Рішення № 98180851, 06.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7175/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення під час служби в поліції відносно ОСОБА_1 в період з листопада 2015 року по 31.05.2017 року включно;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення під час служби в поліції ОСОБА_1 в період з листопада 2015 року по 31.05.2017 року включно.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з листопада 2015 року по травень 2017 року ОСОБА_1 проходив службу в Головного управління Національної поліції в Одеській області на посаді начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Національної поліції в Одеській області. З 31 травня 2017 року наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31.05.2017 № 958 о/с, підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Національної поліції в Одеській області у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу). Вислуга років на день звільнення з поліції для призначення пенсії складає 35 роки 10 місяців 02 дні. З 01 січня 2017 року, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Одеській області, та отримує пенсію по інвалідності 2-ї групи, призначену відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Як зазначено у позові, з метою отримання інформації щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення під час служби в поліції в період з листопада 2015 р. по 31.05.2017 р. включно, ОСОБА_1 05.04.2021 року звернувся із заявою до керівника Головного управління Національної поліції в Одеській області Беха О.В. щодо повідомлення про виплату індексації грошового забезпечення під час служби в зазначений період. 20.04.2021 року позивачем отримано лист (відповідь) за підписом начальника Управління фінансового забезпечення бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Одеській області Фрацевої Т.П. за №14/К-458 від 20.04.2021 року про відмову в нарахуванні індексації грошового забезпечення під час служби в поліції в період з листопада 2015 р. по 31.05.2017 р. включно.

Даним листом, на думку позивача, підтверджені правові підстави, щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з посиланням на лист начальника ДФЗБО НПУ від 26.06.2017 № 2517/29/2/01-2017 та нормами статті 5 Закону України № 1282-XII-1991, якою передбачено, що Порядок провадження індексації грошових доходів громадян визначається Кабінету Міністрів України, згідно із законодавством, в даному випадку Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення». До 18 жовтня 2017 року у Порядку № 1078-2003 була відсутня така категорія осіб, як поліцейські. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 «Про внесення змін до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» до пункту 2 внесено зімни до Порядку № 1078-2003, а саме доповнення абзацу 5: після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Враховуючи вищезазначене, нарахування індексації грошового забезпечення розпочато з листопада 2017 року з базовим місяцем листопад 2015 року, тобто після набрання чинності вищевказаної постанови.

Таким чином, зазначає позивач, на день його звільнення зі служби в поліції, який є останнім днем служби (31.05.2017 р.) належна йому iндексація грошового забезпечення за період з листопада 2015 р. по 31.05.2017 р. включно під час служби в поліції Головним управлінням Національної поліції в Одеській області не нараховувалася та не виплачувалася.

Ухвалою суду від 05.05.2021 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та витребувано у відповідача інформацію та документи.

21.05.2021 року за вх.№ЕП/13847/21 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві зазначено, що в порушення ст.122 КАС України, позивач звернувся до суду з даним позовом через чотири роки після звільнення.

Як вказує відповідач, нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських було розпочато з жовтня 2017 року з базовим місяцем листопада 2015 року, тобто після набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України № 782 від 18 жовтня 2017 р. (з 24.10.2017). Тобто, на думку відповідача, зі сторони ГУНП в Одеській області жодних протиправних дій щодо позивача не здійснювалось, навпаки, посадові особи Головного управління діяли в межах наданих повноважень на підставі чинного законодавства.

Зважаючи на вищевикладене та посилаючись на проведені в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області аудиторські дослідження, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

24.03.2021 року за вх.№26146/21 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 в період з листопада 2015 року по травень 2017 року проходив службу в Головного управління Національної поліції в Одеській області на посаді начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Судом встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31.05.2017 № 958 о/с, підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Національної поліції в Одеській області у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» з 31 травня 2017 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу).

Судом встановлено, що 05.04.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.05.2017 року (а.с.12).

20.04.2021 року у відповідь на вказану заяву Головним управлінням Національної поліції в Одеській області складено лист №14/К-458 (а.с.13), в якому повідомлено, що за період 07.11.2015 року по 31.05.2017 року індексація не виплачувалася.

У листі також зазначено, що керівництво УФЗБО ГУНП в Одеській області відповідно до листа начальника ДФЗБО НПУ від 26.06.2017 № 2517/29/2/01-2017 керувалося нормами статті 5 Закону України № 1282-XII-1991, якою передбачено, що Порядок провадження індексації грошових доходів громадян визначається Кабінетом Міністрів України, згідно із законодавством, в даному випадку Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Порядок № 1078-2003). До 18 жовтня 2017 року у Порядку № 1078-2003 була відсутня така категорія осіб, як поліцейські. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» до пункту 2 внесено зміни до Порядку № 1078-2003, а саме доповненням абзацу 5: після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».

Враховуючи вищевикладене, вказано у листі, нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських було розпочато з листопада 2017 року з базовим місяцем листопад 2015 року, тобто після набрання чинності вищевказаної постанови. Тому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.05.2017 р. не є можливим.

Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення під час служби в поліції відносно ОСОБА_1 в період з листопада 2015 року по 31.05.2017 року включно, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VІII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІII).

Частинами першою, другою, п`ятої статті 94 Закону № 580-VІII визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частинами першою, п`ятою статті 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»(далі - Закон № 2017-111) визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції визначає Порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за N 669/28799; далі - Порядок №260).

Відповідно до пункту 3 Порядку №260 до складу грошового забезпечення поліцейського входять:

1) посадовий оклад;

2) оклад за спеціальним званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);

4) премії;

5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 2 Порядку № 1078 (у редакції до 24 жовтня 2017 року) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру:

- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку;

- стипендії;

- оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер;

- грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби;

- розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі;

- суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності);

- суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782, яка набрала чинності 24 жовтня 2017 року, внесено зміну до пункту 2 Порядку № 1078, доповнивши абзац п`ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».

Згідно із пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;

4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету;

6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;

7) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно із абзацом 8 пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Аналізуючи правові норми Закону №2017-ІІІ та Закону №1282-ХІІ індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 19 липня 2019 у справі № 240/4911/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 815/2590/18, від 04 вересня 2020 року у справі № 120/2005/19-а. Однак, вказані правові висновки стосуються індексації грошового забезпечення осіб, які проходять службу в Збройних Силах України, а тому відсутні підстави для закриття касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 339 КАС України внаслідок наявності правого висновку Верховного Суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 вказав, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Згідно зі статтями 18, 19 Закону N 2017-III, індексація є відповідною соціальною гарантією, оскільки це є виплата, що спрямована на забезпечення достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати. А тому, враховуючи, що частиною п`ятою статті 94 Закону №580-VIII, на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що грошове забезпечення поліцейських підлягає індексації, є обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності протиправної бездіяльності Управління щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 серпня 2017 року.

Доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для нарахування спірної індексації до 24 жовтня 2017 року, тобто до внесення змін до Порядку №1078, є необґрунтованими, оскільки Законом №580-VIII має вищу юридичну силу ніж Порядок №1078.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 21.01.2021 року по справі №160/35/20.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суд.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з листопада 2015 року по 31.05.2017 року.

Зважаючи на вищевикладені висновки суду, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення під час служби в поліції відносно ОСОБА_1 в період з листопада 2015 року по 31.05.2017 року включно.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення під час служби в поліції ОСОБА_1 в період з листопада 2015 року по 31.05.2017 року включно.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, адреса: 65080, м. Одеса, вул. Ак. Філатова, буд. 15-А).

Суддя П.П. Марин