяву підтримали з мотивів, наведених у ній.

Представник Яворівської міської ради в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, а тому суд вважає, що справу можна слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_1 , виданого Галицьким районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 11.10.2019 року на підставі актового запису № 442 (а.с.9).

На день смерті ОСОБА_3 залишилось таке спадкове нерухоме майно: земельна ділянка площею 0,0471 га на території Керницької сільської ради для ведення садівництва та садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Заявник ОСОБА_1 є внучкою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 та її матері ОСОБА_4 (а.с.11, 12).

29 вересня 2012 року ОСОБА_3 склала на користь заявника ОСОБА_1 заповіт на все своє майно (а.с.16).

Останнім місцем проживання спадкодавця ОСОБА_3 являлась квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що засвідчено Висновком щодо ненасильницької смерті людини за місцем проживання від 10.10.2019 року та лікарським свідоцтвом про смерть (а.с.25-27).

З акту комісії Львівського комунального підприємства «Айсберг» від 15 жовтня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 постійно проживала разом з бабцею ОСОБА_3 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 2013 року до дня її смерті і вела з нею спільне господарство (а.с.17).

Заявник зазначає, що 12 березня 2020 року через поширення коронавірусної інфекції вона не звернулась в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини у 6-місячний строк для відкриття спадщини.

Після звернення заявника у Новояворівську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, листом №86/01-16 від 16.02.2021 року їй було роз`яснено умови оформлення спадщини на майно, зокрема те, що ОСОБА_1 документально не підтвердила факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини (п.3 ст.1268 ЦК України).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 зазначили, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 2013 року до часу смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Зі змісту ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З роз`яснень викладених у п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року вбачається, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. За приписами ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року зазначено, що суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Статтею 3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У пункті 6 рішення від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на вищенаведені доводи заявника та докази по справі, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 2013 року до часу смерті ОСОБА_3 . Також суд надає віри показанням допитаних свідків, оскільки такі є логічними, достовірними та підтверджують факт проживання заявника зі спадкодавцем.

Аналіз перевірених і оцінених судом доказів свідчить, що заявником надані належні, достовірні, допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, які не викликають сумніву і є достатніми для встановлення факту проживання заявника зі спадкодавцем, а отже, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -

вирішив:

заяву задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2 , з ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 2013 року до часу смерті ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, в разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.Р. Волоско