Ухвала суду № 98189976, 08.07.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 08.07.2021

Справа № 334/1427/21

Провадження № 1-кс/334/1255/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддяЛенінського районногосуду м.Запоріжжя ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотанняслідчогоСВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020080050002282 від 23.07.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України

установив:

08.07.2021 до слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020080050002282 від 23.07.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий навів наступні обставини: невідомі особи, з метою проведення реєстрації незаконної будівлі, підробили та використали рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, на підставі якого, в подальшому, проведено реєстрацію об`єктів нерухомого майна на території Дніпровського району у м. Запоріжжя.

Під час проведення досудового розслідування встановлено що підставою державної реєстрації речових прав на майно, яке розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна 6-а було рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі за № 2-2522/09 від 30.04.2009 року, яке подано до Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» (на теперішній час ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»).

В матеріалах інвентаризаційної справи за об`єктом нерухомості, розташованим за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна 6-а міститься рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі за № 2-2522/09 від 30.04.2009 року за яким ОП «ЗМБТІ» зобов`язано скасувати попередню реєстрацію речових прав на нерухоме майно та зареєструвати право власності на об`єкти нерухомості за зазначеною вище адресою за ОСОБА_4 . Крім того, в матеріалах інвентаризаційної справи по об`єкту нерухомості, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна 6-а міститься додаткове рішення Шевченківського районного сулу м. Запоріжжя від 03.08.2009 по цивільній № 2-2522/09 яким виділено в окремий об`єкт нерухомості та присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 об`єкт нерухомості.

З метою перевірки законності підстав реєстрації об`єктів нерухомості направлено запит до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя на отримання рішень по цивільній справі № 2-2522/09. У відповідь на запит до органу досудового розслідування від Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надано копію рішення по цивільній справі № 2-2522/09 згідно до якого ОСОБА_4 відмовлено в позові про визнання права власності на об`єкти нерухомості за поштовою адресою: АДРЕСА_1 . Також, до надано копію ухвали апеляційного суду Запорізької області від 19.01.2010 якою рішення по цивільній справі № 2-2522/09 згідно до якого ОСОБА_4 відмовлено в позові про визнання права власності на об`єкти нерухомості залишено в силі.

Крім того, проведено огляд місця події, а саме території за адресою: АДРЕСА_1 в яких на час проведення огляду проводилися ремонтні роботи:. Тобто будівлі на теперішній час фактично використовуються без наявних на те законних підстав.

Згідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно будівлі магазину, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві приватної власності ОСОБА_5 .

Клопотання слідчого оформлене відповідно до ст. 171 КПК України та погоджено процесуальним прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області.

Слідчий до судового засідання надав суду письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, підтримав свої вимоги.

Розгляд вказаного клопотання проходив без участі особи, у володінні якої знаходяться назване майно, оскільки слідчим виконані вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Так, згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.10.2009 №24279363 об`єкт нерухомості магазин літ. А, розташований за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 . Підстава виникнення права власності рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-2522/09 від 30.04.2009 та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-2522/09 від 03.08.2009.

Згідно із відповіддю голови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-2522/09 від 30.04.2009 відмовлено у задоволені позову про визнання права власності, вказане рішення залишено без змін ухвали апеляційного суду Запорізької області від 19.01.2010. Тобто рішення суду у вказаних справах не містять відомостей про визнання права власності та, відповідно, підстав для державної реєстрації такого права.

В подальшому, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу об`єкту нерухомості магазин літ. А, розташований за адресою АДРЕСА_1 , та здійснено державну реєстрацію за покупцем ОСОБА_5 .

Відповідні відомості й наразі містяться у державному реєстрі.

Таким чином, при зверненні із клопотанням обґрунтовано наявність підстав вважати, що вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України.

Зважаючи на викладене вище, з урахуванням вимог ч. 2 ст.173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020080050002282 від 23.07.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України задовольнити.

Накласти арешт на накласти арешт на об`єкти нерухомості магазин літера А, загальною площею 30,7 м2, що складається з приміщення №1 площею 29,5 м2, що в свою чергу складається з: тамбуру №1 площею 2,6 м2, торговельний зал №2 площею 23,1 м2, склад №3 площею 2,2 м2, санвузол №4 площею1,6 м2; приміщення №2 площею 1,2 м2, що в свою чергу складається з: комори № НОМЕР_1 ,2 м2 а також навіс літера Г та замощення літера І що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 які зареєстровані за ОСОБА_5 з забороною відчуження та розпорядження майном.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до апеляційного суду Запорізької області. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1