Ухвала суду № 98180848, 06.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7175/21

У Х В А Л А

06 липня 2021 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши в порядку письмового провадження питання про застосування строків

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення під час служби в поліції відносно ОСОБА_1 в період з листопада 2015 року по 31.05.2017 року включно;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення під час служби в поліції ОСОБА_1 в період з листопада 2015 року по 31.05.2017 року включно.

Ухвалою суду від 05.05.2021 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та витребувано у відповідача інформацію та документи.

21.05.2021 року за вх.№ЕП/13847/21 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві зазначено, що в порушення ст.122 КАС України, позивач звернувся до суду з даним позовом через чотири роки після звільнення.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, суд виходить з наступного.

Предметом розгляду у даній справі є бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно із частиною першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України у рішенні № 8-рп/2013 від 15.10.2013 року вирішив, що в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Беручи до уваги наведені обставини, оскільки індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, суд дійшов висновку, що позивачем строк звернення до суду з даним адміністративним позовом не пропущений, внаслідок чого заява представника відповідача щодо залишення адміністративного позову без розгляду, викладена у відзиві на адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 240, 256, 295 КАС України суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.П. Марин