Рішення № 98192391, 30.06.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3585/21

Провадження № 2/727/1333/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Гладкій Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», де третіми особами без самостійних вимог на предмет спору виступають приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Коломієць Віталій Кирилович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, де третіми особами без самостійних вимог на предмет спору виступають приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Коломієць Віталій Кирилович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконаннюдо відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції».

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області м.Чернівці Коломійцем Віталієм Кириловичем 16 березня 2021р. було відкрито виконавче провадження № 64859524 на виконання вчиненого 28 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. виконавчого напису №7082 про стягнення з нього на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості у сумі 14656,92 грн.

Стверджує, що жодних договірних відносин з ТОВ «Українські фінансові операції» він не мав, ніяких кредитних договорів з цим товариством не підписував, також він не отримував жодних вимог від даного товариства про сплату заборгованості з доказами виникнення цієї заборгованості саме перед цим товариством.Він не був повідомлений про намір вчинення виконавчого напису нотаріуса ні самім нотаріусом, а ні ТОВ «Українські фінансові операції», що

створило ситуацію коли він, як боржник, не міг ніяким чином заперечуватипроти незаконно нарахованих сум, що, в свою чергу, свідчить про відсутність перевіркибезспірності вимог кредитора.

Вважає, що приватним нотаріусом виконавчий напис №7082 вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат, «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, адже нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше 3 років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями-не більше 1 року ( п.3.1 Глави 16 порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 р.).

Про існування виконавчого напису він дізнався на роботі, недоотримавши певну грошову суму коштів, а саме 3000 грн., після чого дізнався про постанову приватного виконавця від 17 березня 2021р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника». Вказує, що від самого приватного виконавця він не отримував жодних документів щодо відкриття даного виконавчого провадження.

27 квітня 2021р. він звертався шляхом відвідування офісу приватного виконавця Коломійця В.К. з усною заявою з проханням надати належним чином завірені копії документів, на підставі яких було відкрито виконавче провадження. У відповідь на що він отримав копію постанови від 16.03.2021 року про відкриття виконавчого провадження та копію виконавчого напису нотаріуса від 28.01.2021 року. Також зі слів приватного виконавця йому не було надано стягувачем копії кредитного договору. Тому взагалі не відомо чи такий договір існує, на підставі якого було вчинено виконавчий напис та чи надавалась стягувачем нотаріусу нотаріально завірена копія цього кредитного договору, що є обов`язковою вимогою до документів на підставі яких вчиняється виконавчий напис.

Також йому відомо, що Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням Міністерства юстиції та його територіальних органів від початку 2021 року за неодноразові грубі порушення законодавства було позбавлено свідоцтв 10 нотаріусів, в тому числі 05 квітня 2021р. Приватного нотаріуса КМНО Баршацького І.В.

З виконавчим написом №7082 він не погоджується, вважає, що при його вчиненні були порушені вимоги законодавства.

На основі викладеного, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню вчинений 28.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за номером 7082 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості в сумі 14656,92 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на його користь судовий збір в сумі 908,00 гривень.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак спрямував до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи та письмовий відзив на позов від них до суду не надходили.

Третя особа по справі – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В. в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим судом про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення судового засідання від нього до суду не надходило.

Третя особа по справі – приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Коломієць В.К. всудове засідання не з`явився, будучи повідомленим судом про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення судового засідання від нього до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що 16.03.2021 року було відкрито виконавче провадження № 64859524 на виконання вчиненого 28 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. виконавчого напису №7082 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості у сумі 14656,92 грн, що підтверджується копією постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження (а.с.38).

Також, ухвалою суду від 06.05.2021 року було задоволено клопотання позивача та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича належним чином завірені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис №7082 від 28.01.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості в сумі 14656,92 грн. Витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Коломійця Віталія Кириловича належним чином завірені копії документів, на підставі яких відкрито виконавче провадження №64859524 від 16.03.2021 року. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» належним чином завірені копії документів, що підтверджують заборгованість ОСОБА_1 саме перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» та належним чином завірені копії документів, які дають право відповідачу стягувати заборгованість з позивача. (а.с.44).

На виконання ухвали суду від 06.05.2021 року на адресу суду витребувані документи не надійшли.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 28 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинено виконавчий напис №7082 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості у сумі 14656,92 грн. (а.с.39). Згідно вказаного виконавчого напису, строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів. Загальна сума, що підлягає стягненню 14656,92 грн.

Згідно наказу про анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 05.04.2021 року №5 та на підставі пунктів «е» та «з» пункту 2 ч.1 ст. 12 ЗУ «Про нотаріат» анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю видане Міністерством юстиції України 26.12.2011 р. за №8673 на ім`я ОСОБА_2 .(а.с.40).

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом законодавства станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису був, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачено в Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 зазначеного Порядку.

Так, відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п. 3.1 п. 3 глави 16 вказаного Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт можуть бути оскаржені до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм суд приходить до наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 року для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача права на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з зазначеним Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17 та постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №61-154 св18.

Так, слід зазначити, що стороною відповідача (ТОВ «Українські фінансові операції») не надано жодних доказів того, що вони звертались до позивача з приводу існування вказаної заборгованості, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 31 січня 1992 року №2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», справи про оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Розгляд судом справи за позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є правомірним, і, крім того, відповідає конституційному положенню про всеосяжність права на звернення до суду та юрисдикцію суду (статті 55, 124 Конституції України).

Відповідно до п.4 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

За приписами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При оцінці аргументів та доводів сторін суд керується рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010, no.4241/03, в якому вказується, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, у зв`язку з чим слід визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача ТОВ «Українські фінансові операції» слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст.16, 18, ЦК України, ст.ст.34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.12, 13, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Винести заочне рішення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», де третіми особами без самостійних вимог на предмет спору виступають приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Коломієць Віталій Кирилович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню вчинений 28.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за номером 7082 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості в сумі 14656,92 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 08 липня 2021 року.

СУДДЯ: