Рішення № 98183153, 07.07.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1088/21

Справа № 235/2479/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 липня 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Лебеденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з відповідачем по справі позивачка перебувала в трудових відносинах з 01.12.2008 року.

31.01.2021 року позивачку було звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку, про що було видано наказ №18к про припинення трудового договору та внесено запис про звільнення до трудової книжки.

В день звільнення відповідач не провів остаточний розрахунок, у зв`язку з чим станом на 22.02.2021 року утворилася заборгованість по заробітній платі у розмірі 216912,07 гривень.

Оскільки в день звільнення позивачка не працювала, враховуючи положення статті 117 КЗпП України, позивачка вважає, що відповідач повинен сплати їй середній заробіток за весь період затримки розрахунку, починаючи з 23.02.2021 року, тобто з наступного дня після того, як відповідач видав їй першу довідку №85 від 22.02.2021 року про наявну заборгованість на загальну суму 216912,07 гривень, що станом на день подачі позову складає 55313,28 гривень.

Позивачка просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» на її користь заборгованість з заробітної плати у сумі 216912,07 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.02.2021 року по день ухвалення судового рішення, розмір якого станом на 08.04.2021 року складає 55313,28 гривень.

Ухвалою суду від 13 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. Витребувано у відповідача довідку про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1

08 червня 2021 року до судового засідання не з`явився представник відповідача у зв`язку з чим розгляд справи відкладено.

07 липня 2021 року до судового засідання представник відповідача не з`явився, відзиву не надав, будь-яких клопотань, заяв суду не направив.

Позивачка надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає, заперечень проти заочного розгляду справи не має, уповноважила представляти її інтереси представника - адвоката Жолнер Н.В.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала суду клопотання про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає.

Відповідно до частини 3 статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

Частина 4 цієї статті передбачає, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частина 1 статті 280 ЦПК України передбачає, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про поважність причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З огляду на це, суд вважає за можливе здійснювати заочний розгляд цивільної справи за правилами глави 11 розділу ІІІ ЦПК України.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до наказу № 18к від 29.01.2021 року ОСОБА_1 31.01.2021 року звільнено з ПрАТ «ЦЗФ «Росія» за власним бажанням по догляду за дитиною до досягнення чотирнадцятирічного віку за ст. 38 КЗпП України (а.с.29-30, 31).

22.02.2021 року ПрАТ «ЦЗФ «Росія» було видано позивачці довідку за №85 про наявність заборгованості по заробітній платі в сумі 216912,07 гривень (а.с.23).

У статті 55 Конституції України вказано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до статті 2 КЗпП працівники мають право, зокрема, на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» стосовно ефективного здійснення права власності.

Відповідно до частини 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У статті 116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Суд зазначає, що дана стаття не вказує на обов`язок працівника у день звільнення звертатися до каси підприємства з вимогою про проведення розрахунку, а навпаки, ця стаття, прокладає на роботодавця обов`язок провести відповідний розрахунок.

Згідно довідок ПрАТ «ЦЗФ «Росія» №85 від 22.02.2021 року та №92 від 31.01.2021 року підприємство має заборгованість перед ОСОБА_1 по виплаті заробітної плати в сумі 216912,07 гривень (а.с.22,23). Відповідачем не надано доказів відсутності заборгованості або її часткового погашення. Таким чином, заборгованість в розмірі 216912,07 гривень підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Аналіз норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи в суді заборгованість перед позивачкою по заробітній платі не була сплачена.

Зважаючи на те, що у день звільнення позивачка не працювала, відповідно до положень статті 116 КЗпП України, сума заборгованості мала бути виплачена роботодавцем не пізніше наступного для після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Довідку про розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем підприємство вперше видало 22.02.2021 року.

Ухвалою суду від 13 квітня 2021 року витребувано у відповідача довідку про розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 . Вимоги даної ухвали відповідачем не виконані, витребувані документи суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь період затримки розрахунку за період з 23.02.2021 року (наступний день після видачі довідки про розмір заборгованості по заробітній платі) по 07.07.2021 року (день постановлення рішення суду).

Середньоденна заробітна плата позивача складає 1728,54 грн.

Розрахунок середнього заробітку: середньоденна заробітна плата - 1728,54 гривень, кількість робочих днів - 91, 1728,54*91 = 157297,14 гривень.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Позивачем заявлено дві позовні вимоги, сплачено при зверненні до суду 908,00 гривень. Таким чином з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2834,09 гривень (2169,12 гривень (за вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі) + 664,97 гривень (доплата за вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) та 908,00 гривень на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12-13, 81,141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 44, 47, 116, 117 КЗпП України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 216912 (двісті шістнадцять тисяч дев`ятсот дванадцять) гривень 07 копійок, без утримання з цієї суми податків та зборів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 157297 (сто п`ятдесят сім тисяч двісті дев`яносто сім) гривень 14 копійок, з утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений нею при зверненні до суду, в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Росія» на користь держави судовий збір в розмірі 2834 (дві тисячі вісімсот тридцять чотири) гривні 09 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду або через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса здійснення адвокатської діяльності: Донецька область, м. Покровськ, вул. Європейська, буд.51, офіс 1, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія №3635 від 27.10.2010 року.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Росія», код ЄДРПОУ 37339327, місцезнаходження: Донецька область, Покровський район, с. Михайлівка, вул. Степова, буд.49.

Повний текст рішення виготовлено 07.07.2021 року.

Суддя: