Ухвала суду № 98189111, 07.07.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1002/21

2-з/705/38/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання електронних торгів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання електронних торгів недійсними.

05.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на спірне нерухоме майно щодо земельної ділянки загальною площею 0,0144 га, кадастровий номер 7110800000:02:006:1692, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник у своїй заяві зазначив, що в провадженні Уманського міськрайонного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ДП «СЕТАМ» про визнання електронних торгів недійсними. Переможець торгів вчиняє дії щодо реєстрації права власності на Ѕ частини вказаної земельної ділянки та в подальшому може відчужити її на користь третіх осіб. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд вважає за необхідне відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення особи, яка подала заяву.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, суд доходить такого висновку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, або має намір звернутися до суду.

За змістом ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25.05.2016, забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Вказані заходи не стосуються інших можливих подальших наслідків, що можуть виникнути внаслідок задоволення позовних вимог.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що після того, як переможець торгів дізнався про поданий до суду позов про визнання вказаних електронних торгів недійсними, почав активно вчиняти дії щодо незаконної реєстрації права власності на Ѕ частини земельної ділянки загальною площею 0,0144 га, кадастровий номер 7110800000:02:006:1692, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У разі реєстрації вказаної земельної ділянки за переможцем торгів, при задоволенні позовних вимог у цьому спорі, рішення суду виконати буде неможливо та спричинить подання інших позовів. У разі скасування спірних торгів результати наступних торгів передбачити неможливо, невідомо, хто може стати їх переможцем. Заявник має намір викупити дану земельну ділянку і впевнений, що за умови проведення чесних торгів має великі шанси бути обраним переможцем та зареєструвати право власності на вказану земельну ділянку. За таких обставин вважає, що дана частина земельної ділянки навмисно може бути відчужена переможцем торгів на користь третіх осіб для ухилення від виконання рішення суду.

Суддя вважає, що в задоволенні вимог заяви слід відмовити, оскільки відсутні підстави для такого забезпечення позову.

Застосовані заходи забезпечення позову не повинні перевищувати обсягу пред`явлених позивачем позовних вимог, тобто мають бути співмірними.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах закону порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності.

Суд у разі ухвалення рішення, яке обмежує процесуальні права учасника справи (вирішуючи питання про забезпечення), має врахувати, що таке обмеження повинно бути дійсно необхідним та ефективним для забезпечення виконання рішення в майбутньому, з одного боку, але не повинно тягнути за собою невиправданих обтяжень для осіб, процесуальні права яких обмежуються, з іншого боку.

Оцінюючи ризики можливого невиконання чи утруднення виконання рішення, співмірність вказаного заходу забезпечення позову з предметом позову, а також ймовірність порушення законних прав та інтересів заявника у справі в разі невжиття забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 не містить доводів стосовно того, як саме невжиття вказаного вище заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про визнання зазначених торгів недійсними, а також заявником не надано достатніх доказів, які б свідчили про очевидний та об`єктивний характер порушення його прав чи інтересів у справі в разі незабезпечення позову шляхом заборони вказаних вище реєстраційних дій, зважаючи на те, що результати торгів непередбачувані, й невідомо, чи був би він їх переможцем й чи буде таким за умови визнання їх недійсними та проведення повторних торгів щодо земельної ділянки загальною площею 0,0144 га, кадастровий номер 7110800000:02:006:1692, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на вище викладене, у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 11, 149-153, 259, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.І. Єщенко