Рішення № 98181593, 07.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2021 р. Справа №480/958/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати незаконними дії Головного управління ДПС у сумській області та визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16 листопада 2020 року № Ф-17175-13 щодо зобов`язання ОСОБА_1 сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 7217,18 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що він є найманим працівником, працює на посаді начальника відділу реструктуризації заборгованості та стягнення філії – Сумське обласне управління АТ "Ощадбанк". Поряд із цим має статус адвоката, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально, зареєстрований як самозайнята особа, є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як фізична особа, яка забезпечує себе роботою самостійно. У період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. доходів від провадження адвокатської діяльності індивідуально не мав. У свою чергу, єдиний соціальний внесок за нього сплачував роботодавець, з яким він перебуває у трудових відносинах – філія – Сумське обласне управління АТ "Ощадбанк". Однак відповідач продовжив нарахування позивачу єдиного соціального внеску як фізичній особі, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокатська діяльність). Отже, контролюючий орган безпідставно сформував оскаржувану вимогу, тому вона підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до баз даних ГУ ДПС у Сумській області з 15.01.2019 р. по теперішній час ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до КОР платника на дату формування оскаржуваної вимоги за позивачем рахується заборгованість за платежем – єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування – у розмірі 4217,18 грн.

Отже, позивач як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є платником єдиного внеску, відповідно, був зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок. У зв`язку з наявністю у позивача станом на 16.11.2020 р. недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 4217,18 грн ГУ ДПС у Сумській області було сформовано та надіслано вимогу № Ф-17175-13 від 16.11.2020 р. Вважає, що вимога про сплату боргу була сформована правомірно, відповідно, підстави для її скасування відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що дії відповідача не грунтуються на вимогах закону, а тому є протиправними.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокатська діяльність), з 31.01.2019 р. перебуває на обліку в ГУ ДФС у Сумській області як платник податків (а.с.12,13).

У період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. доходів від провадження адвокатської діяльності не мав (а.с.14,15).

З 16.06.2005 р. перебуває у трудових відносинах з філією – Сумське обласне управління АТ "Ощадбанк" (а.с.8,9-10,11).

16 листопада 2020 року відповідачем сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-17175-13 на суму 4217,18 грн (а.с.7).

Суд вважає, що дана вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон).

Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Разом з тим, відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення незалежної професійної діяльності, яку особа фактично не здійснює, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не врегульовано.

З огляду на предмет та обставини даного спору, суд зазначає, що оскільки метою збору внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець у розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок зі сплати в цей період єдиного внеску позивачем додатково як особою, яка має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 27.11.2019 р. у справі № 160/3114/19, в якій сформулював правовий висновок, відповідно до якого особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську діяльність, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником) така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокатська діяльність). З 16.06.2005 р. перебуває у трудових відносинах з філією – Сумське обласне управління АТ "Ощадбанк". У період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. доходів від провадження адвокатської діяльності не мав. При цьому єдиний соціальний внесок за позивача сплачував роботодавець, з яким він перебуває у трудових відносинах з 16.06.2005 р., – філія – Сумське обласне управління АТ "Ощадбанк" (а.с.8,9-10,11,14,15).

Отже, у період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. єдиний соціальний внесок за позивача сплачував роботодавець.

Натомість відповідач всупереч нормам Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" продовжив нарахування єдиного соціального внеску.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач зазначає, що позивач, який провадить незалежну професійну діяльність, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок. Проте відповідачем не враховано, що за спірний період роботодавцем позивача сплачено за нього єдиний соціальний внесок у розмірі, не нижче встановленого мінімального розміру, у свою чергу, доходу від адвокатської діяльності у позивача за спірний період не було і таку діяльність він фактично не здійснював. Доказів цього відповідачем не надано.

Разом з тим, наявність у позивача свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є доказом здійснення адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу.

Таким чином, дії відповідача щодо донарахування ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму 4217,18 грн є протиправними, відповідно, винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 р. № Ф-17175-13 не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, перевіривши оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд вважає дане рішення необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Разом з тим, що стосується вимоги визнати незаконними дії ГУ ДПС у Сумській області, суд зазначає, що позивачем не зазначено та не обгрунтовано якими саме діями відповідача порушено його права та інтереси та в чому їх невідповідність чинному законодавству. Зі змісту позовної заяви вбачається, що в частині даної вимоги у позивача відсутнє право, яке підлягає судовому захисту, тому така вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області 908,00 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.22).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби України у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Ілілнська, 13, код ЄДРПОУ 43995469) про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування вимоги – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 р. № Ф-17175-13 на суму 4217,18 грн.

В задоволенні решт позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області на користь ОСОБА_1 908,00 грн в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах