Ухвала суду № 98193663, 06.07.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4150/21 2-з/335/83/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2021 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

за участі секретаря судового засідання Шутіної Г.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Ящук О.В.,

представника відповідача-1 ОСОБА_2 ,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Швецова Оксана Сергіївна, про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Швецова Оксана Сергіївна, про визнання договорів недійсними.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на майно, власником якого є ОСОБА_4 , а саме на транспортні засоби: легковий універсал - В VOLKSWAGEN CARAVELLE, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (попередній номерний знак), НОМЕР_2 (теперішній номерний знак); загальний вантажний пікап – VOLKSWAGEN AMAROK, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , НОМЕР_4 (попередні номерні знаки), НОМЕР_5 (теперішній номерний знак); загальний легковий-загальний пасажирський – В VOLKSWAGEN MULTIVAN, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_6 (попередній номерний знак), НОМЕР_7 (теперішній номерний знак); легковий загальний пасажирський – В FIAT DUCATO, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_8 (попередній номерний знак), НОМЕР_9 (теперішній номерний знак), а також заборонити власнику та третім особам користуватися цим майном, до вирішення спору по суті. Крім того, просила накласти арешт (заборону відчуження) на нежитлові приміщення: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1808934623101) та № 1 в будинку АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 576369323101) до вирішення позову в суді.

В обґрунтування заяви зазначала, що предметом спору є визнання недійсними договорів купівлі-продажу щодо вказаного майна, внаслідок яких без згоди іншого співвласника майно вибуло із володіння та користування подружжя, а також позбавило позивача права розпорядження ним. Новий власник, яка є матір`ю її чоловіка ОСОБА_3 , має можливість розпорядитись цим майном на власний розсуд на користь третіх осіб до розгляду справи по суті. Постійне користування транспортними засобами може призвести до їх втрати, оскільки вони є джерелами підвищеної небезпеки.

У підготовчому судовому засіданні позивач та її представник заяву про забезпечення позову підтримали та просили її задовольнити.

Представник відповідача-1 проти задоволення заяви заперечувала з підстав, викладених нею у письмовому запереченні щодо заяви (т. 1 а.с. 86–90), зокрема зазначила, що спір є немайновим, питання щодо визнання за позивачем права власності на це майно не порушується, а тому відсутні підстави для накладання на нього арешту.

Інші учасники справи в підготовче судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Суд вважав за можливе розглянути клопотання за їх відсутності.

Заслухавши учасників справи, які з`явились в підготовче судове засідання, вивчивши матеріали справи в межах вирішуваного питання, суд дійшов такого висновку.

За частиною першою статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї ж статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої цієї ж статті заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Предметом позову ОСОБА_1 є визнання недійсними договорів купівлі-продажу автомобілів та нежитлових приміщень, укладених між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в обґрунтування чого позивач посилалась на ті підстави, що вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя, а відповідач ОСОБА_3 його продав своїй матері без її згоди.

Разом із тим, після надходження на виконання ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2021 матеріалів нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень встановлено, що нотаріусу для посвідчення договорів надавались нотаріально посвідчені заяви від імені ОСОБА_1 про згоду на відчуження ОСОБА_3 вищезазначеного нерухомого майна, засвідчена копія яких наявна в матеріалах цієї справи.

Крім того, в матеріалах цієї справи також наявна копія заяви ОСОБА_1 про надання згоди ОСОБА_3 на продаж транспортних засобів.

Зазначені обставини вказують на те, що в межах заявленого позову з урахуванням його підстав не є можливим достатньо обґрунтовано припустити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Посилання позивача на те, що вона не підписувала такі заяви про згоду на відчуження майна, виходить за межі підстав її позову, і дані обставини можуть бути перевірені судом і враховані лише після зміни позивачем відповідних підстав позову.

Крім того, такий захід забезпечення позову як накладання арешту на автомобілі із забороною користування ними, на переконання суду, не є співмірним із заявленими позивачем вимогами, оскільки предметом спору між сторонами не є право користування вказаними транспортними засобами.

Також, суд враховує і те, що позивачем не надано доказів на обґрунтування заяви про забезпечення позову, зокрема тих обставин, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та передчасною, а тому у її задоволенні слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149–154, 157, 260, 273 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя в 15-денний строк з дня її постановлення.

Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не перешкоджає розгляду справи.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 6 липня 2021 р.

Повний текст ухвали виготовлено 9 липня 2021 р.

Суддя А.В. Шалагінова