Ухвала суду № 98189164, 02.07.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11595/18

1-кп/308/776/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі: головуючого - судді Крегул М.М. при секретарі - Тимко М.В. за участю : прокурора -Попович Р.В. перекладача - Батт Мухаммед Юсеф обвинуваченого - ОСОБА_1 захисника-адвоката Джуган Н.Б., розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду, у м.Ужгород, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018070170000928 відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26 липня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Пакистан, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина Пакистану, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.3 КК України,-

В С ТА Н О В И В:

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 червня 2021 року скасовано вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР №12018070170000928 від 26 липня 2018року, по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України, та призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2021 року, вказане кримінальне провадження було передано для розгляду судді Крегул М.М.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.06.2021 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Прокурор Попович Р.В. у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР №12018070170000928 від 26 липня 2018року, по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України, оскільки, вважає, що такий відповідає вимогам законодавства та підстав для його повернення немає.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Джуган Н.Б.у підготовчому судовому засіданні зазначила, що ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 червня 2021року скасовано попередній вирок у даній справі та підтверджено заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він є громадянином Пакистану, не володіє українською мовою та досудовим органом не було здійснено перекладу на його рідну мову жодного процесуального документа, в тому числі, повідомлення йому про підозру, обвинувального акта, що потягнуло за собою порушення його права на захист від пред`явленого обвинувачення, у зв`язку з чим, було скасовано вирок Ужгородського міськрайонного суду від 23.10.2019 року відносно ОСОБА_1 . А тому, просить повернути обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.3 КК України прокурору Ужгородської окружної прокуратури для належного розслідування та виконання вимог КПК України по забезпечення права обвинуваченого на досудовому розслідуванні. Захисник Джуган Н.Б. також підтримала подане нею до суду письмове клопотання щодо повернення внесеної нею застави – коштів в розмірі 128 870,00 грн, визначених згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.08.2018року. Зазначила, що оскільки строк дії запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , закінчився, то відповідно до ст.182 КПК України застава, повертається заставодавцю після припинення дії запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні підтримав думку свого захисника та просив задовольнити клопотання про повернення обвинувального акту та надати йому можливість ознайомитись з процесуальними документами на його рідній мові, оскільки не володіє українською мовою та такі документи не були вручені йому органом досудового розслідування.

Прокурор Попович Р.В. в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання ОСОБА_2 щодо повернення внесеної останньою застави в розмірі 128 870, 00 грн.

Заслухавши думку прокурора Попович Р.В., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Джуган Н.Б. , дослідивши обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами , суд приходить до наступних висновків.

Згідно ухвали Львівського апеляційного суду від 02 червня 2021 року апеляційним судом скасовано вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР № №12018070170000928 від 26 липня 2018року, згідно якого ОСОБА_1 було засуджено за вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст.332 КК України, та призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно з положеннями ст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

Згідно з ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують; бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз`яснення; користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Як встановлено ухвалою Львівського апеляційного суду від 02.06.2021 року в суді апеляційної інстанції знайшли підтвердження заяви обвинуваченого і його захисника про те, що ОСОБА_1 є громадянином Пакистану та не володіє українською мовою, досудовим органом та судом не було забезпечено йому перекладача. Крім того, не здійснено перекладу на рідну мову громадянина Пакистану ОСОБА_1 жодного документа, в тому числі, повідомлення про підозру, обвинувального акта, що потягнуло за собою порушення його права на захист від пред`явленого обвинувачення та стало підставою для скасування вироку Ужгородського міськрайонного суду від 23.10.2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді. У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Джуган Н.Б. зазначили, що органом досудового розслідування обвинуваченому не було вручено підозри та обвинувального акту та інших процесуальних документів з перекладом на зрозумілу для ОСОБА_1 мову Прокурор Попович Р.В.у підготовчому судовому засіданні не надав суду доказів того, що обвинуваченому ОСОБА_3 було забезпечено право отримати обвинувальний акт, копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє.

Згідно п. 3 ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення, зокрема, повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Як вбачається з обвинувального акту дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст.332 КК України, як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинена щодо кількох осіб та з корисливих мотивів.

Частиною третьою статті 42 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують. Користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Згідно з ч. 3 ст.29 КПК України, слідчий суддя, суд, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою право давати показання, заявляти клопотання та виступати в суді рідною мовою, користуючись у разі необхідності послугами перекладача.

Обвинувальний акт складений відносно ОСОБА_1 , який є пакистанцем за національністю та громадянином Пакистану. До обвинувального акту не долучено перекладу на його рідну мову обвинувального акту та інших процесуальних документів.

В обвинувальному акті слідчий виклав фактичні обставини справи кримінального правопорушення, які вважав встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення не узгоджується з викладом цих обставин та не містить необхідних даних про ознаки кримінального правопорушення. Так, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_1 діючи з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою отримання грошової винагороди за попередньою змовою та спільно з групою не встановлених на даний час осіб організував незаконне переправлення через державний кордон України пятьох громадян Шрі-Ланки. Однак, слідчий не зазначив час, дату та місце перетину кордону та саме назву кордону з іноземною державою, де мало здійснюватись незаконне переправлення.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79).

Враховуючи те, що наявними є істотні порушення органом досудового розслідування прав обвинуваченого на захист, які не дають підстав для призначення справи до судового розгляду та прийняття судом законного і обґрунтованого рішення, а також невідповідність обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону, суд вбачає за необхідне повернути даний обвинувальний акт разом з додатками керівнику Ужгородської окружної прокуратури.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Джуган Н.Б. про повернення застави, то суд приходить до висновку , що таке підлягає до задоволення з наступних підстав .

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.08.2018року щодо підозрюваного ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 128 870,00 грн. та визначено строк дії ухвали про тримання під вартою до 19.10.2018 року .

В подальшому, згідно Ухвали судді Ужгородського міськрайонного суду від 05.09.2019р. строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було продовжено до 03.11.2019року. 23.10.2019р. вироком Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 3 КК України та призначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна належного на праві власності та запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Однак, Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 червня 2021 року скасовано вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР №12018070170000928 від 26 липня 2018року, по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України, та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Встановлено, що згідно довідки №2079 від 02.07.2021 року, виданої ТУ ДСА України в Закарпатській області, за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.08.2018року та Ухвали Закарпатського апеляційного суду від 27.04.2020року у справі № 308/8442/18 на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області зараховано 128 870 00 грн., платником ОСОБА_2 .

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.08.2018року, встановлено , що у разі внесення заставодавцем застави під час досудового розслідування на ОСОБА_1 покладено наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти ) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Згідно Ухвали Закарпатського апеляційного суду від 27.04.2020року у резолютивній частині ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22. 08. 2018року, якою щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 128 860 грн., було встановлено, що у відповідності до ч. 7 ст. 182, ст. 183 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі. Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 продовженого згідно Ухвали судді Ужгородського міськрайонного суду у виді тримання під вартою на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, а саме до 03.11. 2019 року

В період з 11.06. 2020 року (дата внесення застави та покладення обов`язків визначених Ухвалою слідчого судді від 22.08.2018року. та 27.04.2020р. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду відносно ОСОБА_1 ) по 02.07.2021року (дати розгляду заяви про повернення застави) клопотання про зміну, скасування, обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , в тому числі й продовження строку дії обов`язків, покладених судом на останнього, до суду не надходили та в підготовчому судовому засіданні прокурором Попович Р.В. жодних клопотань не було подано.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Пунктом 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15 з відповідними змінами, визначено, що внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу передбачений й порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Статтею 203 КПК України визначено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу. Системний аналіз положень КПК України вказує на те, що сплив строку дії ухвали про застосування заходу забезпечення кримінального провадження свідчить про припинення цього заходу та поновлення прав і свобод особи, щодо якої він застосовувався або інтересів якої стосувався.

Суд приймає також до уваги думку прокурора Попович Р.В.. який, не заперечив щодо можливості повернення коштів заставодавцеві ОСОБА_2 .

При прийнятті рішення судом враховується і те, що диспозицією ч. 1 ст. 182 КПК України, зокрема, визначено, що застава як запобіжний захід, забезпечує тільки покладені обов`язки та не може існувати самостійно, без покладення на підозрюваного/обвинуваченого процесуальних обов`язків, визначених ст. 194 КПК України, які в силу ч. 7 вказаної статті мають строковий характер. Таким чином, подальше знаходження коштів, внесених від 11.06.2020року, в якості застави відповідно до ухвали слідчого судді від 22.08.2018 року, з врахуванням ухвали Закарпатського апеляційного суду від 27.04.2020року на розрахунковому рахунку ТУ ДСА України в Закарпатській області є цілком безпідставним та незаконним.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, оскільки заставодавцем ОСОБА_2 , на виконання ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.08.2018 року, з врахуванням ухвали Закарпатського апеляційного суду від 27.04.2020року, внесено за ОСОБА_1 заставу в сумі 128 870 00 грн., строк дії покладених на останнього обов`язків за ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 22.08.2018 року припинено, а вирок Ужгородського міськрайонного суду від 23.10.2019 року відносно ОСОБА_1 скасовано, суд приходить до висновку, що строк дії ухвали слідчого судді про запобіжний захід щодо ОСОБА_1 закінчився, а тому, клопотання про повернення грошових коштів є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.29,42, 291, 314 , ст.ст. 176, 182, 202,203, 368, 372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Повернути керівнику Ужгородської окружної прокуратури обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.3 КК України.

Повернути заставодавцю - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , грошові кошти в сумі 128 870 ( сто двадцять вісім тисяч вісімсот сімдесят грн) гривень, які внесено відповідно до квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 11.06.2020 року згідно з квитанцією № 1988-3945-7006-0445 на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26213408; банк отримувача – ДКСУ, м. Київ; рахунок отримувача – UA163123780000010024053806416, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 , згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.08.2018 року, Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 27.04.2020 року (справа № 308/8442/18) у кримінальному провадженні № 12018070170000928.

Ухвала про повернення обвинувального акта може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів..

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 07 липня 2021 року о 16 год. 00 хв.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул